Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького
кафедра зарубіжної літератури
Синько Олег Вікторович
Курсова робота
Проблематика і поетика роману В. М. Теккерея В«Ярмарок марнославстваВ»
студента 2 - А курсу
факультету російської філології
Науковий керівник:
Козюра Олена Василівна
Черкаси
2006
ПЛАН
Глава I Проблематика роману В«Ярмарок марнославстваВ»
1. Історія створення В«Ярмарку марнославстваВ»
1.2. Риси соціально - побутового і історичного роману в творі
1.3. Повороти доль Емілії Седлі і Ребеки Шарп або відсутність позитивного героя.
Глава II Поетика роману В«Ярмарок марнославстваВ»
2. 1. Функція прологу В«Перед завісоюВ»
2. 2. Принцип театралізації у романі
2. 3. Ярмарок - узагальнений образ Англії
Використана література
ГЛАВА I
ПРОБЛЕМАТИКА В«Ярмарок марнославстваВ»
1. 1. Історія створення В«Ярмарку марнославстваВ»
Одним з найбільш відомих імен, як в англійській, так і в світовій літературі є ім'я Вільяма Теккерея. Найвідоміший його твір - В«Ярмарок марнославстваВ» (1848; в колишніх російських перекладах заголовок передано більш точно - В«Базар життєвої суєти В») звернена до минулого, хоча й близькій: дія відбувається в роки наполеонівських воєн [Муравйов, 1962: 875]. Творець роману запозичив назву у письменника XVII в. Джона Беньяна, який в своєї алегорії В«Шлях паломникаВ» зобразив, як герой під час мандрівки в Град Порятунку потрапляє на В«ярмарок життєвої суєтиВ», де можна придбати все, що завгодно: вдома, землі, титули, дружин, чоловіків. Коли Теккерей приступав до роботи над В«Ярмарок марнославстваВ», він був відомий тільки в колі професіоналів-літераторів, після ж публікації роману він висунувся в перший ряд сучасних письменників і став суперником самого Діккенса [Аксерольд, 1967: 202]. Ймовірно, Теккерей усвідомлював, що вчиняє серйозний і важливий крок: В«ЯрмарокВ» - Перший твір, яке він підписав своїм ім'ям. Відтворюючи долі двох подруг по пансіону, що належать до різних соціальних верств, Теккерей домігся органічного співвіднесення приватної та історичного життя: майже не стикаючись прямо, вони постійно відтісняють один одного. Роман, який представляє собою достовірну картину англійського суспільства зображуваного часу, зачіпає складну етичну проблематику. Вона пов'язана з духовним самовизначенням особистості в умовах, коли домінує все В«суєтне, злонравное, навіжене, повне фальші і облуди В»[Бушканец, 1976: 12]. Це твір стало вершиною творчості письменника [Теккерей, 1980: 1324]. В«Ярмарок марнославстваВ» увібрала в себе все те, що було створено Теккереєм-художником за десять попередніх років, продовжила те, що було намічено в В«Книзі снобівВ» [Івашева, 1956: 12].
1. 2. Риси соціально - побутового і історичного роману в
творі
У В«Ярмарку марнославстваВ», хоча роман цей за своїми жанровими ознаками скоріше соціально-побутової, а не історичний, відбилися погляди автора на спосіб зображення історичних подій в художньому творі. Слід підкреслити, що в ньому чітко проглядаються елементи шахрайського роману, з яким чудово був ознайомлений автор. Ці елементи чітко простежується в долях двох головних героїнь, особливо Ребеки Шарп [Урнов, 1982: 6].
Необхідно бачити ще й глибинну, що вислизає від поверхневого погляду (яким нерідко буває погляд офіційного історіографа) зв'язок між історичною подією та повсякденними долями непомітних, рядових людей. Уїльям Теккерей вважав, що про історію не можна судити тільки по офіційним парадного фасаду. Руйнування старого Седлі, вдівство Емілії, сирітство її сина - все це, як показав автор, не менш значні події, ніж діяння полководців і монархів, прославлених офіційною історією [Вахрушев, 1978: 69].
