Реферат на тему
Структура мови
ПЛАН
1. Системний характер мови
2. Парадігматічні, сінтагматічні ї ієрархічні відношення Між Мовна одиниця
3. Основні ї проміжні рівні мови
4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
5. Своєрідність сістемності мови. Співвідношення системних и несистемних явищем у мові. Система и норма
Використана література
Мова НЕ є пробачимо нагромадження її одиниць - фонем, морфем, лексем, конструкцій. Це складні, багатоплановій механізм, Який має свою внутрішню організацію - структуру. Поняття структури мови Введення в науку вчен Празької лінгвістічної школи. Згідно воно ОТРИМАНО своєрідну інтерпретацію в глосематіці, де зв'язки и відношення всередіні мови абстрагуваліся від її елементів. У сучасности мовознавстві в Термін структура мови нерідко вкладають різній Зміст. Інколи Його вжівають Як сінонім терміна система мови, хоча більшість мовознавців ці Терміни діференціюють.
1. Системний характер мови
Уведення Поняття системи Щодо мови пов'язують з ІМЕНЕМ Ф. де Соссюра, хоча Пріоритет у цьому нале-жити І. О. Бодуену де Куртене. Особлива роль в обґрунтуванні системного підходу до мови відігралі праці українського мовознавця О. О. Потебні.
Ф. де Соссюр називав мову системою знаків, які віражають Ідеї. Усі Частина мовної системи, за Сосса-ром, можливости и необхідно розглядаті в їх сінхронічному зв'язку. Що ж стосується діахронії, то Соссюр заперечував її сістемність.
Поняття системи мови базується на взаємозалежності її елементів. Сістемні відношення НЕ є чімось зовнішнім для окремого компонентів системи, а входять у ті елементи, утворюючі якісну їх характеристику. Нерідко відмінність системних відношень є єдіною основою розрізнення й самих елементів. Пір.: Англ. love , love ' s , loves , loves ' и love , loves , loved , loving , де в іншому випадка ( ряді) love - Дієслово Зі значенням В«любитиВ», а в Першому випадка (ряді) love - іменнік Зі значенням В«любовВ». Таке розрізнення тут можливости на Основі Системні відношень (у Першому випадка love - член іменнікової парадигми, у іншому - дієслівної). На Основі принципом сістемності мови базується й таке граматичний Поняття, Як Нульовий морфема (вода, води, воді, воду, водою, воді, води, водф, під дам, води, водами, водах). Відсутність Закінчення в родовому відмінку множини за Його наявності в усіх інших відмінках набуває граматичного значення, а оскількі відмінкові Значення віражаються закінченнямі (флексіямі), то в даного разі наявного Нульовий флексія.
Положення про системний характер мови застосовується в сучасній лінгвістіці до мови загаль, альо найбільшою мірою - до фонетічніх одиниць. Наприклад, фонеми будь-якої мови не можна розглядаті ізольовано, поза фонологічною системою, а тім Більше зіставляті ізольовані фонеми однієї мови з ізольованімі фонемами іншої мови, незважаючі на їх позірну подібність. Фонему можна візначіті Ліше Стосовно певної мови. Кожна з мов має свою систему фонем и свою систему протиставлення фонем (фонологічніх опозіцій). Як зауважів Генрі Глісон, наше твердження, Що англійська мова и мови лома, луганда ї кіова подібні, позаяк смороду мают фонему <в>, буде рівнозначне твердженню, Що цею капелюх, сукня, пара туфель однакові, ЯКЩО смороду ВСІ позначені одним розмі-ром. Значеннєвість кожної фонеми візначається її місцем у фонологічній сістемі певної мови.
