План
Введення
Глава 1. Теоретичні та лінгвістичні основи опису наукових праць Л.В. Щерби
В§ 1. Теоретичні основи опису наукових текстів у сучасній лінгвістиці
В§ 2. Своєрідність наукових текстів Л.В. Щерби
Глава 2. Синтаксичний аналіз наукових текстів Л.В. Щерби
В§ 1. Словосполучення і просте пропозиція в наукових працях Л.В. Щерби
В§ 2. Експресивний синтаксис Л.В. Щерби
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
Актуальність цього дослідження визначається, з одного боку, загальною тенденцією наукових досліджень, що характеризується комплексним розглядом природи того чи іншого мовного явища в триєдності його структурних, семантичних і прагматичних особливостей, і, з іншого боку, визнанням існування синтаксичних особливостей у працях Щерби, у зв'язку з її зростаючою роллю як засоби комунікації в сучасному суспільстві. Крім того, вивчення даного питання становить величезний інтерес і практичну значимість в розгляді теорії побудови сучасної російської мови.
Об'єктом даного дослідження є сукупність синтаксичних особливостей наукових текстів Л.В. Щерби. Предметом дослідження виступає виявлення і опис синтаксичних особливостей наукових текстів Л.В. Щерби, а також детальне їх вивчення в контексті текстів наукового стилю. Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ опису наукових праць Л.В. Щерби, виявлення та опис основних синтаксичних особливостей в наукових працях Л.В. Щерби.
В Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- коротко розглядається і характеризується його наукова діяльність на різних етапах його життя;
- вивчаються теоретичні та лінгвістичні основи опису наукових праць Л.В. Щерби;
- вивчається питання про особливості функціонування словосполучення і простого речення в наукових працях Л.В. Щерби;
- вивчаються особливості функціонування складних речень у наукових працях Л.В. Щерби;
-. детально характеризується експресивний синтаксис Л.В. Щерби.
В ході вирішення поставлених в даній роботі задач і цілей використовується цілий комплекс методів наукового аналізу і прийомів обробки фактологічного матеріалу, таких як: комплексний метод , описовий метод, порівняльний метод , метод компонентного аналізу , метод контекстуального аналізу , статистичний метод .
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що аналіз синтаксичних особливостей російського мови, а також вивчення проблеми діагностування мовної поведінки авторів наукових текстів вносить певний внесок у теорію прагмалінгвістікі, психолінгвістики і, тим самим, сприяє вивченню особливостей мовленнєвої діяльності та мовної поведінки російських авторів наукових текстів, розширюючи розуміння психолінгвістичного та прагмалінгвістіческого аспектів.
Практична цінність даного дослідження полягає в тому, що основні положення дипломної роботи можуть скласти основу змісту спецкурсів з загального мовознавства, русистики, романістиці, славістиці, лексикографії, педагогіки.
Структура роботи: Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.
Під введенні розкривається актуальність теми дослідження, визначається мета і завдання дослідження, вказується ступінь наукової новизни пропонованої концепції аналізу, розкривається її теоретична значимість і практична цінність, дається уявлення про матеріал і методики його дослідження.
У перший чолі роботи зібрані і детально викладені основні теоретичні і лінгвістичні основи опису наукових праць Л.В. Щерби; під другому розділі представлений синтаксичний аналіз наукових текстів Л.В. Щерби, в ній описуються особливості функціонування словосполучення, простого і складного речень в тканини наукового тексту, особлива увага приділяється експресивному синтаксису Л.В. Щерби.
У укладенні лаконічно представлені основні результати дослідження та намічено перспективи подальшого опису даної проблеми.
У списку використаної літератури дано перелік наявної лінгвістичної літератури, вказані текстові та лексикографічні джерела роботи.
Додаток 1 представляє собою перелік опорних схем і таблиць, використаних у роботі, додаток 2 включає в себе план-конспект уроку російської мови в 7 класі загальноосвітньої школи на тему В«Науковий стиль, стильові риси та лінгвістичне своєрідність В».
Глава 1. Теоретичні та лінгвістичні основи опису наукових праць Л.В. Щерби
В§ 1. Теоретичні основи опису наукових текстів у сучасній лінгвістиці
Щерба Лев Володимирович (1880-1944) , російський мовознавець, академік АН СРСР (1943). Глава Ленінградської фонологічної школи. Праці з проблемам загального мовознавства, русистики, романістики, славістики, лексикографії, педагогіки.
Як і його вчитель І.А. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба стоїть на рубежі двох епох в розвитку науки про мову - старої, яку можна умовно назвати В«МладограмматіческогоВ», і нової, пов'язаної на Заході з В«Курсом загальної лінгвістики В»Ф. де Соссюра і з напрямками європейського структуралізму. Від мовознавства другої половини XIX ст. йде і у Бодуена, та у Щерби психологізм - спільна риса багатьох лінгвістів того часу, як і проголошене младограмматікамі (але не завжди на практиці здійснювалося ними) звернення до живої мови, до усного мовлення, до В«мовцеві людиніВ». Але й Бодуен, і Щерба прокладають нові шляхи - шляхи функціонального підходу до мови, до його одиницям і їх системним зв'язкам, тобто того підходу, який отримав подальший розвиток в концепціях Празького лінгвістичного гуртка, а потім у А. Мартіні, Е. Косериу та інших представників В«функціональної лінгвістикиВ» і в роботах багатьох радянських лінгвістів - В.В. Виноградова, Московської фонологічної школи, в значній мірі А.І. Смирницкого та ін
Бодуен формулює ідею В«двоякого поділу людської мовиВ» і створює вчення про основні одиницях мови та лінгвістичного аналізу; Щерба, розвиваючи думку Бодуена В«про зв'язок фонетичних уявлень з уявленнями морфологічними, синтаксичними і семасіологічний В», кладе цей зв'язок в основу визначення фонеми. Тим самим поняття фонеми вперше отримує те, ще відсутнє у Бодуена істотне уточнення, з яким воно і входить потім у світову науку.
Якщо в роботах Бодуена В«зустрічається тільки натяк на розмежування мови і мовлення В», то Щерба створює своє вчення про трояку аспекті мовних явищ, своєрідно перекликається зі знаменитою соссюровском антиномією la langue-la parole, але в деяких відношеннях більш плідне, ніж вчення Соссюра, в Зокрема в якості основи сучасних психолінгвістичних досліджень мовленнєвої діяльності, проблем засвоєння мови, проблем розуміння і т. д. і для сформульованого вже Щербою принципу лінгвістичного експерименту, що став особливо актуальним для майже всіх областей мовознавства другої половини нашого століття. Відзначимо також, що, чітко розрізняючи синхронічному та діахронічний аспект в дослідженні мови, Л.В. Щерба, як і Бодуен, ніколи не вважав, що В«ІсторичнеВ» і В«актуальнеВ» розділені в самій мові непрохідною прірвою, і завжди бачив тісний зв'язок між ними. У цьому питанні точка зору Л.В. Щерби подібна не стільки з жорсткою позицією Ф. де Соссюра, скільки з більш гнучкої позицією Празького лінгвістичного гуртка і, звичайно, більшості сучасних радянських мовознавців.
Щерба кладе початок такої лінгвістичної дисципліни XX в., як теорія лексикографії , значною мірою - дослідженням інтерференції при мовному змішанні, я...