Зміст
Введення
1. Поняття В«текстВ» в культурологічному, семіотичному і лінгвістичному планах
1.1 Аспекти вивчення тексту
1.1.1 Багатогранність терміна В«текстВ»
1.1.2 Текст в культурологічному та семіотичному аспектах
1.2 Різні точки зору на В«текстВ» як об'єкт лінгвістики
1.3 Лінгвістичні характеристики тексту художньої літератури
2. Дискурс
2.1 Поняття В«дискурсВ»
2.2 Комунікативні та прагматичні установки дискурсу
2.3 Структура дискурсу
2.4 Типологія дискурсу
2.5 Взаємовідносини тексту і дискурсу
3. Аналіз текстів різних функціональних стилів з точки зору тексту і з точки зору дискурсу
Висновок
Список використовуваної літератури
Введення
Останнім десятиліття на передній план наукових досліджень, які проводяться в різних сферах гуманітарного знання, виходить аналіз дискурсу як об'єкта, що включає в себе крім вербально вираженого тексту також інші змістовні області. При цьому звертає на себе увагу те, що дискурс як операційне поняття наукового пошуку використовується не тільки в лінгвістичних дослідженнях, але і в інших наукових дослідженнях (наприклад, в історії, психології, юриспруденції та т.д.).
Вчені активно використовують цей термін стосовно до різних областей людської комунікації: зокрема, лінгвістичного аналізу піддаються такі об'єкти, як просто В«дискурсВ» (Архипова, 2002), В«діалогічний дискурсВ» (Поспєлова, 2001; Болтнева, 2004)), В«автобіографічний дискурсВ» (Кованова, 2005), В«Газетний дискурсВ» (Смирнова, 2006), В«рекламний дискурсВ» (Кочетова, 1999) та т.п. Тому питання про розмежування понять В«текстВ» і В«дискурсВ» вимагає спеціального освітлення, тим більше що в науковому підході до цього феномену в вітчизняній і зарубіжній літературі спостерігаються значні розходження. Дані положення визначають актуальність нашої дипломної роботи.
Об'єктом дипломного дослідження є лінгвістичні поняття В«текстВ» і В«дискурсВ».
Предмет дипломного дослідження - визначення та диференціація понять В«текстВ» і В«дискурсВ».
В Відповідно цілями нашого дослідження були поставлені і вирішені наступні завдання :
В· зібраний, вивчений і систематизований теоретичний матеріал по темі дослідження;
В· розглянуті різні точки зору на об'єкт В«текстВ»;
В· дани лінгвістичні характеристики тексту;
В· описані структура і композиція тексту;
В· дано визначення поняття В«дискурсВ» і його структура;
В· представлені характеристики, дифференцирующие текст і дискурс;
В· текст і дискурс розглянуті як фігури комунікації;
В· зроблений аналіз текстів різних функціональних стилів з точки зору тексту і з точки зору дискурсу.
Для сучасного гуманітарного мислення характерна підвищена увага до ролі мови у формуванні культурно-семіотичного компонента суспільної свідомості і в міжкультурному соціальній взаємодії, що тягне за собою і відповідне розширення сфери лінгвістичних досліджень. Інтереси лінгвістики в даний час істотно змістилися зі структурного опису мови на той історичний контекст, в якому мова розвивається і функціонує. У якому б плані ні проводилося дослідження, в руслі лінгвофілософії, семіотики, риторики, поетики, інтерпретації тексту і т.д., скрізь об'єднуючим початком служить, як правило, поняття дискурсу, трактуються різними напрямками по-різному. Дискурс існує як процес спілкування і наукового міркування, як політична мова і як художній твір. Взаємодія дискурсу з текстом не носить ніякого антагонізму: вони взаємно доповнюють і збагачують один одного. Але змішувати ці поняття як в рамках лінгвістичної теорії, так і в рамках інших досліджень неприпустимо.
Вважаємо, що матеріали нашого дослідження будуть цікаві студентам-філологам та інших гуманітарних спеціальностей, а також аспірантам та викладачам.
