Р Е Ф Е Р А Т
За дисципліни: В«Російська мова і культура мовиВ»
На тему: В«Слова обмеженого і необмеженого вживання (професіоналізми, діалектизми, аргоізми,
термінологічна лексика) В»
Виконала:
Факультет: юриспруденція
Перевірив: _______________
Санкт-Петербург
2004
З про буд е р ж а н і е:
Введення .. 4
1.Подходи до визначення слів загальновживаної сфери ... 5
2.Профессіональная лексика. Професіоналізми ... 9
3.Діалектізми ... 10
4.Жаргонная і арготіческой лексики .. 12
5.Термінологіческая лексика .. 15
Висновок .. 20
Список літератури ... 21
Введення
Лексика російської мови в Залежно від характеру функціонування поділяється на дві великі групи загальновживану і обмежену сферою вживання. У першу групу входять слова, використання яких не обмежено ні територією розповсюдження, ні родом діяльності людей; вона становить основу словникового складу російської мови. Сюди включаються найменування понять і явищ з різних галузей життя суспільства: політичній, економічній, культурній, побутовій, що дає підставу виділити в складі загальнонародної лексики різні тематичні групи слів. Причому всі вони зрозумілі і доступні кожному носію мови та можуть бути використані в самих різних умовах, без якого б то не було лімітування.
Лексика обмеженої сфери вживання поширена в межах певної місцевості або в колі людей, що об'єднуються професією, соціальними ознаками, спільними інтересами, времяпрепровождением і т.д. Подібні слова використовуються переважно в усній ненормованої мови. Однак і художня мова не відмовляється від їх вживання: письменники знаходять в них кошти для стилізації художнього оповіді, створення мовної характеристики героїв.
Розглянемо дві зазначені групи слів більш докладно.
1.Подходи до визначенню слів загальновживаної сфери
Жураховська В.Д., Грачов М.А., Берегівська Е.М. і багато інших лінгвісти ділять всю лексику на літературну та нелітературних. До літературної відносяться:
В· книжкові слова;
В· стандартні розмовні слова;
В· нейтральні слова.
Вся ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Існує також нелітературних лексика, її ділять на:
В· Професіоналізми;
В· Вульгаризми;
В· Жаргонізми;
В· Сленг.
Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційним характером.
Професіоналізми - В«це слова, використовувані невеликими групами людей, об'єднаних певною професією В». [1]
вульгаризми - В«це грубі слова, зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, спеціальний лексикон, використовуваний людьми нижчого соціального статусу: ув'язненими, торговцями наркотиками, бездомними і т.п. В». [2]
Соціолекти особливого призначення - жаргон, сленг і арго - входять у мовну формацію нонстандарта. Відсутність точної лінгвістичної дефініції утрудняє їх науковий опис і створює чималі труднощі особливо для прикладної русистики.
На відміну від спеціального сленгу (корпоративного, професійного сленгу та кримінального жаргону) загальний сленг - ОС (в термінології Л. І. Скворцова - В«интержаргонВ»), не обмежений ні соціальними, ні груповими, ні віковими, ні професійними рамками, в Найбільшою мірою впливає на мовну картину. ОС - це своєрідна кошик, яка наповнюється елементами різних соціалектов, звідки вони, поширюючись в усному мовленні всіх верств населення, потрапляють в мову засобів масової інформації (газета, радіо, телебачення) і, функціонуючи в одних текстах з літературною лексикою, претендують на отримання статусу загальнолітературної.
Сленг - В«це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті В». [3]
Сам термін В«сленгВ» в перекладі з англійської мови означає:
В«1. мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в т.ч. експресивно забарвлені елементи цієї промови), що не збігаються з нормою літературної мови В». [4]
Термін сленг увійшов до ужиток в англійській лексикографії на початку XIX століття і В«пройшов у своїй дефініції шлях від широкого розуміння, коли під цей термін підбивалися фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами В»[5], до його сьогоднішнього визначення: В«Slang - A variety of speech characterised by newly coines and rapidly changing vocabulary, used by the young or by social and professional groups for 'in-group' communication and thus tending to prevent understanding by the rest of the speech community В». [6]
Сленг складається зі слів та фразеологізмів, які виникли, і спочатку вживалися в окремих соціальних групах, і відбивав цілісну орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, ці слова в основному зберігають емоційно-оцінний характер, хоча іноді В«знакВ» оцінки змінюється.
На проблему виділення або не виділення сленгу з ряду інших і як поняття і як терміна у вітчизняних і зарубіжних мовознавців існує кілька точок зору.
Деякі дослідники вважають, що термін В«сленгВ» застосовується у нас в двох значеннях: або як синонім жаргону (але стосовно до англомовним країнам), або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів і стали, якщо не загальновживаними, то зрозумілими досить широкого кола мовців на російською мовою. Автори різних сленг-словників саме так розуміють сленг.
Наприклад, З. Кестер-Тома вважає що, В«вживання терміна сленг в русистиці не вносить дефініціонного розмежування і є необгрунтованим доповненням до терміна жаргон В». [7] На його думку жаргон, як і сленг, використовується в різних групах, об'єднуючих людей за соціальним станом, за спільністю інтересів, хобі, занять, і є таким же соціолект, напр., жаргон наркоманів: В«траваВ» - наркотик, В«БаянВ» - шприц; жаргон таксистів: В«вокзальщікВ» - таксист, який спеціалізується на обслуговуванні вокзальної публіки і т.п.
І.Р. Гальперін в своїй статті В«Про термінВ« сленг »», посилаючись на невизначеність цієї категорії, взагалі заперечує її існування.
Його аргументація заснована на результатах досліджень англійських вчених лексикографів, головним чином на їх досвіді в складанні словників англійської мови, які показали, що одне і теж слово в різних словниках має різне лінгвістичне визнання; одне і теж дається з позначкою В«сленгВ», В«просторіччяВ», або без всяких послід, що свідчить про відповідність літературної норми мови.
І.Р. Гальперин НЕ допускає існування сленгу в якості окремої самостійної категорії, пропонуючи термін В«сленгВ» використовувати в якості синоніма, англійського еквівалента жаргону.
М.А. Грачов соціальні діалекти російської мови ділить на 3 великі групи: арго, жаргони і умовно-професійні мови. В«Жаргонах бувають класово-прослоечние, виробничі, молодіжні, жаргони угрупувань людей за інтересами і захопленням. В»[8] До виробничих жаргонів він відносить сленги будь-яких професій, В«непосвяченомуВ» зрозуміти їх дуже важко, наприклад, сленг програмістів і торговців оргтехнікою: В«МамкаВ» - материнська плата, В«червона зборкаВ» - обладнання, вироблене в Росії.
Сленг протистоїть офіційного, загальноприйнятій мові і до кінця зрозумілий лише представникам вузького кола осіб, які належать до тієї чи іншої соціальної або професійної групи, яка ввела в обіг дане слово або вираз. В«Прірва між В«КласичноїВ» промовою і сленгом розширюється з кожним днем ​​у зв'язк...
