Юридична лінгвістика: проблеми становлення нової науки » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Иностранный язык » Юридична лінгвістика: проблеми становлення нової науки

Реферат Юридична лінгвістика: проблеми становлення нової науки

Зміст

Введення

Глава I Становлення юридичної лінгвістики

В§ 1 Виникнення юридичної лінгвістики: етапи і основоположники

В§ 2 Проблеми становлення сучасної юридичної лінгвістики

Глава II Юридична лінгвістика - самостійна юридична наука

В§ 1 Предмет і метод юрислінгвістики

В§ 2 Основні завдання та колізії, які вирішуються сучасною юридичної лінгвістикою

Висновок

Бібліографічний список


Введення

Моя робота вписана в контекст становлення юридичної лінгвістики як специфічної галузі лінгвістичного знання і особливого розділу соціолінгвістики і присвячена опису проблем становлення юридичної лінгвістики, особливостей юридичного функціонування мови.

Будь-які форми соціальної взаємодії, у тому числі і природна комунікація, неминуче народжують потреба юридизації. Конфліктні відносини, пов'язані з мовно-мовними явищами, тобто соціальні відносини особливого типу, що підлягають правовому регулюванню.

зумовлює юридизації мови його конфліктогенний потенціал обумовлений, з одного боку, стихійністю природної мови, які в будь-який момент комунікації можуть призвести до конфлікту нерозуміння, з іншого боку, - існуванням спеціальних засобів В«створенняВ» конфлікту, реалізованих у власне конфліктному протистоянні.

Проблема юридизації мови пов'язана з пошуком балансу мовних і правових презумпцій. Специфічна онтологія юридизації мови формує особливий гносеологічний підхід, пов'язаний з реалізацією послідовного погляду на мову крізь призму тих законів, які визначають залучення конкретних явищ мови в юридичну практику. У результаті складається міждисциплінарна галузь знання, системно досліджує юридичний аспект мови, - юрислінгвістики. </p>

Актуальність цієї роботи обумовлена ​​декількома факторами, які зводяться до власне лінгвістичним і екстралінгвістичних.

1. В вітчизняному мовознавстві відсутні системні розробки юридичного аспекту мови, який в широкому сенсі є одним з найскладніших предметів соціолінгвістики, яка аналізувала соціальні аспекти мовного взаємодії, різні види взаємин між мовою і суспільством. Функціонування мови, визначуване нормою закону, до останнього часу не було предметом системних соціолінгвістичних досліджень.

Комплексному системному розгляду процесу юридизації мови сприяє динамізація лінгвістичних та юридичних досліджень, присвячених аналізу юридичних аспектів мови (роботи В.Н. Базилєва, А.Н. Баранова, Ю.А. Бєльчикова, Є.І. Галяшіной, Н.Д. Голєва, М.В. Горбаневська, Т.В. Губаева, В.І. Жельвіс, В.І. Карасика, Н.Б. Лебедєвої, A.A. Леонтьєва, Н.Б. Мечковской, Н.В. Сайкова, Ю.С. Сорокіна, B.C. Третьякової, Т.В. Чернишової, Б.Я. Шаріфулліна та ін), і лінгвістичних аспектів права (роботи AC Александрова, В.М. Баранова, І.В. Заєць, Е.А.Крюковой, H.A. Любимова, А.Р. Ратінова та ін.)

2. Наукова парадигма системно-статичного опису устрою мови змінилася парадигмою функціонально-динамічної, що зумовило розгляд всіх традиційних мовних феноменів в новому аспекті.

Прикордонна область лінгвістики і юриспруденції надає можливість вивчати мову не в В«Самому собі і для себеВ», а в контексті суміжних з ним феноменів. Це призвело до глобалізації об'єкта лінгвістичного інтересу: вивчення окремих мінімальних лінгвістичних одиниць змінюється вивченням дискурсу. Функціонування конфліктних текстів, що фіксують конфліктні відносини або здатних призвести до таким, підлягає правовому регулюванню, підстави легітимності якого закладені в його відповідності мовним законам. У зв'язку з цим юридична функціонування конфліктних текстів ставить завдання комплексного аналізу тексту, а не якогось його окремого параметра.

