Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Иностранный язык » Контроль рівня сформованості мовних навичок

Реферат Контроль рівня сформованості мовних навичок

Контроль рівня сформованості

мовних навичок

Незважаючи на те, що основним об'єктом контролю є мовленнєві вміння, бо тільки вони свідчать про здатності брати участь у спілкуванні, в той же час найважливішу роль відіграють мовні навички, на сформованості яких базується мовна діяльність. З цього випливає, що поточний контроль сформованості мовних навичок - важлива завдання, що забезпечує ефективне навчання спілкуванню.

Довгий час в методиці змішувалася перевірка мовних навичок і перевірка мовних умінь. Так, під виглядом контро-ля усного мовлення перевірялося усне відтворення матеріалу, що, звичайно, далеко не одне і те ж. Не менш суперечливим до другої половини 60-х рр.. являв-ся питання про те, перевіряти чи засвоєння мовного матеріалу або сформованість мовних навичок. Дотримуючись першої точки зору, тобто розглядаючи засвоєння мовного матеріалу в якості об'єкта контролю, деякі методисти пропонували контролювати знання окремих ізольованих слів і правил [Корндорф, 1958]. Подібний висновок випливав, мабуть, з неправильного розуміння значення знання стройового матеріалу - слів і граматичних конструкцій. Дійсно, не знаючи слів або граматичних форм, не можна користуватися мовою, а й знання їх саме по собі без автоматизованого вміння користуватися цим матеріалом у процесі спілкування нічого не дає учню. Таке знання також далеко від оволодіння мовою, як і на початку вивчення.

Лише у другій половині 60-х рр.. було показано, що об'єктом поточної перевірки є мовні навички (загальна дидактика) з наступних міркувань: по-перше, перевірка мовних навичок увазі і перевірку знання мовного матеріалу; по-друге, мовні навички включаються в мовну діяльність і є передумовою здійснення спілкування. В даний час все ще існує і така точка зору, згідно якій головними об'єктами контролю є засоби вираження [Горчев, 1984: 68-72]. Необхідно враховувати певну ієрархію: контроль мовної діяльності є встановлення результату навчання за той чи інший відрізок часу, а контроль формування мовного навику є визначення ходу процесу навчання.

Приєднавшись до раніше висловлену положенню про те, що об'єктами поточної перевірки є мовні навички (Лексичні, граматичні, проізносітельние), перейдемо до короткого розгляду навику. Найбільш поширене розуміння навику полягає в тому, що він являє собою автоматизований компонент свідомо виконуваної діяльності. Процес же автоматизації являє собою, по суті справи, процес перемикання уваги учнів з форми на зміст мови за рахунок згортання автоматичних дій. Автоматизація не припускає, звичайно, повного відходу дії під контролю свідомості і переходу на фоновий рівень [Миролюбов, 2001: 53]. Так, висловлюючи певну думку, мовець підбирає слова, іноді заміняє їх і поєднує з іншими словами за змістом і розташуванню у фразі. Таким чином, автоматизми - це по суті, здатність вчиняти дії в згорнутому вигляді. Формування навички являє собою шлях від свідомо здійснюваних дій до автоматизованих, шлях від розгорнутої системи дії, що здійснюються під неусвідомлювані самоконтролем. З сказаного випливає, що контроль сформованості досвіду вживання мовного матеріалу являє собою певний підсумок, який проявляється в мовної діяльності, тобто в говорінні, читанні, письмі або аудіюванні. Тому в методиці було висловлено обгрунтоване твердження про те, що поточний контроль є поопераційний контроль, тобто контроль здатності виконувати окремі операції і дії, що забезпечує наявність всіх якостей, притаманних навичці [Миролюбов, 2001: 54]. У В«Теоретичних основах методики ...В» було запропоновано підійти до вимірювання навику через його складові. Подібний підхід представляється виправданим з наступних міркувань. По-перше, навик включений в мовну діяльність, і виокремити його представляється дуже важкою справою. По-друге, сам факт сформованості встановлюється в процесі навчання, і прийоми його виявлення виконують контролюючу функцію. Таким чином, правомірно виділяти в якості об'єкта контролю засвоєння мовного матеріалу (Лексика, граматика, фонетика) операції, складові граматичний, лексичний або вимовні навички. Перш ніж перейти до характеристики операцій, які складають дані навички, необхідно враховувати, що ці навички розрізняються залежно від того, чи використовуються вони при породженні висловлювання або при сприйнятті висловлювання. Тому ми повинні враховувати при контролі дві групи навичок: продуктивні граматичні та лексичні навички, а також рецептивні лексичні та граматичні.