геніїв Є. Ю. пише, що в творі В«Ярмарок марнославстваВ» художній простір визначено двома параметрами - макро-і мікросвітом. Тут розгортається широка панорама англійського життя першої половини XIX століття. У ньому зображені столиця Британської імперії, її передмістя, маєтки і великі дороги. Події роману відбуваються в Англії, переносяться в Бельгію, Францію, Німеччину, Італію, йдеться про Індії та Африці. Місця, згадані в творі, є фоном або основою для всіх подій, що відбуваються в В«Ярмарку марнославства В». Це - макросвіт, протипоставлений вузькому і замкнутому мікросвіту, який дозволяє побачити внутрішній світ людини [геніїв, 1985: 355].
1. 3. Повороти доль Емілії Седлі і Ребеки Шарп або
відсутність позитивного героя
Виходом в світ з пансіону міс Пінкертон двох подруг - Емілії Седлі і Ребеки Шарп відкривається роман; мінливості їхніх доль складають головне його зміст. За долями Беккі і Емілії проглядається сатирична модель англійського суспільства та його ієрархічної складності: з пансіону міс Пінкертон, зараженого дрібнобуржуазним, В«дешевоблагороднимВ» духом, ми потрапляємо в будинку комерсантів Осборна і Седлі, потім в середу помісного, титулованого дворянства - сімейства Кроулі - і, нарешті, до вищого англійське суспільство [Вахрушев, 1981: 55]. Розв'язкою служить щасливе заміжжя простий Емілії і ганебне падіння гострою на язик Ребеки. Як вже було сказано, у творі Беккі Шарп виявляє явну спорідненість з героями шахрайського роману. Цей зв'язок закріплена і в її прізвища: вона В«гостраВ» (sharp), належить до породи В«спритниківВ», В«шахраївВ» (Sharpers) [Галін, 1963: 5]. Але для Теккерея традиції крутійського романа вже не самокоштовні. Його займають не стільки пригоди окремого В«правопорушникаВ» (Беккі Шарп), хоча вони багато в чому визначають рух роману, скільки його соціальна типовість для Британської імперії тих часів.
Сюжетним центром книги Вільям Теккерей зробив одну з вічних тем світової літератури - історію двох жінок, подруг і суперниць [Сохань, 1964: 25]. Емілія і Ребекка, ці дві дівчинки, спочатку різні: В«Міс Седлі була дочкою лондонського купця, людини досить заможного, тоді як міс Шарп вчилася в пансіоні на положенні звільненій від плати учениці, навчальною молодших ... В»[Івашева, 1974: 222]. Різниця між ними постійно підкреслюється автором протягом всієї розповіді, однак жодну з них він не робить героїнею свого роману. Ні Ребекка Шарп, ні навіть Емілія не є для Теккерея героїнями в строгому сенсі слова. У заголовок не винесені, як це було прийнято в ту епоху, їхні імена (В«Квентін ДорвардВ», В«Олівер ТвістВ», В«Девід КопперфілдВ», В«Джейн ЕйрВ» і т. д.). Проблема позитивного героя представляла для автора нерозв'язну трудність [Івашева, 1964: 87]. Підзаголовком книги - В«роману без герояВ» - Теккерей прямо вказав на те, що в оповіданні немає жодного персонажа, який був би носієм позитивного морального початку і точку зору якого на людей і явища ми могли б, по задумом автора, розділяти. Для письменника бути героєм означає не плисти за течією, дивитися на дійсність і на себе бог ілюзій [Соловйова, 1970: 25]. Але всі персонажі В«Ярмарку марнославстваВ», навіть самі привабливі, наприклад майор Доббін, живуть у полоні самообману.
Але потім це ж спростовує сам письменник. "Нехай це роман без героя, але ми претендуємо, принаймні, на те, що у нас є героїня ", - говорить автор, маючи на увазі Беккі Шарп. Проте слова ці пройняті іронією. Ребекка не може стати справжньою героїнею ні в людському, ні в моральному плані, оскільки наскрізь просякнута лицемірством, підступністю, користолюбством і бездушністю [Жирмунський, 1979: 146]. Теккерей наголошує, що Беккі не дурна від природи, і нерідко милується винахідливістю, розумом, дотепністю цієї героїні. Автор змушує читача побачити, що вона в моральному відношенні нітрохи не гірше Джозефа Седлі, цього В«набобВ», розж...
