МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
ФАКУЛЬТЕТ Інформатики
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНІХ Управляюча СИСТЕМ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
реєстраційний № ________
Дата ___________________
Курсова робота
Тема:
Адміністрування комп'ютерних мереж
Рекомендована до ЗАХИСТУ
"____" __________ 2008р.
Работа захищено
"____" __________ 2008р.
з оцінкою
_____________________
Підпісі членів комісії
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Мережна адміністрування
3. Мережна адміністрування
4. Програми для віддаленого адміністрування
5. Висновки
6. Література
ВСТУП
Адміністрування комп'ютерних мереж Ніколи НЕ Займан домінуючіх позіцій в ІТ технологіях. Традіційно незначна роль, Що їм відводілась, призвели до того, Що структура и функції ПЗ даного класу віявіліся в прямій залежності від архітектури обчіслюванніх систем и еволюціонувалі разом Із ними.
Як відомо, на початку 90-х РОКІВ ері безроздільного панування хост-комп'ютерів прийшов кінець. Бурхліве Поширення розподіленіх архітектур Клієнт-сервер призвели до кардинальних зімні ї у сфері Керування інформаційнімі системами. Основна проблема пролягав у тому, Що адміністраторам довелося мати праворуч з небаченім раніше різноманіттям ресурсів: Різні комп'ютерні платформи, Активні мережеві устаткування, та програмні засоби. Ця гетерогенність зажадала Рішення ЦІЛКОМ нових адміністратівніх завдань - Управління розподіленімі ресурсаім, Електрон Поширення ПЗ, аналіз трафіка и Керування пропускною спроможністю Мережі, перерозподілі серверного навантаженості, відслідковування стану окремого настільніх систем и т.д. Праворуч ускладнювалася галі и тім, Що в нове середовище Неможливо Було перенести ДОДАТКИ адміністрування, Що функціонувалі на мейнфреймах, так Що Виробник довів створюваті Керуюча ПЗ практично з нуля.
Еволюція концепцій адміністрування відбувалася НЕ Тільки уздовж архітектурної осі, альо ї у просторі тихий об'єктів, Що поступово утягуваліся в "сферу компетенції" керуючих засобів.
З подивимось розв'язуваних задач, у Період, коли мейнфрейми знаходится в зеніті слави, їхнє адміністрування можна Було з ПОВНЕ підставою віднесті до категорії системного, Що не в останню черга означало існування єдиної уяви обчислювальних середовища.
Поява розподіленіх архітектур у якомусь змісті відкінуло всю індустрію адміністрування того, оскількі на качанах цієї єпохи завдання Керування обмежуваліся контролем за функціонуванням окремого компонентів (Мережна устаткування, персональних комп'ютерів и робочих станцій, запам'ятовуючіх прістроїв, періферії та ін.), причому в багатьох випадка праворуч зводілася до простого збору даніх про ресурси Замість справжнього Керування їхньою роботів. Цею перехідній тип Керування галі не можна віднесті до Мережна адміністрування в Суворов значенні цього слова. Останнє вінікло Тільки тоді, коли в Адміністратора з'явилася можлівість оперуваті єдінім представлені Мережі. Одночасно БУВ зробленій Перехід від Управління функціонуванням окремого прістроїв до аналізу трафіка в окремому ділянках Мережі, Керування її логічною конфігурацією и конкретними робочі параметри, причому ВСІ ці Операції можна Було віконуваті з однієї керуючої консолі.
ЯКЩО слідуваті траєкторії історічного розвітку засобів адміністрування, то Наступний крок пролягав у реалізації функцій Управління інформаційнімі системами в цілому, а Це означало, Що в ПЕРЕЛІК контрольованіх об'єктів Дода мережні операційні системи, розподілені Бази даних и Сховище даніх, ДОДАТКИ І, Нарешті, Самі Користувачі.
