РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ І СЕРВІСУ
КАФЕДРА В«ЗВ'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮВ»
РЕФЕРАТ
за курсом В«Практична стилістика російської мовиВ»
Запозичена лексика в системі сучасної російської мови
Виконав: студентка групи
СКД-07-1 Ткаченко А.Ю.
Москва 2009
Лексика сучасного російської мови неоднорідна з точки зору її походження. Російському народу на Протягом історії доводилося вступати в політичні, економічні, торгові, науково-культурні та інші зв'язки з іншими народами. В результаті подібних різнобічних контактів російська лексика поповнювалася іншомовними запозиченнями. Запозичення - це елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція і т. п.), перенесений з однієї мови в іншу в результаті контактів мовних, а також сам процес переходу елементів однієї мови в інший. [5, с.158] Запозичення іноземних слів - один із способів розвитку сучасної мови. Мова завжди швидко і гнучко реагує на потреби суспільства. Основною причиною запозичення іншомовної лексики визнається відсутність відповідного поняття в когнітивної базі мови-рецептора. Освоєння іншомовної лексики збагачує словниковий запас приймаючої мови. Іншомовні слова в лексиці сучасної російської літературної мови хоча і являють досить численний пласт лексики, але, тим не менш, не перевищують 10% всього її словникового складу. У загальній лексичній системі мови лише невелика їх частина виступає в якості межстилевой загальновживаної лексики, переважна більшість з них має стилістично закріплене вживання в книжковій мові і характеризується у зв'язку з цим вузькою сферою застосування (виступаючи як терміни, професіоналізми, варваризми, специфічні книжкові слова і т.д.).
У підручнику В«Стилістика російської мови В»Голуб І.Б. наводить таку стилістичну класифікацію запозичених слів за ступенем їх освоєння російською мовою:
I. До іноземних джерелам сходить запозичена лексика, що має необмежену сферу вживання в сучасній російській мові. За ступеня асиміляції мовою ці запозичення можна підрозділити на три групи.
1. Слова, що втратили які б то не було ознаки неросійського походження (картина, ліжко, стілець, лампа, праска, зошит, школа, огірок, вишня). Такі слова не виділяються на тлі російської лексики ні фонетично, ні морфологічно, ні стилістично - В«іншомовнихВ» не робить ніякого впливу на їх вживання у промові.
2. Слова, що зберігають деякі зовнішні ознаки іншомовного походження не властиві російській мови співзвуччя (вуаль, журі, джаз); неросійські суфікси (технікум, студент, директор); неросійські приставки (трансляція, антибіотики); деякі з цих слів не схиляються (кіно, пальто, кава).
3. Велике місце в складі запозиченої лексики займають загальновживані слова з області науки, політики, культури, мистецтва, відомі не тільки в російській, але і в інших європейських мовах. Такі слова називаються інтернаціоналізму. [1, с.103] інтернаціоналізм - слова, співпадаючі по своїй зовнішній формі з повно або частково збігається глуздом, виражають поняття міжнародного характеру з області науки і техніки, політики, культури і функціонують у різних, насамперед неспоріднених мовах. [5, с.197] Інтернаціональна лексика, особливо пов'язана за значенням з політичною тематикою, в російській мові дуже активно закріплювалася після 1917 року (диктатура пролетаріату, терор, комісар, комуна). Багато політичних терміни, що осіли в російській мові в перші роки революції, запозичені з французького і сходять до епохи Паризької комуни. Науково-технічний прогрес зумовив поширення таких інтернаціональних слів, як телеграф, телефон, репродукція, ілюстрація. [3, с.81]
Запозичені слова трьох розглянутих груп, що не мають російських синонімів, використовуються в мові без всяких обмежень. Більшість з них відноситься до межстилевой, нейтральною в емоційно-експресивному відношенні лексиці. Інший стилістичної оцінки заслуговує наступний пласт запозичень.
