Введення
Справжня робота присвячена опису функціонування англійського дієслова GET в плані його полісемії (семантичних смислів; всього їх - 51) і - особливо - шірокозначності (Еврісеміі), що включає в себе відображення словом граматичних смислів (їх у дієслова GET-8).
Вибір теми пояснюється величезною роллю, яку дієслово GET грає в системі лексики та граматики англійської мови. Це дієслово реалізує широкий діапазон смислів, зустрічається в різних граматичних структурах, має широкі комбінаторними можливостями як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях ладу мови.
Англійська мова - один з найпоширеніших аналітичних мов, для яких характерно, в першу чергу, наявність службових дієслів, які є будівельними елементами репрезентації граматичних значень. У системі мови в цілому тривають процеси аналітізаціі і навіть корнеізоляціі.
Актуальність обраної теми як раз і визначається необхідністю більш повного вивчення та опису функціонування дієслова GET, інвентаризації його семантичного обсягу (Полісемія), комбінаторні (фразеологізми та ідіоми), а також необхідністю окремо систематизувати можливості цього дієслова брати участь у відображенні граматичних імплікацій інхоатівності (починальності), пасивності і перфектно (грамматікалізація/шірокозначность).
Матеріалом вивчення послужили близько 2000 мовних відрізків основної вибірки з дієсловом GET, зібраних методом накопичення та систематизації з художніх творів англійських та американських авторів, а також Інтернет-ресурси Електронного довідника прикладів (понад 100 мільйонів) з англійської прози та поезії Оксфордського університету.
Об'єктом дослідження є дієслово GET.
Предмет дослідження - поверхнево-структурна і смислова дистрибуція, а також лексичний і граматичний валентностний потенціал дієслова GET в сучасній англійській мовою.
Метою нашої роботи є докладне вивчення, перш за все, грамматікалізаціі носіїв еврісеміі на прикладі англійського дієслова GET.
Для досягнення поставленої мети ми ставимо наступні завдання:
1) вивчити явище шірокозначності/еврісеміі в англійській мові;
2) виявити відмінності між полісемією (багатозначністю) і еврісеміей (шірокозначностью);
3) розглянути смислоразлічітельную інвентар дієслова GET і його ставлення до фразових дієслів;
4) ознайомитися з основними тенденціями в розвитку даного дієслова, його впливами на сучасний мову і впливу мови на нього.
Методика дослідження визначається поставленими завданнями, матеріалом, теоретичною спрямованістю роботи і носить комплексний характер. Основними методами є: метод гіпотетико-дедуктивного аналізу, дистрибутивний метод, метод валентностного аналізу, метод моделювання, компонентний і описовий методи, метод контекстологіческого і кількісного аналізу.
Теоретичною базою дослідження послужили наукові статті, праці і словники видатних лінгвістів (Гросул Л. Я., Кортні Р., Плоткін В.Я., Шапошникова І. В. та ін.)
Наукова новизна обумовлена ​​докладним вивченням аналітізаціі мови на прикладі шірокозначного дієслова GET.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали можна використовувати для більш точних дефініцій дієслова GET при віднесенні його до сфери або багатозначності (лексика; словникові статті), або шірокозначності (службовий дієслово; граматичні/синтаксичні функції). Крім того, отримані в роботі результати і висновки можуть бути використані на теоретичних семінарах та практичних заняттях з граматики, лексикології та типології, в лексикографічній практиці, при складанні навчально-методичних посібників, а також студентами в процесі їх наукової роботи.
Робота складається з Запровадження, двох глав (В«Основні аспекти та поняття когнітівістікі і шірокозначності В»іВ« Англійське дієслово GET: полісемія і багатозначність В»), Висновків по Главам, висновку, списку використаної наукової та художньої літератури, Переліку джерел Інтернет-ресурсів та трьох Додатків.
Глава 1. Основні аспекти та поняття когнитивности і шірокозначності (еврісеміі) I-А. Основні поняття та структура когнітівістікі. Поняття концепту
1.1 В даний час чи не будь лінгвістичне дослідження так чи інакше вважається з когнітивним підходом до мови. Великі центри когнітивної лінгвістики оформилися в Москві, Воронежі, Тамбові. У цьому напрямку активно працюють багато лінгвісти та інших університетів Росії і пострадянського простору, в тому числі в НГУ і НГТУ м. Новосибірська. Когнітивні методи широко застосовуються і зарубіжними славістами до самих різних розділів мовознавства - від семантики російського, і - ширше - слов'янської відмінка до історичного розвитку граматичних категорій від давнини до початку становлення російської літературної мови. Цей загальний інтерес до когнітивної лінгвістики та її впливовість пов'язані із загальною тенденцією до гуманізації та прагматизації мовознавства
Коротко зупинимося на визначенні когнітивної науки та її становленні як такої. Спочатку наведемо її загальні типові характеристики:
В· В«Якийсь розділ наукового знання, центральне поняття якої - значення і репрезентація В»;
В· В«Дослідницька дисципліна, що вивчає пристрій людської свідомості, використовуючи різні способи репрезентації та комп'ютерну метафору В»;
В· В«Сукупність сучасних емпіричний знань, спрямованих на пошук відповідей на давні епістімологіческіе питання, особливо про природу знання В»та ін
1.2 Когнітивна наука вивчає пристрій і функціонування концептуальних структур в людському свідомості, що забезпечує специфічне для людини взаємодія з іншими людьми і навколишнім світом в цілому
Когнітивна наука виникла як реакція на панування позитивістських установок (знеособлена наука, наприклад, математична логіка - постулати складніше самих висловлювань). У 60-70 рр.. відбулася ревізія ідей позитивізму на користь реалізму і обліку людського фактора.
Початком когнітивної науки можна вважають 11 вересня 1956, коли в м. Кембридж штату Массачусетс відкрився семінар з теорії інформації, де була зачитана робота B. Ньюелла і Г. Саймона В«Logic Theoretic В», в якій досліджувалися процеси прийняття адміністративних рішень (у наслідку ця робота була удостоєна Нобелівської премії з економіки).
Характерні риси когнітивної науки:
В· Міждисциплінарність (Існує комплекс наук, які називаються когнітивними: когнітивна лінгвістика, когнітивна філософія, когнітологія)
В· Використання репрезентації знань в якості центрального поняття
В· Використання комп'ютерної метафори (спочатку апаратна hardware комп'ютерна метафора: людський мозок подібний комп'ютера; потім програмна software комп'ютерна метафора: у свідомості людини існують структури подібні комп'ютерним програмам; один з доказів - наявність короткочасної і довгострокової пам'яті в людини)
В· Звернення до когнітивним структурам (сценаріями і фреймах)
В· Дослідний метод - обчислювальний експеримент (термін Герберта Саймона)
В· Метод інтроспекції, тобто спостереження над мовою.
В· Знижений інтерес до культурних і соціологічним аспектам функціонування знань.
В основі когнітивної науки лежить реалістична традиція: людське мислення пізнаванності і до нього можуть бути застосовані конкретні дослідницькі методи. Це втілюється в понятті матеріально символьна система. Вона складається з символів - матеріальних утворень, які можуть виступати в якості виразів. Символьна структура - Набір процесів створення, модифікації та операцій з виразами.
Передбачається, що існує деякий рівень аналізу, на якому можна відволіктися від фізичної природи речей, деякий рівень вивчення психічних функцій людини, відмінний від нейро-хірургічного, - рівень концептуальних репрезентацій.
Репрезентативне рівень оперування символьними системами не залежить від матер...
