Міністерство освіти РФ
Пермський державний педагогічний університет
Факультет іноземних мов
Кафедра Англійської філології
Курсова робота:
Проблеми перекладу поетичних текстів
Виконала: студентка 3 курсу
Попова Ю.
Перм 2009
Зміст
Введення
Глава I. Лексичний аспект багатозначності мовної одиниці в поетичному тексті
1.1 Поняття поетичного тексту та його особливості
1.2 Основні проблеми перекладу
1.3 Поняття багатозначності. Лексичний аспект
Глава II. Переклад поетичного тексту з точки зору багатозначності
Глава III. Аналіз перекладів
Висновок
Бібліографія
Введення
У даній роботі розглядаються проблеми, що виникають при перекладі поетичних текстів, зокрема в нашій роботі ми розглянемо таку проблему як багатозначність.
Поетична мова, зрозумілий як мову поетичного тексту, в плані його функціональної реалізації являє собою, як відомо, особливий вид словесного мистецтва. Вивчення поетичного мови, як всякого іншого мистецтва, передбачає визначення його матеріалу і тих прийомів, за допомогою яких з цього матеріалу створюється поетичне твір. В аспекті реалізації основної функції поетичної мови - естетично впливати на читача (або слухача), особливої вЂ‹вЂ‹уваги заслуговують його прагматичні властивості, аналіз яких розкриває взаємодія автора і читача, визначає міру естетичної інформації в поетичному тексті з установкою на читача. Дослідження функціональності поетичної мови виявляє його лінгвістичну специфіку, основу якої складають багатозначність семантики і множинність інтерпретацій; В цьому плані реалізації мову поетичного тексту представляє величезний потенціал як об'єкт лінгвістичного дослідження в області перекладознавства.
Поетичний переклад - це переклад поетичного тексту, створеного на одній мові, за допомогою поетичного тексту мовою перекладу. Сказане означає, що перекладач повинен створити новий поетичний текст, еквівалентний оригіналу по його концептуальної та естетичної інформації, але використовує по необхідності зовсім інші мовні, а деколи і стіховие форми. Що ж до фактуальной інформації, то вона відтворюється тільки в тій мірі, в якій це не шкодить передачі інформації концептуальної та естетичної.
Поетичний переклад зобов'язаний стати живим близнюком оригіналу і активно включитися в повнокровний літературний процес на мові перекладу. Природно, що в ім'я цієї мети - збереження того головного, заради чого і існує поезія, тобто збереження і відтворення самостійної поетичної цінності - перекладач зобов'язаний жертвувати близькістю в деталях другорядних.
Поетичний переклад в Росії завжди становив важливу частину загального мовного і літературного процесу, і його досягнення загальновизнана, що дає підставу розглядати поетичний переклад як невід'ємну частину загальнонаціонального культурного надбання країни, заслуговуючу всебічного вивчення. Цією проблемою займалися багато вітчизняні вчені як Ю.М. Лотман, Я.І. Рецкер, В.М. Жирмунський, А.А. Потебня, Л.С. Бархударов, В.Н. Комісарів, Н.В. Перцов.
Предметом дослідження є багатозначність поетичного тексту і його перекладу.
Об'єктом можна вважати способи інтерпретації багатозначних слів чи конструкцій, що виникають у поетичному тексті і в його перекладі.
Метою роботи є дослідження багатозначності поетичного тексту.
Для досягнення мети даної роботи були поставлені наступні завдання:
Розглянути поняття поетичного тексту і його особливості
Розглянути Основні труднощі при перекладі
Розглянути поняття багатозначність
Розглянути лексичний аспект в поетичному тексті на прикладі текстів Тютчева
Розглянути переклад поетичного тексту з точки зору багатозначності
Зробити аналіз перекладів, обраних для даного дослідження.
Матеріалом дослідження послужила поезія Ф.І. Тютчева і її переклад
Структура та обсяг дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та бібліографії.
У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, формулюється мета і завдання дослідження.
У першому розділі "Лексичний аспект багатозначності мовної одиниці в поетичному тексті "розглядається поняття поетичного тексту, його особливості, основні труднощі при перекладі, само поняття багатозначності, його лексичний аспект на прикладі текстів Ф.М. Тютчева.
У другому розділі "Переклад поетичного тексту з точки зору багатозначності "розглядаються теоретичні і практичні питання багатозначності перекладу.
У третьому розділі "Аналіз перекладів "відповідно проводиться аналіз перекладів.
У висновку в узагальненій формі викладаються основні висновки дослідження.
Глава I. Лексичний аспект багатозначності мовної одиниці в поетичному тексті
1.1 Поняття поетичного тексту та його особливості
"Що таке поезія? А ось що: союз двох слів, про яких ніхто не підозрював, що вони можуть з'єднуватися і що, з'єднавшись, вони будуть висловлювати нову таємницю всякий раз, як їх вимовлять " (Гарсія Лорка).
Поезія (лірика), поряд з епосом і драмою, відноситься, як відомо, до основних родів художньої літератури. Останні два-три десятиліття характеризуються постійно зростаючим інтересом дослідників-лінгвістів до мови художньої літератури, особливо з точки зору функціональних властивостей. Важливою рисою розвитку лінгвістичних досліджень є те, що мовні і мовленнєві закономірності побудови естетично значущого тексту розглядаються і в лінгвістичному, і в екстралінгвістичні аспектах. Використання мови для передачі змісту, правильне розпізнавання сенсу повідомлення, оптимальний вибір мовної форми в залежності від цілей і умов спілкування - всі ці питання сьогодні перебувають у центрі уваги дослідників-лінгвістів. Сучасне стіховеденія являє собою вельми розроблену область науки, не можна не відзначити, що в основі численних праць з цього питання, що одержали міжнародне визнання, лежать дослідження російської школи стіховедов, провідною свій початок від А. Білого і В.Я. Брюсова і що дала таких учених, як Б.В. Томашевський, Б.М. Ейхенбаум, В.М. Жирмунський, Ю.Н. Тинянов, М.П. Штокмар, Л.І. Тимофєєв, С.М. Бонді, Г. Шенгелі.
Художня функціональність поетичної мови покликана відображати естетично значуще, емоційно впливає перетворення дійсності. Я. Мукаржовський писав, що єдиним постійним ознакою поетичної мови є його "естетична" або "поетична" функція, яку він визначав як "спрямованість поетичного вираження на саме себе: "... Тим самим поетична мова ставиться; в один ряд з численними іншими функціональними мовами, кожен з яких означає пристосування мовної системи до якоїсь мети висловлювання; мета поетичного вираження - естетичний вплив. Однак, естетична функція, яка таким чином домінує в поетичній мові (будучи в інших функціональних мовах тільки супутнім явищем), робить центром уваги сам мовний знак, виступаючи, отже, в якості прямої протилежності дійсної; орієнтації на мету, якою в мові служить повідомлення "[Мукаржовський Я. 1994: 240.]
Таким чином, вчений визначає поетична мова як складову частину мовної системи, як "стійке утворення, що володіє власним закономірним розвитком, як важливий фактор у загальному розвитку людської здатності висловлюватися за допомогою мови ". [Мукаржовський Я. 1994: 240.] Але тоді поетична мова, як і природний, здатний виконувати комунікативну функцію, тобто передавати деяке повідомлення про зовнішньому по відношенню до тексту світі. Лінгвістична особливість поетичного мови полягає в тому, що в ньому можуть наділятися сенсом будь-які мовні структури (фонетичні, словотворчі, граматичні, ритмічні і т.п.), таборують, тим самим, свого роду матеріалом для побудови нових естети...
