Реферат на тему
Застосування математичних методів у мовознавстві
ПЛАН
1. Поняття та історія математичної методики в лінгвістіці.
2. Лінгвостатістіка.
3. Застосування математичних теорій.
4. Використана література
1. Поняття та історія математичної методики в лінгвістіці.
Застосування математичного (точніше, кількісного) крітерію в мовознавчіх дослідженнях відоме з давніх часів. Такі Лінгвістичні Поняття, Як фонетічній закон, продуктівність морфем, крітерій спорідненості мов ТОЩО ґрунтуваліся Певної мірою на кількісніх характеристиках. Звукові відповіднікі, Що часто фіксуються в мові чі декількох спорідненіх мовах, є закономірнімі на відміну від аномалій, котрі є рідкіснімі. Ті морфеми, Що часто використовують для творення нових слів, є продуктивно. Спорідненімі мовамі є Такі, які мают Більше спільніх рис, Ніж неспоріднені. Однак раніше математичний крітерій вікорістовувалі стіхійно и спорадично. Одночасно Його застосовують Свідомо и цілеспрямовано.
активності Використання математичних методів у вівченні мови Почаїв в середіні XX ст. Стимулом для цього послужили перспективи машинного перекладу. У процесі ОБРОБКИ Текстів для їх Уведення в машину Було здобуто різноманітні кількісні оцінкі Окрема фактів мови, які Згідно віявіліся корисностей НЕ Тільки для Створення математичних моделей мови, а й для лінгвістічної Теорії. Оскількі мова - ції ймовірнісна, а не жорстко детермінована система, то для її пізнання квантітатівні методи, пов'язані з дослідженням частотних, ймовірнісніх, градуальних та інших нелогічніх характеристик, не Тільки бажані, альо ї необхідні.
Розрізняють кількісні й статистичні методи. Кількісні методи зводяться до простого підрахунку частоти вживання мовних одиниць. Статистичні методи передбачають Використання різніх формул для Виявлення правил розподілу мовних одиниць у мовленні, для віміру зв'язків Між мовня елементами, для встановлення тенденцій у розвітку та функціонуванні мови та для встановлення залежності Між якіснімі ї кількіснімі характеристиками мови.
Математічні методи мают самостійну Цінність у дослідженні мови і, який крім того, можут входити Як складового частина в Інші методи. Останнім годиною Використання ціх методів до Вивчення мовного матеріалу однозначно зросло, и можна Говорити, Що в математічній лінгвістіці виокремилися два розділи, або напрями, - лінгвостатістіка и стілостатістіка.
2. Лінгвостатістіка.
Основна УВАГА лінгвостатістікі звернено на Дослідження того, Що в мові візначається правом Вибори мовця, а Що зумовлено її іманентною структурою и Як ці два Параметри кількісно співвідносяться Між собою. Віявляється, Що одініці будь-якого мовного рівня мают сталі для Певного періоду кількісні Вінницький національний їх Використання. Подібність Між членами одного мовного колективу полягає НЕ Тільки в тому, які мовні одініці (фонеми, лексеми, граматічні форми I синтаксичні конструкції) смороду використовуються, а й у тому, Як часто смороду їх ужівають. Отже, стає зрозуміло, Чому ніні такого великого Поширення Набуль так звані частотні словники, у якіх слова розташовані не за алфавітом, а за спадом частот, тобто Першим іде найбільш частотне слово, за ним слово ніжче рангом за частотою від пер-шого и т.д. Відомі Такі частотні словники: Yosselson H. The Russian Word Count and Frequency Analysis of Grammatical Categories of Standard Literary Russian. - Detroit, 1953; Штейнфельдт Е. А. Частотний словник сучасної російської літературної мови. - Таллінн, 1963 (перевідавався в Москві в 1969 и 1973 pp.); Частотний словник російської мови/Под ред. Л. Н. Засорина. - М., 1977. В Україні в 1981 р. Вийшов двотомній В«Частотний словник сучасної української художньої прози В». Частотні словники мают ровері практичне значення. На їх Основі створюють Підручники іноземних мов, тексти якіх будуються на найбільш ужіваній лексіці, и словники-мінімумі. ЯКЩО зважіті на ті, Що 1100 (за іншімі данімі - 1000) найбільш частотних слів покріває 80% тексту, то значення частотних словніків для лінгводідактікі неоціненне: Варто знаті 1100 слів и можна розмовляти іноземною мовою, читати й розуміті тексти (значення 20% невідоміх слів можна якоюсь мірою візначіті за контекстом).
статистичні закономірності лежати в Основі організації словника и тексту будь-якої мови. Американський Дослідник Дж. Ципфа дійшов висновка, Що існує залежність Між числом різніх значення одного слова и Його відносною частотою вживаності. Кількість Значення набліжається до квадратного кореня від частоти слова: т =-Jf, де т - число значень, а/- відносна частота. Інша закономірність, встановлено Ципфом (у науці вон відома Як закон Ципфа), має такє формулювання: відношення рангу слова в частотному словнику до частотності слова в мові становіть постійну величину (константу) rf = с, де г - ранг слова в частотному словнику,/- частота слова, с - постійна величина. Слід зазначіті, Що тісній зв'язок існує кож Між частотними характеристиками слова в пам'яті та в словнику [Фрумкіна 1971: 14 и наст.].
Статистичнй організація тексту полягає в тому, Що покриття тексту різнімі словами відповідає такій закономірності: на качанах тексту різніх слів Більше, а Далі їх менше [Пап 1961: 96-100].
Найшірше застосовують статистичні методи для визначення семантічної відстані Між словами. Найчастіше з цією метою статистичній обробці піддають слова, які сполучаються з аналізованім словом.
На Основі статистичних формул, які враховують випадка знікнення в мовах слів основного фонду, можна Встановити абсолютно хронологію діференціації мовних сімей (метод глотохронології М. Сводеша, про Який вже йшлось).
Стілостатістіка - Ції визначення и характеристика стілістічніх особливая Окрема творів або авторів через кількісні відношення використаних мовних елементів. В Основі статистичного підходу до Дослідження стілістічніх явищем лежить розуміння Літературного стилю Як індівідуального способу володіння Засоба мови. При цьому Дослідник абстрагується від питання про якісну значеннєвість обчіслюваніх мовних елементів, зосереджуючі свою УВАГА Тільки на кількісному аспекті.
Найпростішім різновідом статистичного підходу до Вивчення мови пісьменніків або окремого творів є Підрахунок ужіваності слів, оскількі багатство словника Певної чином характеризує їхню мову. Досить порівняті Такі факти: Словниковий запас пересічної людини становіть 7-10 тисяч слів, у творах О. Пушкіна вжитися 21280 слів, а в російськомовніх творах Т. Шевченка - 21548 слів.
Для шкірного письменника, Як и будь-якого мовця, характерна своя спеціфічна частотність мовних елементів, іншімі словами, шкірному авторові прітаманні Свої Улюблені, а тому й частотні слова, словосполучення, фрази, синтаксичні конструкції ТОЩО. Так, скажімо, 56 найчастотнішіх слів у творах О. Пушкіна покрівають 40 відсотків тексту, 1000 слів - 70 відсотків, 8000 - 95 відсотків, Інші 13280 слів - Усього Ліше 5 відсотків тексту. Саме тому середня частотність вікорістовується кож для встановлення справжнього авторства виявленості без зазначеним автора творів, а кож для датування Окрема творів того самого автора на Основі Попередня проведеного підрахунку середньої Частота вживання ним слів у Різні періоді Його творчості. Спеціфічнімі для шкірного автора є й рідковжівані слова.
Як засіб стільової характеристики вікорістовують крітерій стабільності середньої Частота найужіванішіх слів. Доведено, ЩО, незважаючі на Різні періпетії сюжетом в усіх Частина твору, середня частота вживання слів є стабільною. Звідсі віпліває такий Висновок: стиль автора можна охарактеризувати Певної співвідношенням змінності середньої частоти вживання слова до Загальної для певної мови частоти Його вживання.
ЯКЩО ж у творі письменника чі Його якійсь част...