II. Особливе місце займає запозичена лексика обмеженого вживання. В складу її входять слова, неоднорідні за ступенем освоєння їх російською мовою і по стилістичній забарвленні, що також дозволяє виділити кілька груп запозиченої лексики обмеженого вживання.
1. Книжкові слова, які не одержали загального поширення (аморальний, апологет, акцентувати, епатувати). Ці слова, як правило, мають російські або старослов'янські синоніми: аморальний - аморальний, порочне, зіпсований, розбещений; апологет - захисник, заступник, прихильник; акцентувати - виділяти; епатувати - потрясти, приголомшити, оглушити, приголомшити. До цих прикладів можна додати чимало В«свіжихВ» запозичень: шоу - спектакль, уявлення, видовище; стагнація - застій; корупція - продажність посадових осіб, хабарництво, підкуп; бізнес - підприємництво; приватизація - роздержавлення; конверсія - перетворення; презентація - представлення чогось нового (книги, фільму); інавгурація - урочиста процедура вступу на посаду глави держави. Значну частину запозиченої книжкової лексики складають терміни. Багато з них можна умовно віднести до певного іншомовному джерелу. Наприклад, до грецької мови сходять терміни космос, автомат, до латинської - агрегат, негатив. Терміни іншомовного походження в більшості своїй не мають російських синонімів, що робить їх незамінними в науковому стилі (жаргон, діалект, фонема, морфема, метрика, рима). Проте чимало й таких іншомовних термінів, у яких є росіяни або старослов'янські синоніми: імпорт - ввезення, еволюція - розвиток, агресивний - загарбницький. У російських синонімів зазвичай ослаблений відтінок науковості, офіційності, тому в книжних стилях часто віддають перевагу іншомовним термінам.
2. Запозичені слова, проникли в російську мову під впливом салонно-дворянського жаргону (амурний - любовний, бонвіван - легковажна людина, рандеву - побачення, сентименти - Чутливість). Слова цієї групи значно архаізовалісь, вони завжди мають російські синоніми, які найчастіше і вживаються в мовленні.
3. Екзотизми - Запозичені слова, які характеризують специфічні національні особливості життя різних народів і вживаються при описі неросійської дійсності. Так, при зображенні життя і побуту народів Кавказу використаються слова аул, сакля, джигіт, гарба; при описі подій в Афганістані екзотизми душмани, таліби, рух В«ТалібанВ» і под.; італійський колорит надають мови слова гондола, тарантела, іспанська - мантилья, кастаньєти, ідальго. Відмінною особливістю екзотизму є те, що вони не мають російських синонімів, тому звернення до них при описі життя інших народів продиктовано необхідністю. На тлі іншої іншомовної лексики екзотизми виділяються як слова, не цілком лексично освоєні російською мовою.
4. Іншомовні вкраплення в російську лексику (о'кей, мерсі), які часто зберігають неросійське написання: happy end (англ.) - щасливий кінець, pater familias (лат.) - батько сімейства, dum spiro spero (лат.) - поки дихаю, сподіваюся. Іншомовні вкраплення зазвичай мають лексичні еквіваленти в складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються й закріплюються в тій чи іншій сфері спілкування як спеціальні найменування або як виразний засіб, що додає промові особливу експресію. [1, с.104] На перших щаблях запозичені слова чужого мови можуть вживатися в текстах в якості іншомовних вкраплень, зберігаючи свій іншомовний вигляд, а якщо вони (зазвичай як прояв моди) отримують більш або менш регулярне вживання, то їх називають варваризмами. [5, с.158]
5. Варваризми - слова з чужої мови або мовний зворот, побудований за зразком чужої мови, що порушують чистоту мови. [4, с.73] Варваризми вводяться в російський текст для передачі відповідних понять і створення В«місцевого колоритуВ»; ср у Маяковського: В«На північ з півдня йдуть - авеню, на захід зі сходу - стріти; Хочеш під землю - бери СОБВ, на небо - бери елевейтер В». Насичена варваризм мова називаєть...
