МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РФ
КМПУ ім. Ціолковського
Кафедра іноземних мов
Курсова робота
Фразеологічні варіанти у французькій мові
КАЛУГА.
2007
Зміст
Введення
Особливості французької фразеології
Структурні типи фразеологічних одиниць
Варіантність фразеологічних одиниць
Висновок
Введення
Фразеологія (гр. phrasis - рід. пад. від phraseos - вираз + logos) - наука, яка розглядає лексично неподільні, невільні поєднання слів у всьому різноманітті їх системних зв'язків.
Поняття про національний словниковому складі тісно пов'язане із загальним поняттям про національний мовою як засобі спілкування нації, тобто історично сформованої стійкої спільності людей, поєднуваних єдністю території, економіки і мови. Національна мова включає всю сукупність мовних засобів народу, в тому числі діалектних і соціально-професійних. Отже, лексика і фразеологія охоплюють практично всі пласти мови: загальнопоширені одиниці; засоби обмеженого вживання (діалектні, соціально-професійні та жаргонно-арготичні); слова і звороти, по стильової приналежності, стилістичним властивостям є загальноприйнятими, нормованими і виходять за рамки цих норм (грубопросторечного, лайливі, вульгарні) і т.д.
Літературна лексика і фразеологія складають основу сучасної літературної мови як вищої форми національної мови. Літературна лексика і фразеологія відрізняються від загальнонаціональної чітке унормування. Нормированность літературної лексики і фразеології полягає, перш за все, в їх більшій чи меншій регламентації. Наявність норми, однак, допускає кілька способів її вираження, тобто варіантність (або варіативність).
Особливості французької фразеології
Французька мова використовує словосполучення для вираження багатьох понять, які в російській мові позначаються одним словом, нерідко похідним (de bonne heure В«спозаранкуВ», mettre hors d'Г©tat de nuire і т.п.). Разом з тим у французькій фразеології використовуються більшою мірою переносні (спеціалізовані) значення слів, ніж їх образні значення.
Порівняно малообразние фразеологізми французької мови наближаються нерідко за своїм характером до перифразам синтаксичного типу, своєрідність яких полягає в обмеженій можливості їх лексичного наповнення.
Іншою особливістю французької фразеології є велика варіантність - порівняна легкість синонімічної заміни окремих компонентів словосполучення.
Фразеологічні сполучення характеризуються своєю структурою, лексичним складом і значенням. Кожна з цих сторін має свою специфіку в мові, причому специфіка ця пов'язана з деякими загальними особливостями даної мови.
1. У французькій мові є деякі специфічні, відсутні в російській мові, структурні моделі словосполучень, пов'язані з особливостями граматичного ладу мови. Серед них слід відзначити:
а) Вирази, складаються з дієслова та пріглагольнимі об'єктних займенників - les mettre , y voir clair . Ці вирази є особливістю тих мов, де є пріглагольнимі займенники.
б) Вирази, складаються з дієслова та іменника без артикля і прийменника - rebrousser chemin , prendre cong Г© . Така структура набуває своєрідність у мові, де пряме доповнення звичайно супроводжується артиклем.
в) Вирази, складаються з каузатівного дієслова (laisser, faire та ін) і інфінітива смислового дієслова (faire valoir, se laisser aller, faire danser та ін), їх наявність, безперечно, пов'язано з широким розповсюдженням в мові звичайних неофразеологіческіх каузатівних конструкцій.
г) Вирази, до складу яких входить інфінітивна визначальних конструкція - laid Г faire peur, malade Г mourir.
д) Вирази, висхідні до абсолютних конструкціям - la tete la premiГЁre, la main haute.
Всі ці структурні типи фразеологізмів пов'язані зі специфічними типами словосполучень у французькому мовою.
Поряд з цим зустрічаються випадки, коли який-небудь тип словосполучення однаково представлений і в російській, і під французькою мовами, але в одному з них він, в силу яких-небудь причин, виступає частіше в якості основи для утворення фразеологічних одиниць. Наприклад, словосполучення типу прийменник + прикметник + іменник є в обох мовах і служать базою для створення фразеологічних одиниць (СР В«на повний хід В»,В« щодуху В»і французькеВ« Г toute volГ©e В»). Однак у французькій мові подібні словосполучення утворюються і використовуються порівняно частіше, оскільки у зв'язку з відносною бідністю адвербіальні деривації вони нерідко є єдиним засобом характеристики дії.
Сполучення типу дієслово + прийменник + іменник ( СР В«пустити в хідВ» і В«mettre en oeuvreВ») також широко вживаються в обох мовах. Але під французькому вони використовуються частіше як аналітичне засіб вираження значення, зраджувати в російській мові одним словом (зазвичай похідним дієсловом). Наприклад, mettre Г la raison В«напоумитиВ», porter aux nues В«звеличуватиВ».
Аналітичними тенденціями французької мови пояснюється і широке використання фразеологізмів з полуслужебнимі словами абстрактного значення типу coup, mise, prise, homme і т.п.
2. Бути може, менш помітна, але ще більш своєрідна специфіка французької фразеології в області лексичного складу одиниць.
а) Деякі розряди слів у французькій мові виступають як улюблені семантичні стрижні для формування фразеологізмів.
У французькій мові вільні поєднання зі словами, що позначають частини тіла, часто використовуються для характеристики дії або предмета. Наприклад, Г©crire d'une main hative В«квапливо писатиВ», regarder d'un oeil fixe В«пильно дивитисяВ». Ця загальна тенденція французької мови приводить до появи величезного числа фразеологізмів, стрижнем яких є слово, що позначає частину тіла, причому багато їх еквіваленти побудовані на зовсім інший образності. Слова cheville, pouce, cil і ін, російські еквіваленти яких майже не утворюють фразеологізмів, входять у французькою мовою в багато словосполучення.
Багато фразеологічних словосполучень у французькій мові утворюють прикметники, які позначають колір (Blanc, noir, rouge, jaune та ін.) Російські еквіваленти цих виразів містять визначення іншого семантичного розряду (rire jaune В«змушено сміятисяВ», peur bleue В«панічний страхВ» і т.п.).
б) У межах одного розряду понять різні мови вибирають як центру фразеології різні слова.
Так, у російській фразеології з усіх чисел найпопулярнішим є В«сімВ». У французькому мові фразеологізмів зі словом В«septВ» порівняно мало й улюбленим числом у фразеології є В«quatreВ».
Назви домашніх тварин, рослин, металів, предметів побуту також нерівномірно представлені у фразеології двох мов.
в) Специфіка фразеології проявляється в тому, що в різних мовах у фразеологічних поєднаннях реалізуються різні фігуральні значення слів, що мають однакове основне і пряме значення.
Русское слово В«мішокВ» і французьке В«sacВ» мають подібне основне значення. Однак у російській фразеології реалізується переносне значення В«мішкаВ» як вмістища чого-небудь: В«шила в мішку не сховаєшВ» і т.п. У французькій мові слово В«sacВ» також використовується під фразеологізмах із цим значенням: vider son sac, sac Г vin і т.п. Але, крім цього, В«sacВ», що означає також В«дорожній мішокВ» (значення, близьке до значення слова В«торбинкаВ»), утворює ряд фразеологізмів, у яких це слово символізує поняття «³дправлення в дорогуВ»: trousser son sac et quilles, mettre sac au dos.
г) Лексична специфіка фразеол...
