Курсова робота
з української мови
Розвиток мовленнєвої культури учнів
Зміст
Вступ
Розділ І. Культура мови
Розділ ІІ. Уроки зв'язного мовлення у школі
Розділ ІІІ. Нестандартні форми роботи на уроках розвітку мовлення
Висновки
Конспект уроку
Список використаних джерел
Вступ
Школа в наш час має віховуваті всебічно розвинені людину. Одним Із Важливим елементів цього є прищеплена учням любові до рідного слова, до рідної мови. "Рідне слово - то невичерпний, життєдайні и невміруще джерело, з Якого дитина черпає уявлення про навколішній світ, про свою батьківщину, про Своє село і місто, про весь Свій край ". 1 Перед шкірних педагогом Стоїть неабіяке Завдання - навчіті своїх віхованців Дбайливий ставити до рідної мови, оберігаті рідне слово, не зніщуваті Його могутності. Могутність мови - ції духовна могутність народу, Який Дає мові силу й красу.
Повага, з Якою необхідно ставити до мови Потрібна носіям мови не менше, Ніж повага до людини, бо, Як відомо, людина, Байдужим до власної мови, - Дикун. "Висока культура мовлення людини є свідченням віхованості її: культура мовлення є Вагом елементом поняття "культура людини". Це винен розуміті Коженна мовець, щоб Постійно вівчаті рідну мову/нам бо Здається, Що свою мову, Якою розмовляємо з Колиски, знаємо добро /.
Ще в середіні XVIII ст. видатний письменник Карамзін поставивши таке запитання: "Скількі годині потрібно на ті, щоб досконало оволодіті духом своєї мови? "І відповів:" Вольтер сказавши, Що за шість РОКІВ можна оволодіті всіма Головними мовами, альо все Своє життя треба вчитува своєї власної. " 2
Неточності в мовленні, помилки, Що їх допускаються учні, зумовлені НЕ Завжди свідомім засвоєнням теоретичного матеріалу певної тими, невмінням вивченості правило застосовуваті при доборі відповідніх мовних засобів у мовленні. Не менше Важливим є и байдужість до власного мовлення. А байдужість до свого мовлення - ції безкультурність, дікунство; байдужість до рідної мови - бездуховність, Яки зазіхає на майбутнє народу, на Його мову. Культура мовлення НЕ має буті Важко обов'язком мовця, бо Це не Тільки філологічна проблема, а проблема соціальна, Яка так чі інакше пов'язана з найрізноманітнішімі видами комунікації в сучасному Світі.
"Рідне слово, - писав Д. Ушинський, - є самє тім духовним одягом, у Який повинною втілітіся всяке знання, щоб стати справжнім Надбання.
І ніщо так переконливим НЕ свідчіть про освіченість людини, Як культура мовлення.
Без мови немісліме наше існування в суспільстві, Аджея з нею пов'язане матеріальне и духовне життя народу.
Сьогодні, коли українська мова, одержавши статус державної, розшірює сферу свого Функціонування, зростає УВАГА до культури усного та писемна мовлення. Стає престижно розмовляти Гарньє русском, приходити розуміння того, Що добро знання мови - важлива професіограма людей різніх спеціальностей. Основи вмілого користувань мовою закладаються з дитинства, тому так Важливим пріщепіті дітям галі в школі почуття відповідального ставлені до мови Як найважлівішого Засоба людського Спілкування, навчіті їх трактуваті мову Як В«енергіюВ», В«ДіяльністьВ», В«духовну силуВ», віробіті в них навички НЕ Ліше правильного, а й МАЙСТЕРНЯ вживании мовних засобів відповідно до конкретної комунікатівної сітуації, навчіті їх виявляти помилки и очіщаті Своє усне та писемна мовлення от тіх елементів, Що спотворюють Його.
Уроки рідної мови посідають найважлівіше Місце в навчальному процесі школи, бо йдеться НЕ Тільки про навчальний предмет, а й засіб опановування знань з інших предметів: математики, хімії, фізики ...
Пріщепіті любов до рідного слова - Одне з головного Завдання вчителя-Мовники!
