Реферат на тему
Проміжні рівні мови
ПЛАН
1. Морфонологічній проміжній Рівень мови
2. Словотвірний проміжній Рівень мови
3. Фразеологічний проміжній Рівень мови
Використана література
Основні рівні мови - фонологічній, морфологічній, лексико-семантичності и синтаксичний - НЕ існують ізольовано один від одного. Смороду взаємодіють, унаслідок Чого на їх стіки вінікають проміжні рівні - морфонологічній, словотвірний и Фразеологічний.
1. Морфонологічній проміжній Рівень мови
Морфонологічній Рівень - проміжній Між фонологічнім и морфологічнім. Особлівістю проміжніх рівнів є ті, Що мовна одиниця одного рівня функціонує в іншому рівні. У цьому разі фонологічна одиниця (фонема) віконує допоміжну морфологічну функцію у складі морфеми, тобто йдеться про морфологічне Використання фонологічніх засобів мови.
Проблема Використання фонем Як допоміжного морфологічного Засоба стала предметом Дослідження особлівої лінгвістічної науки - морфонології.
Морфонологія (Із морфофонологія) - Розділ мовознавства, Який вівчає фонологічну структуру морфем и Використання фонологіч них відмінностей Із морфологічною метою.
ЯКЩО фонологія вівчає фонеми в сістемі титан їх функції, а Морфологія - морфеми и словоформи, то морфонологія вівчає фонеми в їх співвідношенні з морфемами и словоформами, встановлює Основні варіанті морфем и правила їх перетворення на Інші варіанті.
У Сучасний мовознавстві Термін морфонологія вжівається у двох Значення - вузька и широкому. Морфонологія у вузьких значенні вівчає варіювання фонем у морфо однієї морфеми, тобто чергування фонем: друг - дружній, страх - страшіті, сотня - сто, день - дня, веселий - весілля, черниця - чорний ТОЩО.
Морфонологія у широкому значенні досліджує фонологічній склад морфем и Способи їх розрізнення; відозміні морфем при їх сполучуваності в процесах формотворення и словотворення, тобто стікові Зміни морфем.
Вивчення морфонології у широкому значенні започаткував М. С. Трубецькой. ВІН вважаєтся, Що морфонологія - ції: 1) вчення про фонологічну структуру морфем; 2) вчення про комбінаторні звукові Зміни, які відбуваються в морфемах при їх поєднанні; 3) вчення про ряди чергування, які виконують морфологічну функцію. Відповідно до широкого розуміння морфонології, Як морфонологічну характеристику слова розглядають ті Його формально-структурні Особливості, які є наслідком Поєднання морфем у Слові и віявляються в чергуванні фонем, Що входять до складу морфеми.
фонем, які чергуються в морфем однієї морфеми, назіваються морфонемамі. Термін морфонема запропонував у 1927 р. польський мовознавець Г. Ула-шин и Визначіть її Як фонему в семасіолого-морфологіч-ній функції. Майже одночасно з Улашин цею Термін ставши ужіваті Трубецькой, альо в нього ВІН укладав Дещо Інший Зміст - В«складаний образ двох чі декількох фонем, здатно взаємозамінюватіся в межах однієї и тієї самої морфеми залежних від умов морфологічної структури В»або ЯкВ« складення уявлення про ВСІ члени (два чі Більше) чергування В». Як Приклади можна навести Такі морфонемі: е/і (веселий - весілля), е/0 (палець - пальців), е/о (одружує - жонатій, шести - шостий), о/і (дах - кривавий), до/год/ц (борошно - борошняні - муці), д/дж (радіті - раджу), з/ж (возити - воджу), х/ш (рухаті - рушу). У Коренєва морфемах наведення спорідненіх слів при спільному корені є Різні фонеми. З подивимось фонології, фонеми службовців для розрізнення значень, а в цьому разі Це правило не спрацьовує (Пор. кум - чум, кола - чола, кому - чом, з одного боку, и рука - рученька, мокнути - мочить - з іншого).
Отже, Поняття В«морфонемаВ» є абстракцією. Як фонема є абстрактною одиницею и реально представлена ​​в мовленні алофон, так и морфонема є абстрактною одиницею, Яки конкретно реалізується у вігляді фонем, Що взаємно заміщуються в морфемах при словозміні та словотворенні. Різніця Тільки в тому, Що фонема є узагальнення найменшої сегментної одініці мови, а морфонема НЕ є особливою сегментні одиницею, а тією самою фонемою, Тільки розглянутою Під іншім кутом зору. Очевидно, Це стало причиною того, Що деякі мовознавці заперечують існування Такої одініці загаль. Так, скажімо, О. О. Реформатській Шановні Поняття морфонемі фікцією. На Його погляд, ті, Що назівають морфонемою, власне є фонемою, розглянутою у складі морфеми.
Фонологія и морфонологія вівчають одну й ту саму сегментні одиницю. Як стверджує С. В. Семчінській, смороду мают один об'єкт Дослідження, альо різній предмет Вивчення [Семчінській 1996: 188]. Предметом сучасної морфонології є Вивчення функцій фонем у морфемах, Дослідження спеціалізації фонологічніх чергування у різніх ділянках граматики (у словозміні іменніх частин мови чі дієслова, у словотворенні ТОЩО); встановлення того, які групи фонем залучаються до чергування, в якій позіції слова (на качанах, в середіні чі в кінці) відбуваються чергування, якімі смороду є - історічнімі чі живими, продуктивними чі непродуктивними.
Предмет Вивчення морфонології є Дуже перспективним, оскількі прівертає Увага до нових проблем, передусім до проблеми фонетічного чергування Як Додатковий способу вираженість Певного граматичного значення. Функція морфонологічніх явищем полягає в посіленні діференціації форм на морфологічному рівні. Наприклад: вузьких - вужчий, низько - ніжчій; показати - Покажчик, Пектен - піч; лука - на луці, берег - на березі, луг - калюжі, день - дня, вогонь - вогню; рухаті - рушу, крутіті - кручу, возити - вожу. Тут чергування фонем є допоміжнім Засоба вираженість таких граматичного значення, Як ступінь порівняння, частиномовна категоріальне значення (дія - предметність), відмінкові Значення та значення особливого. Наведені чергування НЕ зумовлені фонетічнім оточенням (хоча колись смороду булі фонетічно зумовленості: вініклі галі в доісторічній Період Як наслідок І та II палаталізацій и переходу передньоязіковіх пріголосніх у шіплячі перед [j]). Зумовлені фонологічнім оточенням чергування НЕ належать до морфонології.
У Сучасний мовах морфонологічні Явища віявляються при зіставленні форм одного парадігматічного або словотвірного ряду: укр. Сіль, солі, солі, Сіль, сіллю,
солі; водити, воджу, водіш; ріс. хочу, хочеш, хоче, хочемо, хочете, хочуть; нім. Байт - Всійте, Hand - Hcinde , Blatt - Blatter , Dorf - Dorfer , Gut - Giiter , tragen - trdgt , nehmen - nimmt - nahm - genommen , backen - backt - buck - gebacken ; укр. село - Сільський, веселий - весілля, страх - страшний - страшіті, сон - сонній - сниться, жати - женці - жнець.
Однак Не всі тіпі чергування, які виконують морфологічну функцію, відносять до морфонології. Так, зокрема, не існує єдиного подивимось Щодо тихий чергування, які представляють внутрішню флексію, як, Наприклад, англ. foo...
