Зміст:
Введення
Глава 1. Специфіка синтаксичних стилістичних прийомів як засобу зображальності
1.1 Особливості стилю художньої літератури
1.2 Синтаксичні стилістичні засоби в художньому тексті
1.3 Роль синтаксичного повтору в структурно-семантичної організації художнього тексту
Висновки по главі 1
Глава 2. Основні типи і функції синтаксичних повторів у творах англійської та американської художньої літератури
2.1 Види стилістичних фігур, заснованих на принципі синтаксичного повтору
2.2 Прийом синтаксичного повтору в поетичному тексті
2.3 Прийом синтаксичного повтору в тексті художньої прози
Висновки по главі 2
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Предметом вивчення багатьох напрямків лінгвістики сьогодні виступає текст як структурно-смислове ціле. Аналіз тексту спрямований на виявлення базових принципів, які роблять текст пов'язаним. Серед основних категорій тексту можна виділити інформативність, когезию, членімость, ретроспекцію (віднесеність до попередньої змістовно-фактуальной інформації) і проспекцию (віднесеність до подальшої змістовно-фактуальной інформації), завершеність [Гальперин 1981: 11].
У поняття зв'язаності тексту (когезії) входять різні типи відносин компонентів тексту, серед яких головним є повтор.
У тексті повтор може виступати як засіб інтенсифікації авторського впливу, передачі різної модальності дії, а також як засіб композиційного і архітектонічного членування текстового цілого, оформлення абзаців; як елемент побудови мовних лейтмотивів. Через повторювані слова встановлюється асоціативний зв'язок між різними предметами зображення, які пов'язані і тематично.
У даній роботі досліджуються способи організації та функції синтаксичного повтору в англійських художніх творах різних жанрів.
Актуальність даної роботи пов'язана з необхідністю подальшої розробки проблеми повторюваності в новому аспекті і в світлі нових теоретичних підходів.
Принципу повторюваності в творах художньої літератури приділялося багато уваги. Н.Д. Гусарова досліджує функції лексичного повтору в тексті народної билини; Л.В. Зубова відзначає вплив різних видів тавтології (до якої відносить і синтаксичний повтор) на художні твори; Л.Г. Невська розглядає повторюваність як невід'ємну частину художнього тексту.
Однак існує ряд проблем, що виникають при дослідженні синтаксичного повтору. У даній роботі на матеріалі англійських та американських художніх творів різних жанрів буде зроблена спроба виявити загальні для літературного дискурсу особливості синтаксичних повторів, визначити жанрову специфіку повторів.
Об'єктом даного дослідження є відрізки художнього тексту, що містять синтаксичний повтор різного типу. Предметом дослідження виступають синтаксичні повтори в творах англійської та американської художньої літератури.
Мета роботи - вивчити характер структурної та функціональної реалізації синтаксичних повторів у художньому тексті.
У зв'язку з цим в роботі вирішуються наступні завдання:
1. Розглянути специфіку художнього тексту та стилістичних прийомів як засобів зображальності;
2. Вивчити роль синтаксичних стилістичних засобів у семантичній організації художнього тексту;
3. Представити основні моделі синтаксичного повтору;
4. Визначити провідні функції синтаксичного повтору;
5. На основі аналізу практичного матеріалу зробити висновок про жанрову специфіку прийомів, заснованих на синтаксичному повторенні.
Основними методами дослідження стали описовий метод (для характеристики і оцінки мовних фактів), а також прийом лінгвістичного порівняння (для побудови типології моделей синтаксичного повтору) і метод контекстного аналізу.
Матеріал і джерела дослідження. В якості джерел матеріалу були використані прозові та поетичні тексти наступних авторів, O. Henry, J. Galsworthy, W. Shakespeare, J. Kitts, J. Mackay
З названих джерел методом суцільної вибірки виділені контексти, що містять фігури синтаксичної повторюваності. Одиницею аналізу, таким чином, стали текстові відрізки різної протяжності - від словосполучення до цілого абзацу.
Новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблена спроба дослідження феномену повторюваності на матеріалі двох різних літературних традицій: англійської та американської, з виділенням універсальних позажанрова властивостей синтаксичного повтору.
Практична значимість роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у курсах з стилістиці художньої мови.
Глава 1. Специфіка синтаксичних стилістичних прийомів як
кошти зображальності в художньому тексті
1.1 Особливості стилю художньої літератури
Художня мова - це особливий стиль мовлення, історично склався в системі англійського літературної мови, що володіє рядом спільних рис, також історично мінливих, і великою різноманітністю приватних особливостей, видозмінюються в залежності від форм прояву цього стилю (підстилі), від епохи, від індивідуальної манери автора.
Стиль художньої мови являє собою складну єдність різнорідних рис, що відрізняють цей стиль від всіх інших стилів сучасної англійської літературної мови. То обставина, що цей стиль допускає використання елементів інших стилів, хоча і оброблених відповідно загальним, типовим рисам цього стилю, ставить його в кілька особливе положення по відношенню до інших мовним стилям. Більше того, стиль художнього мовлення допускає використання таких елементів мови, які на даному етапі розвитку літературної норми мови неприпустимі. Так, в мові художніх творів сучасних англійських письменників можна знайти мовні факти, що виходять за норми літературної мови, наприклад, жаргонізми, вульгаризми, діалектизми і т. д. Правда, і ці елементи в стилі художньої мови постають в обробленому, типізовані, відібраному вигляді. Вони не використовуються тут у своєму, так би мовити, натуральному вигляді; таке використання нелітературних слів засмічує б мову і не сприяло б збагаченню та розвитку літературної норми мови.
В«У мистецькій літературі, - пише акад. В. В. Виноградов, - загальнонародний, національний мову з усім своїм граматичним своєрідністю, з усім багатством і різноманітністю свого словникового складу використовується як засіб і як форма художнього творчості. Інакше кажучи, всі елементи, всі якості і особливості загальнонародної мови, в тому числі і його граматичний лад, його словник, система його значень, його семантика, служать тут засобом художнього узагальненого відтворення та висвітлення суспільної дійсності В»[Виноградов 1951]
Таким чином, основна функція стилю художнього мовлення - це шляхом використання мовних і специфічних стилістичних засобів сприяти відповідно задуму автора і глибшому розкриттю перед читачем внутрішніх причин умов існування, розвитку або відмирання того чи іншого факту цієї дійсності. Які засоби стилю художнього мовлення, за допомогою яких реалізується ця мета? Кошти ці - В«образно-естетична трансформаціяВ» загальнонародної мови.
Система стилістичних засобів англійської мови дуже збагатилася в публіцистичному стилі, в особливості в ораторському стилі, і продовжує збагачуватися в стилі художньої мови. Не випадково основні стилістичні засоби мови вивчалися в теорії літератури.
Стиль художньої мови, іноді званий поетичною мовою, перш за все, характеризується образністю. Образ, створюваний різними мовними засобами, викликає чуттєве сприйняття дійсності і, тим самим, сприяє створенню бажаного ефекту і реакції на сказане.
Стиль художньої мови має наступні різновиди: віршована мова, художня проза і мову драматургії. Коли ми вживаємо термін В«стиль художнього мовленняВ», ми м...