Розділ І
У школі винна буті передусім Висока мовна культура, повинна пануваті атмосфера вісокої чутлівості до слова: Сказання чі написання неправильно має звучать не Тільки для вчителя, альо ї для школяра таким же дісонансом, Як фальшива нота для людини, Яка володіє високим Музична слухом.
В. Сухомлинський
Культура мови
З культурою мови насамперед пов'язують вміння правильно Говорити ї писати, добіраті мовно-віражальні засоби відповідно до мети и обставинних Спілкування. Проектуючісь на Певної систему, культура мови утверджує норми: лексічні (розрізнення значення І семантичності відтінків слів, закономірності лексічної сполучуваності): граматічні (Вибір правильного Закінчення, сінтаксічної норми); стілістічні (доцільність Використання мовно-віражальніх засобів у конкретному лексічному оточенні, відповідній сітуації Спілкування); орфоепічні (Вімова): орфографічні (написання).
Культура мови - ції галі ї загальнопрійнятій мовний етикет: типові формули вітання, прощання, побажання, запитаних ТОЩО. Смороду змінюються залежних від сітуації Спілкування, от соціального стану, освітнього, вікового рівня тих, хто спілкується.
Чім ж характерізується мова пересічного Випускнику середней навчального закладу? Передовсім убогим лексічнім запасом слів, прімітівнімі синтаксичною конструкціямі, актівізацією паразітів. На Всіх мовних рівнях спостерігається відхілення від норми.
Розгляньмо типові відхілення від норми в сучасному Українському мовленні на різніх рівнях.
Помилки на лексічному рівні переважно спрічінені недоречнімі запозичення з російської мови. До найпошіренішіх належать Такі суржікові лексеми, Як стегно (стегно), бувший (колішній), бутилу (пляшка), хабар (хабар), відкрітка (листівка), груз (Вантаж), дьоргаті (смікаті, Шарпатов, сіпаті), качелі (гойдалка), кип "яток (Окріп), на оборот (навпаки), отвйортка (вікрутка), щеплення (Щеплення) ...
Семантічність утворення слів є наслідком бездумного позічання російськіх лексем у випадка, де Українські відповіднікі мают чітке сміслове розмежування: віясніті (З'ясувати), Вірний (правильно, слушно), вірніше (точніше, радше), воєнній (Військовий), лічіті (лікуваті), ображати (крівдіті), чесаті (чухаті), чесатіся (Свербіті) ...
Через власне недбальство спотворюємо словотвірну структуру рідної мови. Шляхом бездумного копіювання російськіх словотвірних структур вініклі покручі на зразок безпощадній (нещадно), взлетіті (злетіті, знятіся), виставкого (виставковий), Гусін (гусячій), дарує (даруваті), жилий (житловий), Завідуючий (Завідувач), ножніці (ножиці) та Інші.
На рівні морфології (словозміні) зафіксовано різнотіпні помилки, спрічінені впливим діалектного оточення або ж інтерференцією російськомовніх граматичний форм: грівнів (гривень), мамів (мам), гостра Біль (гостра Біль), посуд (Посуд), по дорогам (дорогами), Із коридору (Із коридору), дай Бог (дай Боже), більш детальний (детальнішій) та Багато інших.
синтаксичні помилки зводяться переважно вісь до Чого:
1. До хібніх дієслівніх Керування, хібніх прійменніковіх (безпрійменніковіх) конструкцій: дякую вас (вам), знущатіся над кімось (з когось), вон кращє Всіх (вон кращє від усіх), відповідно плану (відповідно до плану), згідно із законом (згідно з законом);
2. До нелогічної сполучуваності слів: більша половина (більша частина, більш Як половина), війшовші з кімнаті, у мене БУВ поганий настрій (війшовші з кімнаті, в мене БУВ поганий настрій);
3. До калькування російськіх словосполук типу прійматі доля, прійматі Нові мірі по Виправлення сітуації, заключіті Договір, ІНФОРМАЦІЯ на рахунок поїздкі.
Помилки на фразенному рівні полягають у автоматичності пересаджуванні стійкіх словосполучення російської мови на український грунт: від нічого робіті (знічев'я), віддаваті собі звіт у Чомусь (Здаваті собі впоратися з чогось), все Рівно (однаково, байдуже, все одно), книжковий мага...
