МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
КРАСНОЯРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ І ЖУРНАЛІСТИКИ
КАФЕДРА Загального мовознавства та РИТОРИКИ
РЕФЕРАТ
Дескриптивна лінгвістика
Виконала: студентка 4 курсу
заочного відділення ФФіЖ
Є.П. Головань
Викладач: О.Н. Ємельянова
Красноярськ 2007
Зміст
1. Франц Боас та його робота в рамках напрямки
2. Творці американської лінгвістичної школи Едуард Сепір і Леонард Блумфілд
3. Основні положення дескриптивної лінгвістики
Висновок
Література
1. Франц Боас та його робота в рамках напряму
Дескриптивна (Описова) лінгвістика виникла в США в 20 - 30-х роках минулого сторіччя. Оскільки вона спирається у своїх дослідницьких прийомах на структурні принципи, її розглядають як один з напрямків структуралізму. При зародженні напрямок грунтувалося на В«поведінковоїВ» психології (Біхевіоризм), велику увагу приділяв розробці дослідницьких прийомів при аналізі тексту і в значній мірі спирався на матеріал мов північноамериканських індіанців. Дескриптивна лінгвістика в подальшому прагнула переносити вироблені нею принципи вивчення мови на матеріал інших мовних сімей.
Біля витоків дескриптивної лінгвістики стояв американський лінгвіст і антрополог Франц Боас (1858-1942). У вступі до колективного В«Керівництву по мовам американських індіанців В»Боас показує непридатність методів аналізу, вироблених на матеріалі індоєвропейських мов, до вивчення індіанських мов, так як, за його думку, В«кожна мова з точки зору іншої мови вельми довільний в своїх класифікаціях В». Боас вважав, що при об'єктивному дослідженні мови необхідно враховувати три моменти:
1. складові мову фонетичні елементи;
2. групи понять, виражаються фонетичними групами;
3. способи освіти і модифікації фонетичних груп.
2. Творці американської лінгвістичної школи Едуард Сепір і Леонард Блумфілд
Роботу Боаса продовжили творці американської лінгвістичної школи Едуард Сепір (1884-1939) і Леонард Блумфілд (1887-1949). Сепір займався питаннями загального мовознавства, в особливостями зв'язками мови і культури, мови і мислення. Вчений розрізняє в мові фізичну й ідеальну систему (модель), причому остання, на його думку, більш важлива. Темпи зміни мовної моделі набагато повільніше, ніж темпи зміни самих звуків. На думку Сепіра, кожна мова зроблений за особливою моделлю, тому кожна мова по-своєму членує навколишню дійсність і нав'язує цей спосіб усім мовцям на цій мові людям. Таким чином, люди, що говорять на різними мовами, бачать світ по-різному. Ці ідеї стали основою В«гіпотези лінгвістичної відносності В», развиваемой етнолінгвістика.
Сепір прагнув виявити такі лінгвістичні поняття, які мали б більш-менш універсальний для всіх мов характер. Подібні поняття він ділить на чотири типу:
1. основні (Конкретні) поняття, що виражаються самостійними словами, не укладають у собі ніяких відносин (стіл-, мал-, хід-);
2. дериваційні поняття: суфікси і флексії (писа-тел-і);
3. конкретно-реляційні поняття - вказують на ідеї, що виходять за межі окремого слова (рід і число прикметників і дієслів); ​​
4. чисто реляційне поняття - служать для синтаксичного зв'язку (падіж імен іменників).
Перші і останні поняття є у всіх мовах, так як неможливий мову без лексики й синтаксису, хоча існують мови без морфології (без другого і третього типів понять).
Л. Блумфілд з'явився безпосереднім творцем системи дескриптивної лінгвістики. Він обирає для своїх робіт філософські принципи біхевіоризму і свою нову систему називає механіцизмом або фізикалізму. Блумфілд визначає мову як систему сигналів, координуючих поведінку людини і обумовлених ситуацією. Процес мовного спілкування вичерпується, на його думку, поняттями В«стимулВ» (вплив) і В«РеакціяВ» (відповідна дія). Тобто мова є мостом між нервовими системами співрозмовників.
Кожна мова складається з ряду сигналів - мовних форм, в яких певні звуки сполучаються з певним значенням. Форми поділяються на пов'язані, вільні, прості і складні.
Подальший аналіз лінгвістичних понять веде до виділення складових, класу форм і конструкцій. Компоненти поділяються на безпосередньо складові і кінцеві складові, якими є морфеми. Наприклад, у реченні Наш багаття розгорівся дуже швидко слово багаття пов'язано безпосередньо зі словами наш і розгорівся , зв'язок цього слова зі словами дуже і швидко не є безпосередньою. Вивчатися повинні лише ті відносини між складовими, які є найбільш очевидними для мовців і найбільш близькими, безпосередніми.
Подібний аналіз є важливим методом синтаксичного аналізу у американських дескріптівістов. Вони використовують такі поняття:
- субститут - мовна форма, що заміняє будь-яку форму з деякого безлічі форм;
- клас форм;
- синтаксична конструкція - мовна форма, в якій жодна з безпосередньо складових не є пов'язаною формою;
- екзоцентріческіе конструкції - синтаксичні конструкції, в яких фрази не належать до того ж класу форм, що й будь-яка з їх складових;
- ендоцентріческіе конструкції - синтаксичні конструкції, в яких фрази належать до того ж класу форм, що й будь-яка з їх складових.
3. Основні положення дескриптивної лінгвістики
На основі цих положень Блумфілда виникла дистрибутивна лінгвістика, яка успішно розвивала свої погляди в 30-50-х роках минулого сторіччя. До цього напрямку належать такі американські лінгвісти, як Б. Блок, Є. Найда, Дж. Трейджер, З. Харріс, Ч. Хоккет. На їхню думку, єдиним вихідним моментом для лінгвіста є текст на якомусь мові. Цей текст підлягає дешифрування, в результаті якої встановлюється мову (код), використаний даним текстом. В«Ідея про те, що одиниці мови, класи одиниць і зв'язки між одиницями можуть бути визначені виключно через їх оточення, тобто, кажучи словами Ф. де Соссюра, через їх відношення до інших одиницям того ж порядку, і складає істота дистрибутивного підходу до мови В». [1] Успішність застосування дескриптивних методів до аналізу фонетичної системи мови пояснюється тим, що елементи системи - фонеми - позбавлені безпосереднього зв'язку зі значенням, з поняттями.
Прагнення зберегти об'єктивний і неупереджений підхід до аналізу тексту привело деяких прихильників дистрибутивного методу до відмови від звернення до значенням мовних форм, що піддаються аналізу. По своєму відношенню до ролі значення учні Блумфілда розпалися на Менталіст і механіціст. Перші (сам Блумфілд, К. Пайк, Ч. Фриз) вважають, що не можна ігнорувати значення мовних форм. Другі (З. Харріс, Б. Блок, Дж. Трейджер) вважають, що можна дати вичерпний опис мови без звернення до значення.
У дескріптівістов центральною одиницею граматичного аналізу стала морфема. Через морфему визначаються всі більш великі мовні одиниці або конструкції (слова, пропозиції). Прагнення відмовитися від втручання часу, діахронії додало граматичної теорії дескріптівістов суворо синхронний характер. При аналізі висловлювання вони користуються тільки двома поняттями - поняттями морфем як одиниць і поняттям їх порядку розташування (аранжування). Явища флексії (фузії) повинні були отримати морфемного пояснення. Послідовники Блумфілда, вбачаючи в морфемі основну одиницю граматичної будови мови, повинні були звести до неї всі відмінності у формі слів, що розрізняються за значенням. Дескріптівісти були переконані, що всі елементи звукового складу висловлювання належить тій чи інший морфемі, це і тало причиною розширення поняття морфеми. Разо...