3. Антропоцентризм як принципова установка сучасної лінгвістики зумовлює потребу не в "очищених" від конкретних мовних ситуацій формулах та інструкціях, а в інформації, що враховує в максимальному ступені феномен життя людини - з усіма її психічними, соціальними, етнокультурними характеристиками. В«ЕкстремальнеВ» функціонування мови являє собою втілення різних людських устремлінь, і юридизації такого функціонування неможлива у відволіканні від соціальних, етнокультурних, психологічних і пр. В«нашаруваньВ».

4. У суспільстві сформувався соціальне замовлення на дослідження юридичного аспекту мови. Мова іманентний праву, і їх стихійне співіснування, довгий час не помічається, потребує вивчення і переведення в регульований процес. Це стосується всіх стадій існування права - від правотворчості до реалізації права.

Особливо значущий соціальне замовлення у сфері лінгвістичної експертизи. Лібералізація слова в російському суспільстві породила численні конфліктні мовленнєві ситуації, до яким виявилися не готові ні традиційна лінгвістика, ні класична юриспруденція. Наука відповідає на запити суспільства збільшенням числа прикладних завдань, що вимагають спеціальних досліджень. Становлення юридичної лінгвістики показує, що це новий вид прикладного лінгвістичного дослідження, яке повинне вестися за особливими правилами і для особливих цілей.

Соціальна значимість юридичного функціонування мови зумовлює необхідність розробки теоретичних основ і практичних моделей юридизації мовно-мовленнєвих явищ.


Глава I Становлення юридичної лінгвістики

В§ 1 Виникнення юридичної лінгвістики: етапи і основоположники

Юридична лінгвістика або юрислінгвістики - це досить нова область мовознавства. Вона лежить на стику мови та права і тим самим носить міждисциплінарний характер. Хоча не можна не відзначити, що питаннями взаємозв'язку мови і права займаються вже давно і юристи, і лінгвісти. Юристи Стародавнього Риму, сформулювавши положення про те, що В«право може і повинно бути визначенимВ» [1. С. 68], відобразили в ньому ту задачу, яку і покликана вирішувати юрислінгвістики, а саме, зробити юридичний текст точним за своїм змістом і одночасно зрозумілим.

Одна з основних проблем юрислінгвістики - тлумачення понять честі, гідності, образи, думки, відомості, що порочить відомості була поставлена ​​в 1997 році виходом колективної праці В«Поняття честі і гідності, образи і ненормативності В»на чолі з А.А. Леонтьєвим. У ньому було доведено, що дані поняття, хоча і використовуються в тексті закону, не є строгими термінами, і ця обставина істотно ускладнює судовий розгляд і обслуговуючу його експертну діяльність.

З цього часу поступово реалізується завдання вироблення єдиних правил і критеріїв судово-експертної діяльності. Значною подією на цьому шляху була поява колективів лінгвістів-експертів "Гледіс" та "Лексис".

Колектив "Лексис", у свою чергу, стає російським центром, що акумулює юріслінгвістіческую і лінгвоюрідіческую наукову і практичну діяльність у їх єдності.

Ще одним значним рухом вперед є твердження спеціалізацій В«філологічне забезпечення документознавстваВ», В«... журналістикиВ», В«... Редакційно-видавничої діяльностіВ», В«... искусствознанияВ», В«менеджмент в філологічної діяльності В»в перелік найменувань спеціалізацій за спеціальності 021700 - В«ФілологіяВ» Пленумом НМС з філології УМО університетів РФ. У 2001 році до цього переліку вже була включена спеціальність В«ЛінгвокріміналістікаВ». Природним на цьому тлі виглядає і номінація В«Філологічне забезпечення професійної комунікації (юридична лінгвістика) В», до якої по суті зводиться оголошувана спеціалізація В«ЛінгвокріміналістікаВ» в Алтайському державному університеті.

Перша Міжнародна конференція з юридичної лінгвістики пройшла в м. Кемерово, де на факультеті філології та журналістики КемГУ в даний час сформувався унікальний колектив фахівців, що займаються проблемами на стику мови та права. У їх числі випускники кемеровських вузів професора Л.А. Араева, П.А. Катишев, доценти Є.В. Євпак,...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок