Зміст
Введення
Глава I. Поняття про фразеології
1.1 Загальна характеристика фразеологізмів
1.2 Класифікація фразеологічних одиниць
1.3 Джерела російської фразеології
1.4 Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів
Висновки по першому розділі
Глава II. Особливості вживання фразеологізмів у друкованих ЗМІ
2.1 Стилістично не виправдане зміна складу фразеологізм
2.2 Спотворення образного значення фразеологізму
2.3 Контамінація різних фразеологізмів
Висновки по другому розділі
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
Друковані ЗМІ відіграють велику роль в житті суспільства. В умовах інформаційного ринку, жорсткої конкуренції, боротьби за читача вони прагнуть піднести інформацію в найбільш яскравою, помітною, запам'ятовується формі. Для цього використовуються всілякі художні засоби, в тому числі і фразеологічні звороти. Нерідко для більшої барвистості автори піддають фразеологічні одиниці трансформаціям різного роду.
Актуальність обраної нами теми полягає в дослідженні ролі фразеологізмів зі стилістичними помилками.
Об'єктом дослідження в курсовій роботі є стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів, предметом - фразеологічні звороти в друкованих ЗМІ.
Мета курсового дослідження полягає в тому, щоб виявити, типи стилістичних помилок у вживанні фразеологізмів у друкованих ЗМІ.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
- охарактеризувати фразеологічні одиниці;
- виявити джерела поповнення фразеології російської мови;
-->p>
- вивчити основні стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів;
-виділити стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів у сучасних друкованих ЗМІ.
Цілі і завдання визначили структуру курсової роботи.
Дана курсова робота складається з двох розділів, висновків по першій і другій главам, висновку, списку літератури і додатки.
Глава I. Поняття про фразеології
1.1 Загальна характеристика фразеологізмів
Одним з художніх засобів нашої багатою промови є стійкі образні вирази, які роблять нашу мову більш барвистою і неповторною. Наука, вивчає семантичні, синтаксичні, морфологічні та стилістичні особливості даних одиниць, що здійснює їх класифікацію, яка розглядає джерела і шляхи їх поповнення, називається фразеологією, а самі вирази - фразеологізмами (11, с. 283). У нашому дослідженні В«фразеологізмВ», В«Фразеологічні одиниціВ», В«фразеологічні зворотиВ» будуть розглядатися як тотожні поняття.
Фразеологізм - Це відтворена в мовленні одиниця, найчастіше еквівалентна слову, що має цілісне значення, постійний компонентний склад і граматичну структуру (11, с. 283).
Як і слово, фразеологічна одиниця може бути однозначною і багатозначною; може вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні парадигми; поєднуватися з тим чи іншим колом слів. Отже, як і слово, фразеологічна одиниця володіє трьома підсистемами:
епідігматікой - Історично утворилася деривацией - багатозначністю;
2) парадигматика - протиставлення значення однієї фразеологічної одиниці значенням іншої фразеологічної одиниці;
синтагматика - Сполучуваністю однієї фразеологічної одиниці зі словами чи іншими фразеологічними одиницями (9, с. 61).
Якщо говорити про специфічні риси фразеологізмів, то крім цілісного значення, вони мають ще ряд інших характерних особливостей.
1. Фразеологізми завжди складні за складом, вони утворюються з'єднанням декількох компонентів, що мають, як правило, окреме наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: ламати голову, кров з молоком, собаку з'їв. Не належать до фразеологізмам прийменниково-відмінкові сполучення типу під мишкою.
2. Фразеологізми семантично неподільні, вони мають звичайно нерозчленованим значення, яке можна виразити одним словом: розкинути розумом - В«подуматиВ», п'яте колесо у возі - В«зайвийВ», як сніг на голову - В«несподіваноВ», як кіт наплакав - В«малоВ» і т.д. Правда є й такі фразеологізми, які прирівнюються до цілісного описовій висловом: сідати на мілину - В«потрапляти у вкрай скрутне положення В», натискати на всі педалі -В« докладати всі зусилля для досягнення або виконання чого-небудь В». Подібні фразеологізми виникають у результаті образного переосмислення вільних словосполучень.
3. Фразеологізми на відміну від вільних словосполучень характеризують сталість складу. Той чи інший компонент фразеологізму не можна замінити близьким за значенням словом. Наприклад, замість кіт наплакав не можна сказати В«кішка наплакала В»,В« кошеня наплакав В», замість розкинути розумом -В« розкинути головою В», В«Розкид розумомВ».
Однак деякі фразеологізми мають варіанти: від усього серця - від усієї душі, наводити тінь на тин - наводити тінь на ясний день. Тим не менш, існування варіантів не означає, що в цих фразеологізмах можна довільно оновлювати склад: не можна сказати В«від усього духуВ», В«наводити тінь на паркан В».
4. Фразеологізми відрізняє відтворюваність. Вони вживаються в готовому вигляді, такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам'ять. Так, сказавши нерозлучний, ми обов'язково вимовив один (не: подруга, знайомий, юнак), заклятий може бути тільки ворог (не: недруг, шкідник). Це свідчить про передбачуваності компонентів фразеологізмів.
5. Більшості фразеологізмів властива непроникність структури: до їх складу не можна довільно включати будь-які елементи. Так, знаючи фразеологізм потупити погляд, ми не в праві сказати В«низько потупити поглядВ», В«потупити сумний погляд В»і т.д. Виняток становлять фразеологізми, які допускають вставку деяких похідних слів. Наприклад, розпалювати пристрасті - розпалювати фатальні пристрасті.
Структурною особливістю окремих фразеологізмів є наявність у них усіченої форми поряд з повною: пройти крізь вогонь і воду (... і мідні труби), випити чашу - випити гірку чашу (... до дна), сім разів відміряй (... один раз відріж). Скорочення складу фразеологізму в подібних випадках пояснюється прагненням до економії мовних засобів.
6. Фразеологізмам властива стійкість граматичної форми їх компонентів: кожен член фразеологічного поєднання відтворюється в певній граматичній формі, яку не можна довільно змінювати. Так, не можна сказати точити лясу або бити байдики.
Лише в особливих випадках можливі варіації граматичних форм у складі деяких фразеологізмів: гріти руку - гріти руки; слухань Чи справа - чуване чи справа.
7. Для більшості фразеологізмів характерний строго закріплений порядок слів. Наприклад, не можна переставити компоненти у фразеологізмах ні світ ні зоря, кров з молоком та ін У той же час допускається перестановка компонентів у фразеологізмах дієслівного типу: набрати в рот води - в рот води набрати, не залишити каменя на камені - каменя на камені не залишити (14, с. 110).
Таким чином, ми розглянули, що таке фразеологізми, виявили їх особливості та специфічні риси.
1.2 Класифікація фразеологічних одиниць
У сучасному російській мові існує велика кількість класифікацій фразеологізмів на підставі різних критеріїв.
В.В. Виноградів класифікував фразеологічні одиниці на основі різного ступеня идиоматичности (невмотивованості) компонентів у складі фразеологізмів. Він виділяв три типи фразеологічних одиниць:
1) фразеологічні зрощення - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких не виводиться із значення складових їх компонентів, тобто не мотивоване ними з точки зору сучасного стану лексики: бити байдики, нічтоже сумняшеся, собаку з'їсти, була не була, як пити дати та ін;
2) фразеологічні єдності - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких частково пов'язане з семантикою складових компонен...