Звернемося до лексичним навичкам. Для продуктивної діяльності визначальними будуть операції по з'єднанню слів, виходячи з вживання; інші ж носять підлеглий характер. Перша операція полягає в актуалізації лексичної одиниці, тобто перекладі з довготривалої пам'яті в оперативну, причому актуалізується не просто одиниця словника, а одиниця в різних зв'язках. Тому наявність в пам'яті потрібного слова і вміння його витягти в підходящий відрізок часу і становитимуть цю операцію. Показником сформованості є достатність в пам'яті певних слів. Однак цього мало. Справа в тому, що пам'ять людини зберігає слова в певних семантичних просторах, тому в показнику необхідно врахувати номінацію ізольованих слів у відповідності з різними асоціативними опорами.

Другий операцією є визначення рівнів лексичної і синтаксичної сполучуваності. Під першою розуміється семантична сполучуваність з іншими словами. Вона може збігатися або не збігатися з рідною мовою. Під синтаксичної сполучуваністю розуміють можливість вживання слова в тих чи інших синтаксичних конструкціях [Лінгвістичний енциклопедичний словник, 1990]. Показниками сформованості цієї операції будуть правильність визначення смислової сумісності слів і граматична оформленість поєднання слів. Зі сказаного видно, що дана операція здійснюється в тісній взаємодії з граматикою. Суще-жавної характеристикою цієї операції є ступінь сформованості механізму переносу, що забезпечує швидкість в освіті поєднань, варійованих лексики.

Третьою, останньою, операцією вважається операція по заміщенню вільного місця у висловлюванні. Подібне за приміщен-ня може бути вільним або зв'язаним в залежності від того, чи володіє слово необмеженої сполучуваністю або воно конструктивно обумовлене. Дана операція не може розглядатися як чисто лексична, бо обрана одиниця поміщається в певний граматичний контекст. По-казниками в даному випадку можуть бути: відповідність смислового значення підставляють одиниці, з тієї, з якою вона поєднується, а також її граматичне оформлення.

Розглянемо операції, що входять у рецептивний лексичний навик. Першою операцією можна вважати сприйняття лексичної одиниці на основі звукової сторони або графічних символів, а також виділення формальних ознак, що відрізняють цю лексичну одиницю від інших. Подібними ознаками можуть бути формально-графічні (наприклад, буквосполучення) і структурно-семантичні (наприклад, суфікси, префікси, коріння). Автори В«Теоретичних основ методики ...В» вважають можливим розрізняти дві операції замість запропонованої нами одній. Наша пропозиція виправдано тим, що психологічні дослідження доводять єдність сприйняття цілого і частин. При сприйнятті наявна як аналіз, так і синтез. Крім того, як показав академік Л.В. Щерба, сприйняття цілого і виділення ознак є початок рецептивної діяльності [Щерба, 1973]. Показником успішності виконання цієї операції є вміння виокремлювати різного роду ознаки.

Друга операція полягає в ідентифікації і диференціації лексичних одиниць. Стосовно до цієї операції слід вказати на відмінності в її протіканні в залежності від мотивованості слова (Значення його може бути виведено з його компонентів) і невмотивованості. У перший легше відбувається ідентифікація, але може утруднятися диференціація, оскільки подібні морфеми (корінь, афікс) можуть навести на неправильні висновки. У невмотивованих слів немає опор для ідентифі...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок