ЗМІСТ
Вступ
1. Формування и структурні Особливості комбінованіх варіантів слова в українській мові
2. Лексико-семантічні групи комбінованіх варіантів слова в українській мові
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Основною рушійною силою роз В¬ витку мовної системи є діалектічна суперечність Між наявний мовня Засоба и потребами суспільства, Що ростуть. У процесі роз В¬ витку и вдосконалення відбувається накопиченням формально засобів мови, Що веде до Порушення однозначності в області співвідношення плану змісту и планом виразі, в результаті Чого одного значення набуває можлівість реалізації в двох и більш модифікованих формах. Дяни явищем відображає суть формальної варіантності.
Необхідність глибокого и всебічного Вивчення Явища варіантності обумовлена ​​Його значення для Формування мовних норм и зумовлена ​​актівізацією наукового інтересу до живлення культур мови, оскількі В«доцільність/функціональність/і варіатівність представляють найважлівіші Сторони Загальної проблеми культури мови, її серцевину В».
аналіз паралельних одиниць, Що функціонують в мові, приводити до висновка про ті, Що їх варіантність Може реалізуватіся НЕ Тільки на одному Із структурних рівнів, альо и в Прикордонного "міжрівневіх" зонах або на декількох щаблях мовної ієрархії. При цьому варіюють одночасно акцентологічні, фонетічні, морфологічні и деріваційні ознайо лексем або частина ціх ознайо, Наприклад: весняній - весняній - весінній, пелюстків - пелюсток, цвітіння - квітіння - квітнення и т.д.
Такі варіанті визначаються Як комбіновані/КВ /.
У Останні десятіліття питання варіантності мовних засобів Постійно знаходяться у полі зору лінгвістів.
Ступінь вівченої Явища комбінованій варіантності и пов'язаних з ним харчування дають Підстави візначіті Головні напрями даного Дослідження:
1. Сістематізуваті комбіновані варіанті слова, Що існують в українській мові.
2. Візначіті шляхи їх Виникнення.
3. Даті характеристику основних структурних типів комбінованіх варіантів з урахування спеціфікі рівнів, на якіх віявляється їх варіантність.
4. Досліджуваті семантічні Особливості и віділіті Основні лексико-семантічні розряда комбінованіх варіантів слова.
5. Візначіті Місце комбінованіх варіантів в сістемі тімчасової української мови з подивимось їх норматівності и Функціонування.
6. Проаналізуваті стілістічні возможности варіантів змішаного типу.
1. ФОРМУВАННЯ І СТРУКТУРНІ Особливості КОМБІНІРОВАНІХ ВАРІАНТІВ СЛОВА В українській мові
На Формування комбінованої варіантності в українській мові великий Вплив мают заподій інтралінгвістічного та екстралінгвістічного порядку. Першорядного Значення Серед них набуваються наступні:
• Постійний Розвиток мови и вдосконалення Його структури, Що ведуть до Зміни продуктівності паралельних акцентні, фонетічніх, морфологічніх и деріватів форм;
• взаємовплів нормованої Літературної и діалектної мови;
• контакти української мови з іншімі мовамі;
• Взаємодія співвідносніх за значенням загальнолітературніх, нормативних и розмовності елементів. Певна роль у формуванні комбінованіх варіантів належиться кож індівідуальній мовній творчості.
На підставі визначення комбінованої варіантності Як Явища, Що проектується одночасно на декілька мовних ярусів, віділяється дворівнева, трірівнева и чотірірівнева варіантність змішаного типу.
Дворівнева варіантність представлена ​​шістьма групами.
дерло з них формують акцентуаційно-фонетічні варіанті/АФВ/- лексічні одініці, Що реалізовують варіантні возможности паралельно на акцентуаційному и фонетічному рівнях мови: беськід - беськід - беськед - беськед - беськет - беськет, вдівство - вдівство - удівство - удівство, гугнявій - гунявій - Гунявого.
Акцентуаційно-фонетічне варіювання в українській мові обумовленості:
• Взаємодією двох акцентної центрів в паралельних Одиниця з різнооформленністю Початкова Коренєва або префіксніх у - в;
• звукова відмінностямі, в Основі якіх лежати якісні и кількісні Зміни у складі пріголосніх фонем;
• З відмінностямі у складі голосних фонем и пріголосніх фонем кореневої морфеми.
Акцентні Коливань при цьому НЕ порушують Загальної акустічної зовнішності слів, Що віражається у відсутності складового інтервалу або зсуву наголос у АФВ НЕ Більше Ніж на один склад.
Другові групу дворівневіх КВ складають слова, Що зберігають здібність до акцентуаційного варіювання в різніх модіфікаціях на морфологічному рівні, - акцентуаційно-морфологічні варіанті/АМВ /: засік - засік - засіка, тернослів - тернослів - терносливи - терносливи, ява - ява - яв. Акцентного варіювання властіво паралельних морфологічнім формам чоловічого - жіночого, чоловічого - Середня, чоловічого - Загально, жіночого - середней роду, а кож формам жіночого роду, Що розрізняються типом відміні. Найбільш ТИПОВЕ акцентного варіювання для двох-трьохскладовіх форм АМВ чоловічого и жіночого роду.
Акцентуаційно-деріваційні варіанті/АДВ/є утвореннями комбінованого типу, Що вініклі в результаті існування в мові паралельних словотворчіх засобів/суфіксів, набагато рідше - префіксів/и Що зберігають у одній або декількох паралельних формах деріватів акцентної дублетність: водопровід - водопровід - водовід, лощина - лощовіна - лощовіна, зимовищ - зимовий - зімній.
АДВ мают два акцентні центри. Ними можут буті: корінь и суфікс/іменнік, прикметники, Дієслово, пріслівнік /, корінь и флексія/іменнік, прикметники/суфікс и флексія/Іменнік, прикметники /, корінь и префікс/пріслівнік /, префікс и суфікс/Прикметники /. Kpім того, акцентні центри можут буті зосереджені и в межах суфіксальної Частина/іменнік/або кореневої морфеми/прикметники /.
Формування фонетико-морфологічніх варіантів/ФМВ/є наслідком варіантніх процесів, дія якіх піддається лексема на фонетічному и морфологічному рівнях одночасно: блакить - Блак, сигара - цігара - цігаро, шосе - Соше - соша.
На фонетічному рівні варіювання знаходится виразі в якісніх и ЯКІСНО-кількісніх відмінностях складу голосних и пріголосніх фонем при звуковому оформленні кореневої морфеми, на морфологічному - в Коливань свідчення роду, а кож в Коливань парадигми тієї або іншої родової формува. Варіюваті Може и такий морфологічній Показники, Як категорія числа.
Досить значний за об'ємом групу дворівневіх КВ представляють варіанті фонетико-деріватів/ФДВ /: паромнік - поромнік - поромщік - пороннік - поронщік, ворухлівій - ворушлівій - ворухлівій - ворушкій, устігнуті - встігнуті - устігті - встігті.
Варіювання Деривати імен іменніків, прікметніків, дієслів, говору и Деяк інших частин мови Може супроводжуватіся фонетічнім варіюванням при звуковій різнооформленності рівнозначніх префіксів/у - в, від - од/або кореневої морфеми - основного носія значення.
Варіювання лексічніх одиниць на словотворчому рівні часто ускладнене морфологічнім варіюванням: віпадковість - віпадок, мотоцикл - мотоцикл - мотоцикл, настрій - настроєність. Суть варіювання морфолого-дериватів полягає в тому, Що в рамках Певної категорій роду и числа на морфологічному рівні варіюють деріваційні дублети, утворені за допомог паралельних словотворчіх засобів, а кож тихий, Що вініклі в результаті десемантізації Окрема афіксів або паралельного Використання в процесі дериватів різніх по морфемному складу основ. Паралельні деривати такого типу МДВ, основну Частину якіх складають іменнікі, варіюють в рамках чоловічого - жіночого, чоловічого - Середня, жіночого - Середнє, чоловічого - жіночого - середней роду або в межах однієї родової форми. До варіювання на морфологічному рівні підключаються кож фор загально роду и категорії числа.
Трірівневі КВ представлені чотірма групами. Акцентуаційно-фонетико-мор...
