ЗМІСТ
ГЛАВА 1. Молодіжний сленг як Своєрідний спосіб вербалізації БУТТЯ .............................................. ....................................... 8
1.1. Сленг в сучасній лінгвістиці .............................................. .................... 8
1.2. Молодіжний
1.3. Словотвір в молодіжному сленгу ................................................. .... 26
Висновки по першому
ГЛАВА 2.Образованіе НОВИХ СЛІВ У Російською та англійською МОЛОДІЖНОМУ
2.1. Утворення нових слів в сучасному молодіжному
2.2. Аналіз нових слів у російській молодіжному сленгу .................................... 41
2.3. Аналіз нових слів в англійській молодіжному сленгу ............................. 54
Висновки по другому
ДОДАТОК
ВСТУП
Актуальність проведеного нами дослідження обумовлюють наступні фактори:
1. Термінологічна недифференцированность сленгу. Незважаючи на активне дослідження сленгу, в сучасній лінгвістиці немає єдності трактування даного терміна, а також не визначені його специфічні характеристики і властивості, що дозволяють відрізнити сленг від таких, наприклад, мовних явищ, як арго, жаргон, діалект, соціолект, интержаргон.
2. Інтенсивність процесу поповнення сучасного російського молодіжного сленгу новими одиницями в кінці ХХ - початку ХХI в. Це пов'язано, зрозуміло, з соціально-історичним тлом розвитку російської мови. Але зв'язок цю не можна трактувати занадто прямолінійно, пояснюючи помітне пожвавлення і інтенсивне сленгообразованіе тільки історичними катаклізмами. У науковій літературі традиційно виділяють три хвилі у розвитку молодіжного сленгу. Перша датується 20-ми роками ХХ ст., Коли революція і Громадянська війна, зруйнувавши дощенту структуру суспільства, породили армію безпритульних, і мова В«благополучноюВ» молоді, не відокремленої від них, поповнилася безліччю В«блатнихВ» слівець. Друга хвиля припадає на 50-е роки, коли на вулиці і танцмайданчики міст вийшли В«стилягиВ». Поява третьої хвилі пов'язано не з епохою бурхливих подій, а з періодом застою, коли задушлива атмосфера суспільного життя 70-80-х років породила різні неформальні молодіжні рухи і В«хіпіВ» молоді люди створили свій В«системнийВ» сленг як мовної жест протистояння офіційної ідеології. Ми вважаємо, що існують вагомі підстави для виділення четвертої хвилі - сучасного етапу експансії сленгу в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. Це період бурхливого суспільного життя в Росії, ломки старих політико-економічних структур і початку формування нових. Регулярні амністії ув'язненим посилюють вплив кримінальної моралі в суспільстві. У результаті відбувається деяке падіння нравів населення країни. У мові це виявляється в порушенні мовних норм, змішанні стилів і активізації нелітературних одиниць у мовленні не лише молоді, але й окремих представників старшого покоління.
3. Зростаюча тенденція демократизації російської та англійської мов, яка проявляється в активному використанні одиниць субстандартної лексики у сферах літературної мови, наприклад у текстах ЗМІ, творах сучасної літератури (В. Пєлєвін, В. Маканин, М. Веллер, В. Сорокін, В. Токарєва і мн. ін.) Подібні слова представляють інтерес для філологів, оскільки відображають живі процеси в мові. Проте незнання значень таких одиниць може утруднити сприйняття і розуміння багатьох текстів сучасної публіцистики і художньої літератури. Таким чином, експансія сленгізмов часто перешкоджає успішній реалізації комунікативної функції мови. Всебічне вивчення нелітературної лексики - один із способів регулювання проникнення некодіфіцірованних одиниць в сфери літературної мови.
