Зміст:
Основна частина.
Глава 1. Поняття Інтернету:
1.1. Інтернет як засіб масової комунікації ............................. 4
1.2. Аналіз аудиторії Інтернету ..................................................... 9
Глава 2. Функції Інтернету:
2.1. Поняття функцій Інтернету .................................................... 12
2.2. Комунікативна функція Інтернету ....................................... 13
2.3. Інформаційна функція Інтернету ........................................ 16
2.4. Ціннісно-регулююча функція Інтернету ............................ 19
2.5. Розважальна функція Інтернету .......................................... 21
Список використаної літератури .................................................. 25
1 . Введення
Актуальність теми реферату
Актуальність обраної теми пов'язана, з одного боку, з потребами розвитку теорії соціології засобів масової комунікації та соціології Інтернету (поки тільки формується в якості окремої галузі знання в рамках соціології). З іншого боку, спостережуване швидкий розвиток Інтернету та його впровадження в різні сторони життя людей, в першу чергу, в якості засобу масової комунікації, потребує наукового аналізу відбуваються в Росії процесів.
Інтернет, з'явившись відносно недавно, став одним з найбільш динамічно розвиваються явищ сучасного суспільства, Із зростанням його аудиторії, яка на сьогоднішній день становить уже близько 600 млн. чол. по всьому світу, Інтернет стає засобом не просто масовою, але глобальної комунікації, переступати через національні кордони і об'єднує світові інформаційні ресурси в єдину систему.
Якщо говорити про Росію, то, незважаючи на катастрофічне відставання від розвинених країн, розвиток російського сегмента мережі Інтернет також йде досить значними темпами, і за обсягами інформаційного наповнення, і по розширенню аудиторії.
Ступінь наукової розробленості теми.
Інтернет привертає досить активний дослідницький інтерес вчених в області гуманітарних наук: психологів, політологів, соціологів, економістів, юристів, філософів. Слід зазначити досить широкий спектр гуманітарних і наукових проблем (у різному ступені розроблених) у вивченні Інтернету.
Так, найбільш загальний і широкий соціальний аналіз Інтернету як соціального явища можна зустріти в монографії Е.Дайсон В«Життя в епоху Інтернету. Release 2.01 В». Дуже цінний і широкий за своїм спрямуванням науковий матеріал, присвячений гуманітарним аспектам і дослідженням Інтернету міститься в колективній монографії В«Гуманітарні дослідження в ІнтернетіВ» під редакцією А.Є. Войскунского.
Цілі і завдання роботи. Мета даної роботи полягає в виявленні нормативно-ціннісних і соціальних структур, які виникають в Внаслідок функціонування і розвитку Інтернету як засобу масової комунікації, а також проведення соціологічного аналізу аудиторії Інтернету.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні приватні задачі :
1. дати поняття Інтернету як засобу масової комунікації;
2. дати аналіз аудиторії Інтернету як в світі в цілому, так і в Росії;
3. розглянути комунікативну функцію Інтернету, інформаційну функцію Інтернету, ціннісно-регулюючу функцію Інтернету, розважальну функцію Інтернету.
Об'єкт дослідження - Інтернет як засіб масової комунікації, його аудиторія.
Предмет дослідження - функціонування та розвиток Інтернету як засобу масової комунікації, реалізація його соціально-культурних функцій, структура і динаміка аудиторії Інтернету.
Основна частина
Глава 1. Поняття Інтернету
1.1. Інтернет як засіб масової комунікації
Однією з характерних особливостей нашого часу є безпрецедентний розвиток засобів масової комунікації. Інформація стає реальним соціальним ресурсом, а весь світ все зриміше набуває обрисів того, що М. Маклюен назвав В«глобальної селомВ».
Багато поколінь наших предків користувалися єдиним засобом накопичення, зберігання та передачі інформації - усним словом. З появою паперу, винаходом набірного шрифту і друкарського верстата, а потім типографської машини, розповсюдження друкованого слова набуває масового характер. З виникненням в 20 столітті електронних засобів зв'язку характер ЗМІ - а фактично життя в цілому - змінився докорінно. До результату 20 століття кількість радіоприймачів і телевізорів вже вимірювалося мільярдами, а тиражі періодичних видань газет і журналів досягали сотень мільйонів екземплярів, і цифри продовжують рости. Воістину інформація править світом. Окремі дослідники масових комунікацій почали говорити про настала епосі В«медіакратіїВ» - влади ЗМІ, які вже не тільки відображають та інтерпретують дійсність, але й конструюють її за власними правилами. Відбувається глобалізація засобів масової інформації та комунікації, трансформується вся структура комунікативного досвіду людини. Масова комунікація стає не тільки В«Магічним вікномВ», через яке ми дивимося на світ, але і В«дверимаВ», через яку ідеї проникають в нашу свідомість. Це відноситься до всіх засобів масової комунікації, і, перш за все, до всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет.
Глобальність характеру змін, що відбуваються, пов'язаних з розвитком Інтернет-технологій та мережевих інновацій в Росії, визначає нові напрямки досліджень і ставить нові проблеми.
Згідно традиційними уявленнями, комунікація є процес передачі інформації між адресантом (відправником інформації) і адресатом (одержувачем інформації). Інакше кажучи, в основі уявлень про комунікації лежить відома схема В«адресант - передача інформації - адресатВ».
Однак кожен елемент даної схеми змінюється в умовах масового розвитку комунікацій в кіберпросторі. Інтернет В«граєВ» з традиційною схемою В«джерело - повідомлення - одержувач В», іноді зберігає її в первісному вигляді, іноді надає їй абсолютно новий характер. Комунікація за допомогою Інтернету може набувати абсолютно різні форми, починаючи від всесвітніх веб-сайтів, перебувають у віданні головних новинних організацій, до лістсерверов, займаються обговоренням фольклорної музики і закінчуючи особистим листуванням друзів і колег.
Джерелом повідомлення може бути як одна людина, якщо це стосується, наприклад, електронних листів, так і ціла соціальна група. Саме повідомлення може бути традиційною статтею, написаною журналістом чи редактором, історією, що створювалася довгий час різними людьми, і навіть простий бесідою в чаті. Одержувач (або аудиторія) даного послання також може варіюватися від одного до декількох мільйонів, може змінюватися, а може і не змінюватися в залежності від ролі, яку виконує сам одержувач (наприклад, будучи творцем повідомлення).
Інтернет змушує переосмислити класичні визначення та категорії коммунікатівістікі. Тому коли ми говоримо, що Інтернет є засобом масової комунікації, стає ясно, що ні слову В«масовийВ», ні слову В«ЗасібВ» можна дати точного визначення - визначення залежить від ситуації.
Інтернет є багатостороннім ЗМІ, який створює безліч різних форм комунікації. Погодимося з запропонованим М. Морріс поділом їх на 4 категорії [1]:
1. асинхронна комунікація В«один на одинВ» (електронні листи);
2. асинхронна комунікація В«багатьох з багатьмаВ» (наприклад, мережа Юзернет: зведення, листи розсилок, де потрібна згода на розсилки або пароль, для входу в програму, в якій повідомлення стосуються певних тем);
3. синхронна комунікація В«один на одинВ», В«один і кількаВ», В«один із кількомаВ» будуються навколо якої конкрет...
