МІНІСТЕРСТВО освіти та науки України
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ державний гуманітарний університет
Кафедра української мови
РЕФЕРАТ
На тему:
Дієслово Як центральна частина мови
Студентки 5 курсу
філологічного факультету
Кряскової Світлані
ІЗМАЇЛ - 2010
План
I. Дієслово Як частина мови
II. Форми дієслова
III. Дієвідмінювання
IV. Часи дієслів
V. Способи дієслів
VI. Перехідні и неперехідні дієслова
VII. Безособові дієслова
VIII. Схема морфологічного розбору дієслова
Список літератури
I. Дієслово Як частина мови
Дієслово - ції Самостійна частина мови, Що означає дію або стан предмета Як процес и відповідає на питання Що робіті? Що Зробити? Початкова формою дієслова є неозначена форма, або інфінітів. Лексічне Значення дієслова "дія, стан" дуже широко: конкретна фізична дія (малювати, писати), стан особини чі предмета (Лежать, спати), переміщення (ходити, їхаті), ставлений (поважаті, зневажаті), Зміни (старіті, худнуті).
Дієслово, на відміну від прикметників чі іменніка, назіває дію або стан Як змінну ознайо, Як процес, Що тріває в часі. Дії Завжди пов'язані з віконавцем:
1. Людиною (робітник працює, учень відповідає)
2. Тварини (кінь біжіть, півень кукурікає)
3. неістотою (Стовпи хітається, сонце світіть)
4. явищем природи (сніг іде, вітер віє)
Стань кож у переважній більшості віпадків є Ознакою якогось їх носія (квітка розквітає, дерево зеленіє), альо так звані безособові дієслова віражають стан безвідносно до їх носія: смеркає, світає ТОЩО.
II. Форми дієслова
У систему дієслова входять Такі п'ять основних форм (дієслівніх утворень):
1. інфінітіві чі неозначені форми (ходити, працюваті, носити).
2. дієпрікметнікі (писань, зробленій, вмітій, побілілій)
3. дієпріслівнікі (Відкриваючи, живити, друкуючі)
4. форми дієслова на-но,-то.
Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, Буває змінною або незмінною и Виступає тім чі іншім членом речення:
Початкова формою дієслова є неозначена форма, або інфінітів. Лексічне Значення дієслова "дія, стан" дуже широке: конкретна фізична дія (малювати, писати), стан особини чі предмета (лежать, спати), переміщення (ходити, їхаті), ставлених (поважаті, зневажаті), Зміни (старіті, худнуті).
Форма дієслова
На його призначення та питання відповідає
Як змінюється
Яким членом речення Виступає
Інфінітів, неозначена форма
Що робіті? Що Зробити?
незмінна форма
будь-яким
Способова
Що роблю? Що робів? Що буду робіті? Що робів бі? Що роби? ТОЩО
за способами, годинами, особами або родами, числами
прісудком
Дієпрікметнік
Який?
за відмінкамі, пологами ї чис-лами
Означення, іменнім прісудком
Безособова форма на -Но,-то
Що Зроблено?
незмінна форма
прісудком у безособовому реченні
Дієпріслівнік
Що роблячі? Що Зроби?
незмінна форма
обставинних
1. Неозначена форма дієслова
Неозначена форма дієслова або інфінітів - ції початкова форма дієслова. Це форма дієслова, Яки означає дію, альо НЕ віражає способу, часу, особи, числа и роду. Неозначена форма дієслова вжівається тоді, коли треба назваті дію взагалі, безвідносно до того, хто її віконує и кіль. Інфінітів закінчується на-ти або-ть. Можна вибрать друга и по духу брата, та не можна рідну матір вібіраті.
Дієслова у формі інфінітіва бувають доконаного и недоконаного виду. Дієслова доконаного увазі означають дію, Яка завершилася у минуло або обов'язково відбудеться в Майбутнього. Смороду можут вказуваті на качан, трівалість, раптовість та результатівність дії (заспіваті, подуматі, стукнути). Дієслова цього виду мают форми минуло и майбутнього годині Дієслова недоконаного виду означають Незавершене дію и можут Додатковий вказуваті на повторюваність (прімовляті), протяжність (іті), необмеженість. Більшість дієслів недоконаного виду утворюють парні форми доконаного виду. Форми одного виду дієслова утворюються від форм іншого виду цього ж дієслова за допомог таких засобів:
1. додавання и відкідання префіксів: питати> спітаті, в'януть> Зівянуті.
2. Зміни, появи, або відкідання суфіксів: звільняті> звільніті, трусіті, трусонуті.
2. Дієпрікметнікі
Дієпрікметнік - Ції форма дієслова, Яки віражає ознайо за дією. За горами гори, хмарою повіті, засіяні горем, кровію політі.
За відношенням до годині дієпрікметнікі бувають теперішнього и минуло й годині. За відношенням до стану - Активні (процвітаючій) i пасівні (скошений). У реченні дієпрікметнікі виконують функцію означень.Актівні дієпрікметнікі віражають ознайо предмета за Його ж дією. Смороду мают форму теп. и хв. годині. Утворюються за допомог суфіксів:-ач,-яч,-уч,-юч,-л. Пасівні дієпрікметнікі віражають ознайо предмета за дією, Яки зумовлена ​​䳺ю іншого предмета: Зораном поле, посіяне жито. Утворюються за допомог.: Суфіксі-н,-ен,-єн,-т.
3. Дієпріслівнікі
Дієпріслівнік - Ції незмінювана форма, Яки пояснює в реченні Дієслово, вказуючі на Додатковий дію: Берези й клени, галі недавно голі, стояти, зеленим маючи гіллям.Дієпріслівнік у реченні є обставинні. Утворються: за допомог суфіксів. - Вчи, - ючи, - ачи, - ячі (недоконаній вид) і - ши, - воші (доконаній вид).
4. Безособова форма на-но,-то:
Безособова форма на-но,-то, діятися від пасивного дієпрікметніків за допомог суфікса -Про: Записаний-записано, налагодження - налагоджено.
III. Дієвідмінювання
Зміна дієслів за способами годинами и числами назівається дієвідмінюванням.
При творенні Особова форм дієслів, дієпрікметніків та дієпріслівніків Важливим знаті, до якої дієвідміні смороду належать. Дієслова I та II дієвідмін на пісьмі мают Такі Особові Закінчення:
Число
Особа
1 дієвідміна
II дієвідміна
однини
1-а 2-а 3-я
-у,-ю-Еш,-єш-є,-є
-У,-ю-иш,-їш-ить, -Їть
множини
1-а 2-а 3-я
-емо,-ємо-ете,-єте -Уть,-ють
-имо,-їмо-ите,-їте -Ать,-ять
При дієвідмінювані дієслів можливости чергування пріголосніх.
Дієслово буті у Всіх Особова формах однини и множини має одну форму - тобто
IV. Часи дієслів
В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минуло и майбутній.
Теперішній час означає дію, Яки відбувається Постійно або в момент мовлення. Дієслова у теперішньому часі Завжди недоконаного виду...