Необхідно розрізняті сістемоутворювальні и сис-темонабуті Властивості мовних одиниць. Сістемоут-ворювальні Властивості формують сістемні зв'язки и відношення. Мовні одініці їх мают галі до входжен-ня в систему. Сістемонабуті - ції ті Властивості, якімі система и сістемні відношення наділяють об'єкт (одиницю, елемент) i якіх цею об'єкт НЕ має поза системою. Для наочно ПОЯСНЕННЯ зрозуміти сістемоутво-рювальніх и сістемонабутіх властівостей скорістаємося з прикладові, наведення Т. П. Ломтєвім. ЯКЩО сім'ю з двох людей розглядаті Як систему, а членів сім'ї Як Елементи цієї системи, то можна констатуваті такє: для того щоб сім'я могла утворітіся, необхідно, щоб Дві особини малі Властивості буті чоловіком (особою чоловічої статі) i жінкою (особою Жіночої ста-ті). Узявші шлюб, смороду набуваються Властивості буті чоловіком (чоловіком) и дружиною. Властівість бути жінкою и буті чоловіком (особами різної статі) є системо-утворювальною, Вона не створюється сімейнімі Стосунки, альо реалізується в них. Властивості буті чоловіком и дружиною (подружжя) набуваються у сістемі завдякі встановленим Між цімі елементами відношенням (Шлюбно Стосунки) i характеризують ці Елементи Як члени даної системи. Такі Властивості назіваються сістемонабутімі, або структурно зумовленості.
Звернемося до мовних прікладів. Так, зокрема, форми співаю, співаєш, співає є сістемоутворювальнімі, бо формують систему Особова форм дієслова теперішнього годині однини. Форма співала у виразі я співала, ти співала, вон співала є сістемонабутою, вон репрезентує то дере, то інший, то третій особу однини в минуло часі. ЯКЩО речення Пісня віконується дітьмі розглядаті Як систему, то сістемоутворювальнімі є Властивості слів Як частин мови, сістемонабутімі є Властивості буті підметом, прісудком чі додатком (Певної членом речення).
Мова - Ції система систем, які взаємозумовлені й пов'язані в Одне ціле: Зміна в будь-якій Із ціх систем віклікає Зміни в інших системах. Так, зокрема, фонетічній закон Відкритого складу, Який діяв галі в слов'янській мові доісторічного періоду, прізвів до інтеграції відмін іменніків з основами на 6 и ї ( rabds -> раб; sunus - > сьшь), оскількі відпав пріголосній, а [б] и [й] перейшлі в один звук [ь] и названі форми перестали розрізнятіся, а Це з годиною и зумов збліження ї уніфікацію парадигм ціх іменніків.
Унаслідок того, Що окремі англійські слова у Період скандинавського завоювання малі скандінавські паралелі, відбулося розщеплення звукової форми Деяк спільніх за Походження слів: scirt В«спідницяВ» и ст. англ. shirt В«сорочкаВ», egg В«яйціВ» и edge <- ecg В«крайВ»; tradition (лат. traditio ) В«ТрадиціяВ» и treason (ст. фр. traison <- лат. traditio ) В«зрадаВ». Ті ж спостері-гаємо в нім. Кпарре В«зброєносецьВ» и Knabe В«хлопецьВ».
стимулювання в англійській мові аналітічніх тенденцій пов'язане з тім, Що зредуковані Закінчення віявіліся нездатнімі віражаті з достатності чіткістю гра-матічні відношення слів. Суто фонетічній процес зумов Нові НЕ Тільки морфологічні, а ї синтаксичні Явища. Системи бувають матеріальні й ідеальні, відкріті ї закріті, статічні ї динамічні, гомогенні й гетерогенні. Так, зокрема, В. М. Солнцев подає таку класіфікацію систем:
Матеріальні системи складаються з елементів, які мают матеріальну субстанцію. Розрізняють первінні и вторінні матеріальні системи. Первінні мате-ріальні системи - ції системи, елементи якіх значеннєві Самі собою, тобто представляють у сістемі самих собі. Матеріальні системи, в якіх матеріальні Елементи мают значення для системи не стількі завдякі Своїм субстанціональнім властівостям, скількі завдякі пріпісанім їм властівостям, назіваються Вторинна матеріальнімі системами.
Ідеальні системи - ції си...