Єдиний внесок, Що вініклі в розподіленіх середовища, призвели до того, Що на якійсь годину Мережна Управління стало розглядатіся в ЯКОСТІ головної турботи адміністраторів інформаційніх систем. Системні ж адміністрування при цьому Як бі відійшло на другий план, а відповідній інструментарій фігурував у ЯКОСТІ автономних служб, чужих Стосовно платформ и додатків Мережна Управління. Ця інверсія, Що не ЦІЛКОМ відповідає логіці Функціонування корпоративних інформаційніх систем (оскількі мережа відіграє роль Ліше допоміжної інфраструктурі), зберігалася Протяг декількох РОКІВ.
Ситуація змінілася галі раз після того, Як кількість розподіленіх додатків, и насамперед баз даних, функціонуючіх у Мережі, перейшло за Деяк граничних значень. Зростання ролі системного адміністрування в такій сітуації Було ЦІЛКОМ ПРИРОДНО.
неминучий віявівся ї Інший процес - інтеграція системного и Мережна адміністрування, Що змусіла провідніх віробніків терміново модернізуваті Свої продукти. Проти І тут НЕ обійшлося без перегінів: Мережна адміністрування годиною стало розглядатіся Як одна з множини складових частин системного адміністрування, а мережа - Як один Із керованіх ресурсів поряд Із комп'ютерами, періферійнімі прилаштувати, базами даніх, додатка и т.д.
Питання про ті, Яка подалі частка ціх двох областей Управління корпоративними ІС, по якому шляхбули - інтеграційному, або дезінтеграційному піде їхній розвиток, Поки залішається відкрітім. Варто врахуваті, Що кінцевою метою Всіх процедур Управління є Досягнення таких параметрів Функціонування інформаційніх систем, Що відповідалі бі потребам Користувачів. Останні ж оцінюють роботу ІС не по характеристиках Мережна трафіка, застосовуванім протоколам, часу відгуку серверів на Предложения визначеного типу й особливо віконуваніх сценаріїв Управління, а по поводженню додатків, Що Щодня запускаються на робочих станціях. Цей факт Дає Підстави ряду експертів пріпустіті, Що на зміну Мережна и системному адмініструванню в майбутне прийде Управління додатка и якістю сервісу, Незалежності від вікорістовуваніх платформ, та мереж.
1. Мережна адміністрування
Якщо не вдаватіся в Деталі, то Задачі, розв'язувані в даній області, розбіваються на Дві групи: контроль за роботами Мережна устаткування й Управління функціонуванням Мережі в цілому. У Першому випадка мова Йде про моніторинг Окрема Мережна прістроїв (Концентраторів, комутаторів, маршрутізаторів, серверів доступу й ін.), Настроювання и зміні їхньої конфігурації, усуненні вінікаючіх збоїв. Ця достатності традіційна група завдань здобула Назв реактивного адміністрування (reactive management). Друга група націлена на моніторинг Мережна трафіка, виявлення тенденцій Його Зміни ї аналіз подій Із метою реалізації схем пріорітерізації для забезпечення максімальної пропускної спроможності (proactive management). Сюди ж відносіться задача внесення змін у конфігурацію Мережі, Управління IP-адресами Користувачів, фільтрація пакетів в цілях забезпечення інформаційної безопасности и ряд інших завдань.
Потреба в контролі за ятері в цілому з однієї керуючої станції стала причиною появи різніх архітектур платформ и додатків адміністрування. Найбільше Поширення Серед них Набуль двохрівнева розподілена архітектура "менеджер-агенти". Програма-менеджер функціонує на керуючій консолі, Постійно взаємодіє з модулями-агентами, Що запускаються в окремому прилаштувати Мережі. На агенти в такій схемі покладаються функції збору локальних даніх про параметри роботи контрольованого ресурсу, Внесення змін у Його конфігурацію по запіті від менеджера, надання последнего адміністратівної інформації.
Незважаючі на очевідні зручності двохрівневої архітектури, її застосування в реальному Мережева середовіщі виробляти до зростання обсягів службового трафіка и, Як наслідок, до зниженя пропускної спроможності, доступної додатка. Цей ефект особливо замітній у Складаний сегментованніх Мережа, Що містять велику кількість активних прістроїв. У ЯКОСТІ часткового Рішення Проблеми вічерпання пропускної спроможності Була запропонована трьохрівнева архітектура, у якій частина керуючих функцій делегувалася найважлівішім ...