1. Поняття В«ТекстВ» в культурологічному, семіотичному і лінгвістичному планах
1.1 Аспекти вивчення тексту
1.1.1 Багатогранність терміна В«текстВ»
Термін В«текстВ» (від лат. textus - тканина, сплетіння, з'єднання) широко використовується в лінгвістиці, літературознавстві, естетиці, семіотиці, культурології, а також філософії. Це, зазначив Ю.М. Лотман, В«безперечно, один із самих вживаних термінів у науках гуманітарного циклу В»(Лотман, 1970, 19). Розвиток науки в різні моменти викидає на поверхню такі слова: лавиноподібне зростання їх частотності в наукових текстах супроводжується втратою необхідної однозначності. Вони не стільки термінологічно точно позначають наукове поняття, скільки сигналізують про актуальність проблеми, вказують на область, в якій народжуються нові наукові ідею. За словом В«текстВ» коштує кілька різних, хоча і взаємопов'язаних значень.
Спочатку (і найбільш глибоко) цей термін зміцнився в мовознавстві. Текст для лінгвіста - це акт застосування природної мови, що володіє певним комплексом властивостей. Йому властиві зв'язність і завершеність. Текст чітко відмежований від всього йому зовнішнього, від навколишнього мовної та внеречевой реальності. Простіше кажучи, він має ясно виражені початок і кінець, складаючи ланцюг (групу) пропозицій, яка є мінімальною (неподільною) комунікативною одиницею.
Лінгвістичне розуміння тексту в одних випадках - більш вузьке (текст як В«мовне вираження певного смислового ряду В»), в інших - більш широке. Так, наукова дисципліна, іменована лінгвістикою тексту, розглядає текст як мовленнєвий освіту (твір) з його мовної В«плоттюВ»), побудовою і змістом.
Термін В«текстВ» широко використовується і в літературознавстві. Це - власне мовна грань літературного твору, виділювана в ньому поряд з предметно-образним аспектом (світ твори) та ідейно-смисловий сферою (художнє зміст). Обговорюючи питання теоретичної поетики, Ю.М. Лотман на початку 1970-х років писав: В«Слід рішуче відмовитися від уявлення про те, що текст і художній твір - одне і те ж. Текст - один з компонентів художнього твору <...> художній ефект в цілому виникає з зіставлень тексту зі складним комплексом життєвих та ідейно-естетичних уявлень В»(Лотман, 1970, 23).
Сучасні вчені деколи включають в В«простірВ» літературно художнього тексту (крім мови) зображене письменником і навіть висловлені ним ідеї, концепції, смисли, тобто художній зміст. Слова В«текстВ» і В«твірВ» в подібних випадках виявляються синонімами.
Але найбільш вкорінене в літературознавстві уявлення про текст як строго організованої послідовності мовних одиниць. У цьому зв'язку, зокрема, розрізняються основний текст твору і його побічний текст: заголовка і примітки, які стали предметом спеціального вивчення, епіграфи, присвяти, авторські передмови, позначення дат і місць написання, а також переліки діючих осіб і ремарки драматичних творів.
Термін В«текстВ» є центральним у текстології. Сфера цій філологічної дисципліни - тексти в аспекті історії їх створення, їх атрибуція та вирішення питань про датування, встановлення принципів публікації творів, а при наявності текстових варіантів - виділення основного (канонічного) тексту. Проблемам текстології присвячено низку фундаментальних праць теоретичного характеру.
На цьому другому роді В«НадситуативнойВ» мовних утворень побудували свої теорії тексту наші великі вчені-культурологи М.М Бахтін і Ю. М. Лотман.
У роботі В«Проблеми тексту в лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу В»Бахтін розглянув текст як В«первинну даність (реальність) і вихідну точку всякої гуманітарної дисципліни В»:В« Там, де людина вивчається поза текстом і незалежно від нього, це вже не гуманітарні дисципліни В»(Бахтін, 1976, 131). Х...