В останні десятиліття в сучасній лінгвістиці відновився інтерес до некодифицированной мови, особливо бурхливо проявився в 70-90-ті роки XX ст. У сучасній русистики найбільш глибоко вивчена система розмовної мови і просторіччя. Жаргони, арго, сленг, незважаючи на безліч статей, їм присвячених, представлені в науці менш системно. Тут спостерігаються значні розбіжності в термінології, в підходах і методах дослідження. Відчуваються прогалини в теоретичному осмисленні і лексикографічному описі молодіжної мови, зокрема у вивченні сленгу. Це пов'язане, безумовно, з політичними і соціальними умовами життя в нашій країні. Російський молодіжний сленг є дуже цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого визначається не стільки віковими рамками, як це ясно з самого терміна, скільки тимчасовими факторами.
Російський молодіжний сленг 70-80-х років ХХ ст. вивчався досить активно, але в основному аспектно. Розглядалися головним чином питання переходу в мову молоді арготизмів, а також етимологія окремих слів і виразів даного соціолекта (Борисова-Лукашанец 1980, 1983; Дубровіна 1980; Єлістратов 1993, 1998, 2000; Ліхолітов 1994, 1997; Мокієнко 2000; Радзіховський, Мазурова 1998; Розіна 2000, 2002; Грачов 1995, 1996, 2001; Скворцов 1964, 1972, 1977; H. Walter 2001, 2004 і ін). Правда, треба відзначити одну особливість вітчизняних робіт, присвячених цій темі: деякі лінгвісти, немов соромлячись, що взялися за дослідження такого В«негідногоВ» предмета, В«НизькогоВ» пласта національної мови, починають або закінчують роботи закликами до боротьби з ним і виправдовують своє дослідження необхідністю глибоко вивчити зло, щоб знати, як краще з ним боротися. Такий підхід видається нам ненауковим: лінгвіст не може і не повинен боротися з мовою, він повинен досліджувати його різноманіття, в тому числі і ненормативні прояви.
Об'єкт дослідження - сучасний молодіжний сленг кінця ХХ - Початку ХХІ ст. як одна з некодіфіцірованних форм існування сучасного російської та англійської мови.
Безпосереднім предметом вивчення є основні та другорядні способи номінації сучасної російської та англійської молодіжного сленгу.
Метою роботи є комплексний опис молодіжного сленгу як однієї з підсистем сучасної російської та англійської мови: виявлення його дифференцирующих ознак, опис особливостей вживання сленгізмов, встановлення значень сленгових одиниць і виразів, визначення джерел поповнення сленгу і способів сленгообразованія.
Досягнення поставленої мети визначило постановку наступних завдань:
1) визначити обсяг і зміст поняття В«сленгВ»;
2) визначити місце молодіжного сленгу в системі сучасної російської та англійської мов, встановивши параметри відмежування сленгізмов від одиниць інших некодіфіцірованних підсистем російської та англійської мов;
3) виявити специфіку та умови функціонування даних лексичних одиниць у мовленні сучасної молоді;
4) встановити корпус лексичних і фразеологічних одиниць, найбільш вживаних у мові сучасної молоді, описавши основні лексико-семантичні групи сленгізмов;
5) розкрити словотворчий потенціал сучасного молодіжного сленгу, вказавши шляхи формування сленгу і джерела його поповнення.
Методологічною основою дослідження служить принцип системності, виявляється в розгляді всіх форм існування мови як єдиного цілого, як єдності формальних і змістовних одиниць, які пов'язані з походженням і различному використанню в суспільстві; принцип історизму, передбачає розгляд явищ і категорій мови з точки зору їх походження, історичного розвитку і сучасного функціонування; принцип детермінізму, що визначає взаємозумовленість усіх явищ дійсності, а також принципи функціонування в мові категорій взаємодії та мінливості.
З урахуванням поставлених завдань у роботі застосовувалися такі лінгвістичні методи: описовий (такі прийоми, як спостереження, порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікація аналізованого матеріалу, інтерпретація); словотворчий аналіз, сприяючий осмисленню формування структури сленгових одиниць; метод кількісних підрахунків і суцільної вибірки; також прийоми спостереження, систематизації та лінгвістичної інтерпретації досліджу...
