Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Иностранный язык » Фразеологізми як структурна одиниця лексико-семантичної системи мови

Реферат Фразеологізми як структурна одиниця лексико-семантичної системи мови

МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ОБРАЗОВАНИЮ

Державне освітня установа

вищого професійної освіти

В«Далекосхідна державна соціально-гуманітарна академія В»

Кафедра російської мови

КУРСОВА РОБОТА

фразеологізмів ЯК СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ Лексико-семантична система мови

Біробіджан, 2008


Зміст

Введення.

Глава 1. Фразеологічні одиниці як об'єкт лінгвістичного дослідження

1.1 Зміст понять В«фразеологізмВ», В«фраземаВ», В«ідіомаВ».

1.2 Ознаки фразеологічних одиниць.

1.3 Семантичні типи фразеологічних одиниць.

Глава 2. Аналіз фразеологічних одиниць

2.1 Фразеологічні зрощення.

2.2 Фразеологічні єдності

2.3 Фразеологічні сполучення.

Висновок.


Введення

Фразеологізми виступають в Як засіб образного відображення світу, вони вбирають в себе міфологічні, релігійні, етичні уявлення народів різних епох і поколінь. Саме тому роль фразеологізмів в нашій мові дуже помітна. Доречно вжиті фразеологізми оживляють і прикрашають як усне мовлення, так і літературно-художні твори. Напевно тому, проблема дослідження фразеологізмів є актуальною для сучасної лінгвістики. Адже робота над дослідженням фразеологізмів триває досі. В лінгвістиці проглядаються різні напрямки, які вивчають фразеологізми.

Відомі роботи по фразеології не тільки на матеріалі російської мови, але й інших мов: болгарської (Комарова, 1994), польського (Миколаєва, 2004), англійського (Наумова, 2004), китайського (Ветров, 2006), французького (Биков, 2007).

Дослідженню фразеологізмів у художньому мовленні присвячені наукові вишукування М. А. Фокіної (2004), Є. П. Бережний (2001), Г. Н. Абреімовой (2004), Ц. Церендорж (2004). Так, наприклад, Є. П. Бережна в цьому відношенні розглядала твори А. П. Чехова; Г. Н. Абреімова - художня спадщина І. А. Буніна; Ц. Церендорж - художні тексти А. С. Пушкіна.

Особливостями функціонування фразеологізмів у публіцистичної мови (у пресі) займався такий дослідник, як Л. Н. Александрова (2004).

Фразеологічні одиниці досліджуються в їх функціонуванні як у російській літературній мові, так і в нелітературних його різновидах. Так, наприклад, жаргонної фразеології присвячені роботи Н. А. Волкової (2004) і С. Г. Буркіна (2004).

Процесуальні фразеологізми розглядаються в роботі Е. В. Радченко (2006).

Аналізували фразеологізми в різних діалектах такі вчені, як В. Т. Бондаренко (2004) і Т. К. Хавран (2004).

Вивченням фразеологізмів в промови дошкільнят займався лінгвіст Ю. В. Бестугіна (2004).

До вивчення біблійних фразеологізмів зверталися К. Н. Дубровіна (2004) і А. В. Григор'єв (2007).

Отже, актуальність обраної нами теми дослідження продиктована зрослим інтересом сучасних вітчизняних і зарубіжних лінгвістів до проблем фразеології.

Теоретичною базою даного дослідження послужили роботи таких вчених, як Ю. С. Маслов (1998), Е. В. Кузнецова (1989), Т. І. Вендіна (2001), Є. І. Діброва (2001), М. І. Фоміна (2001), П. А. Лекант (2002), А. А. Гіруцький (2003) та ін

В якості джерел для аналізу теоретичного матеріалу з даної проблеми були залучені підручники з сучасної російської мови, по теорії мови, лінгвістичні словники та енциклопедії (Лінгвістичний енциклопедичний словник, 1998; Енциклопедія В«Російська моваВ», 2000); статті зі збірників наукових праць (В«Проблеми фразеологічної та лексичної семантикиВ», 2004; В«Мова і дійсність В», 2007) і лінгвістичних журналів (В« Питання мовознавства В», В«Філологічні наукиВ», В«Російська мова в школіВ»).

Джерелом для аналізу мовних одиниць послужили фразеологічні словники російської мови: Фразеологічний словник російської мови, 1986; Великий фразеологічний словник російської мови, 2006.

Об'єктом дослідження виступають фразеологізми як структурні одиниці лексико-семантичної системи мови.

Предметом - семантичні типи фразеологізмів.

Мета дослідження - дослідити семантичні типи фразеологізмів як номінативних комплементарних одиниць мови непрямого і характеризує найменування.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1) представити існуючі в сучасній науці про мову підходи до тлумачення лінгвістичних понять В«фразеологізмВ», В«фраземаВ», В«ідіомаВ», В«фразеологічне зрощенняВ», В«фразеологічне єдність В»,В« фразеологічне поєднання В»;

2) визначити ознаки фразеологізмів у російській мові;

3) представити семантичну класифікацію фразеологізмів у російській мові;

4) ...

5) ...

Робота складається з вступу, двох основних розділів і Висновків. Перша глава носить теоретичний характер, друга - практичний. Перша глава присвячена розгляду понять В«ФразеологізмВ», В«фраземаВ», В«ідіомаВ», аналізу їх трактувань у роботах різних дослідників. У другому розділі досліджуються типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання - і їх відмінності.

Метод дослідження, використаний в нашій роботі - описово-аналітичний.


1. Зміст понять В«фразеологіяВ», В«фразеологізмВ», В«фраземаВ», В«ідіомаВ». Ознаки фразеологічних одиниць. Джерела виникнення фразеологізмів

1.1 Зміст понять В«фразеологіяВ», В«фразеологізмВ», В«фраземаВ», В«ідіомаВ»

Вчення про фразеологізмах в сучасній російській мові має давню традицію, існує велика література з проблем фразеології.

Різноманітність в розумінні і трактуваннях понять В«фразеологіяВ» та В«фразеологізмВ» у різних дослідників свідчить про складність цих питань, їх багатоплановості з одного боку, і недостатньої розробленості їх в нашій науці, з іншого боку.

У проблемі російської фразеології, незважаючи на численні дослідження останніх десятиліть, багато чого залишається неясним: дослідники розходяться у визначенні поняття В«фразеологіяВ», у виділенні кількості типів фразеологізмів, у їх якісній характеристиці. Причина цього полягає в тому, що відсутній єдиний теоретичний погляд на фразеологію. Такий стан справ не може задовольняти науку про фразеологізмах, тому пошуки рішень основних питань з фразеології залишаються актуальними і по сей день.

Зміст поняття В«фразеологіяВ» розглядається в дослідженнях таких вчених як А. А. Реформатський, М. І. Фоміна, Є. І. Діброва, Т. І. Вендіна, П. А. Лекант, Н. Ф. Алефіренко [23; 24; 13; 7; 18; 2]. Трактування даного терміну пропонується в Лінгвістичному енциклопедичному словнику (1990) під ред. В. Н. Ярцевої, в енциклопедії В«Російська моваВ» (1997) під ред. Ю. М. Караулова [19; 15].

Досліджуючи дане поняття, Є. І. Діброва та П. А. Лекант говорять про те, що фахівці з фразеології визнають її самостійним розділом; лексикологи ж зазвичай вважають підсистемою лексики, так як у слова і фразеологічної одиниці є загальні системні властивості [13,358], [18,60].

Термін В«фразеологіяВ» в сучасній лінгвістиці розуміється в широкому і вузькому розумінні. З точки зору вузького розуміння терміна, фразеологія містить у собі тільки фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. Так, термін В«ФразеологіяВ» слідом за Ш. Баллі і В. В. Виноградовим у вузькому сенсі розуміли такі вчені, як Е. В. Кузнєцова (1989), М. І. Фоміна (2001), Є. І. Діброва (2001), Т. І. Вендіна (2001), А. А. Гіруцький (2003). Деякі дослідники не відносять фразеологічні сполучення до типів фразеологізмів (у вузькому сенсі слова).

У широкому сенсі фразеологія вміщає в себе ще й прислів'я, приказки та крилаті слова. Деякі вчені-лінгвісти називають їх услід за Н. М. Шанским фразеологічними виразами, наприклад, П. А. Лекант (2002) і Т. І. Вендіна (2001). У нашому дослідженні поняття В«фразеологіяВ» буде розглядатися тільки у вузькому сенсі.

Так, досліджуючи дане поняття, В. Н. ...


Страница 1 из 5Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок