Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
В«Далекосхідна державна соціально-гуманітарна академія В»
Кафедра англійської філології
Якименко Катерина Костянтинівна
мовної репрезентації концептосфери В«РУЙНУВАННЯВ» В РОМАНІ J . COE " WHAT A CARVE UP "
Курсова робота з лінгвістики
Науковий керівник:
Вялкова Віра Борисівна, к.ф.н.,
доцент кафедри англійської
філології
Біробіджан, 2010
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття концепту та концептосфери
1.1 Поняття концепту в сучасній когнітивній лінгвістиці
1.1.1 Типи концептів
1.1.2 Структура концепту
1.2 Поняття концептосфери в сучасній когнітивній лінгвістиці
2. Аналіз концепту В«РуйнуванняВ» в романі J. Coe "What a Carve up "
Висновок
Список літератури
ВСТУП
На рубежі двох тисячоліть у мовознавстві відбувається зміна наукових парадигм. У центрі уваги мовознавців опиняється людина як носій мови, є представником тієї чи іншої культури.
В рамках цієї наукової парадигми сформувалися два наукових напрямки: лінгвокультурологія, вивчає мову як носій певної національної ментальності, і когнітивна лінгвістика, яка розглядає відображення в мові пізнавальних процесів.
Об'єктом дослідження в когнітивній лінгвістиці є концепт. Ю. С. Степанов визначає концепт як В«згусток культуриВ», у вигляді якого вона входить в ментальний світ людини. З концептів тієї чи іншої культури, немов з мозаїки, складається концептосфера певної мови, що змальовує національну картину світу.
Терміни концепт і поняття в даний час отримали чітку диференціацію. Поняття - це сукупність істотних ознак об'єкта, відрізняють його від подібних об'єктів. Концепт ж - це поняття, занурене в культуру, концепт завжди національно специфічний навіть у тому випадку, якщо слова, в яких він вербалізовані, виявляються еквівалентами один одного в перекладних словниках.
Досліджуючи національну специфічність концептів, А. Вежбіцкая переконливо показала відмінності між російським друг та англійською friend , між англійським sadness та російськими смуток і печаль , між словами зі значенням 'свобода' в латинській, англійській, російській і польській мовах. Вихід подібних досліджень за вузькі рамки лінгвістики, включеність їх в загальнокультурні, гуманітарні процеси зумовив інтерес до такого роду проблемам і в письменників. Так, Мілан Кундера, чеський письменник, багато років який живе у Франції, що є по суті громадянином світу, з одного боку, не раз звертається у своїх художніх творах до зіставлення концептів, що відносяться до різних лінгвокультурах, а з іншого створює своєрідний словник «ѳмдесят три словаВ», де зібрані значущі для його творчості концепти.
При дослідженні концептосфери близькоспоріднених мов (таких, наприклад, як слов'янські) лінгвіст, зіткнувшись зі специфічним концептом в одному мовою, неминуче повинен буде, застосовуючи структурно-семантичний підхід, шукати його відповідність в іншій мові або констатувати наявність лакуни (порожній клітини). Одночасно вельми продуктивним є розгляд фонетичної і семантичної історії кореня, що є ім'ям даного концепту. Такий історико-семантичний аналіз повинен бути доповнений культурологічним аналізом генезису даної реалії в історії культури. І тут ми вже стикаємося з використанням порівняльно-історичного методу в рамках нової наукової парадигми. (12)
Мета нашого дослідження - вивчення поняття В«разрущениеВ».
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити поняття В«руйнуванняВ».
2. Визначити концептосферу В«руйнуванняВ» в романі.
Об'єктом нашого дослідження є поняття В«руйнуванняВ». Предмет дослідження - концептосфера В«РуйнуванняВ» в романі.
Базою для узагальнення методичної інформації в даному дослідженні послужили наукові праці вчених: С.А. Аскольдова, О.Є. Стефанського, В.А. Маслової і багатьох інших.
1. ПОНЯТТЯ концепт і концептосфера
1.1 Поняття концепту в сучасній когнітивній лінгвістиці
У сучасній когнітивній лінгвістиці стрижневим стає поняття В«КонцептВ», яке у ролі терміна все частіше використовується дослідниками, займаються проблемами мовного представлення когниций. [6] Однак, незважаючи на те, що поняття концепт можна вважати для сучасної когнітівістікі утвердженим, зміст цього поняття дуже істотно варіює в концепціях різних наукових шкіл і окремих вчених. Справа в тому, що концепт - категорія розумова, неспостережний, і це дає великий простір для її тлумачення. [7]
Одним з перших у світовій лінгвістиці звернувся до дослідження концептів Аскольдів С. А. у 1928 р. Він вважав, що найбільш важливою функцією концептів є функція заступництва, тому що, будучи розумовим утворенням, концепт у процесі думки заміщає безліч предметів одного і того ж роду. Концепт може заміщати як реальні предмети, так і деякі сторони предмета або реальних дій. [11]
Д. С. Лихачов приблизно в цей же час використовував поняття концепт для позначення узагальненої розумової одиниці, яка відображає та інтерпретує явища дійсності в залежності від освіти, особистого досвіду, професійного і соціального досвіду носія мови і, будучи свого роду узагальненням різних значень слова в індивідуальних сознаниях носіїв мови, дозволяє спілкується долати існуючі між ними індивідуальні відмінності в розумінні слів. Концепт, по Д. С. Лихачова, не виникає з значень слів, а є результатом зіткнення засвоєного значення з особистим життєвим досвідом мовця. Концепт в цьому плані, за Д. С. Лихачова, виконує замісну функцію в мовному спілкуванні. [7]
У вітчизняній лінгвістиці, термін В«концептВ» був запозичений з англомовної літератури в середині 70-х років, коли постала проблема адекватного перекладу цього терміна в роботах зарубіжних авторів. Тоді англійське concept пропонувалося переводити як В«поняттяВ». [11]
Концепти ідеальні і кодуються у свідомості одиницями універсального предметного коду. Одиниці універсального предметного коду (КПК) мають предметно-образний, тобто чуттєвий характер, а універсальність предметного коду пов'язана з тим, що він є у всіх без винятку носіїв мови, хоча він різний у кожного індивіда, оскільки відображає суб'єктивний чуттєвий досвід людини, особисто їм отриманий в життя через його органи почуттів.
Одиниці УПК - індивідуальні чуттєві образи, що формуються на базі особистого, чуттєвого досвіду людини. Вони завжди конкретні. Наприклад, концепт університет кодується в одного випускника університету чином важкої двері, яку треба було відкривати, в іншого - дверима кафедри, у третього - видом довгого звивистого коридору, у четвертого - чином аудиторії, де проходило більшість лекцій і т.д.
Одиниця УПК - найяскравіша, наочна, стійка особиста частина концепту, що має образну природу. Образ, що становить одиницю КПК, може бути випадковим, несуттєвим для даного концепту саме в силу його суто особистою, індивідуальної природи, але, тим не менш, він виконує кодують, знакові функції для концепту в цілому.
Виходячи з цього, концепт народжується як одиниця КПК, яка і залишається його ядром. Ядро поступово огортається, обволікається шарами концептуальних ознак, що збільшує обсяг концепту і насичує його зміст. Всередині концепту перетікають і переливаються концептуальні ознаки, концепт не має жорстких обрисів і кордонів. Виходячи з цього, у концепту немає чіткої структури, жорсткої послідовності шарів, їх взаимоположение індивідуально і залежить від умов формування концепту у кожної особистості. [5]
Таким чином, концеп...
