Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Иностранный язык » Повоєнне мовознавство в СРСР. Українське мовознавство у 20-80-х рр..

Реферат Повоєнне мовознавство в СРСР. Українське мовознавство у 20-80-х рр..


Реферат на тему

Повоєнне мовознавство в СРСР. Українське мовознавство у 20-80-х рр..



ПЛАН

1. Реабілітація порівняльно-історічного мовознавства.

2. Віктор Володимирович Виноградов

3. Олександр Іванович Смірніцькій

4. Федот Петрович Філій

5. Українське мовознавство 20-80-х РОКІВ XX ст.

6. Діячі української лінгвістікі

Використана література



1. Реабілітація порівняльно-історічного мовознавства.

Після Дискусії 1950 р., на якій Було піддано крітіці догми В«нового вчення про мовуВ» Марра та Його послідовніків, Радянське мовознавство змініло напрями досліджень. Було реабілітовано порівняльно-історичне мовознавство, його призначення та Почаїв інтенсівно розвіватіся (праці Б. О. Серебренникова, Л. А. Булаховського, Ф. П. Філіна, А. О. Білецького, В. В. Іванова, О. Н. Сав-ченка, Е. А. Макаєва, Я. М. Ендзеліна, О. С. Мельничука та ін.), а з ним и Такі споріднені Галузі мовознавства, Як етімологія (Дослідження В. І.. Абаєва, А. О. Білецького, О. С. Мельничука, Г. А. Климова) та лінгвогеографія (праці А. В. Десніцької, М. М. Гаджієва, Р. І.. Аванесова, І. О. Дзендзелівського та ін.). Однак Інші мовознавчі напрями, не пов'язані з порівняльно-історічнім мовознавства, ігнорувалі. Усе зарубіжне мовознавство критикувалися и заперечувалі. Така відрубність радянського мовознавства від зарубіжного негативно позначені на Його розвітку, оскількі Нові Ідеї и методи зарубіжної лінгвістікі булі невідомі мовознавця у СРСР.

Ситуація змінілася в Другій половіні 50-х РОКІВ, у Період В«хрущовської відлигиВ». Радянські Вчені дісталі змогу ознайомітіся з Усім, Що Зроблено їхнімі колегами в різніх країнах, и мовознавство в СРСР стало розвіватіся в єдиному світовому руслі. Як окремі напрями віділіліся псіхолінгвістіка, структурна лінгвістіка, математична лінгвістіка, прикладна лінгвістіка ТОЩО (праці О. Р. Лурія, О. О. Леонтьєва, Л. В. Цукрового, О. М. Шахнаровича, І. І. Ревзіна, В. С. Пере-бійніс, Р. Г. Шотровського, М. Д. Андрєєва та ін.). З'явилися глібокі теоретичні Дослідження, у якіх всебічно розглядаліся Різні структурні рівні мови. Особливо вірізняються праці В. В. Виноградова й О. І.. Смирнов-ніцького.


2. Віктор Володимирович Виноградов

(1895-1969) - видатний російський мовознавець, учень О. О. Шахма-това. З 1950 до 1954 р. очолював Інститут мовознавства, а з 1958 до 1968 р. - Інститут російської мови АН СРСР. Опублікував Майже 300 праць Із Загальна мовознавства, Історії ї сучасного стану російської мови, мови и стилю пісьменніків, стілістікі, синтаксису и фразеології: В«Нариси з Історії російської Літературної мови XVII-XIX століть В»(1934),В« Мова Пушкіна В»(1935),В« Стиль Пушкіна В»(1941),В« Російська мова. Грама-тичні вчення про слово В»(1947),В« Про Основні тіпі фразеологічніх одиниць у російській мові В» (1947), В«Про категорію модальності и модальні слова в російській мовіВ» (1950), В«Словотвір у Його відношенні до граматики й лексікологіїВ» (1952), В«Питання Вивчення словосполучення В»(1954),В« Про мову художньої літератури В»(1959),В« Стілістіка. Теорія поетичної мови. Поетика В»(1963) та ін.

Його Дослідження про мову и стиль пісьменніків Було взято за основу Нової дісціпліні - Історії російської Літературної мови и стілістікі Як окремої дісціпліні.

Виноградов опрацював теорію словосполучення (розмежував словосполучення и речення), вчення про предікатівність, про словотвір и Його відношення до граматики та лексікології, про взаємодію лексічніх и граматичного значення. У граматіці виокремилося граматичний вчення про слово, вчення про словосполучення, про речення и про складення синтаксичною ціле. Обгрунтував тісній зв'язок словотвору з граматики и лексікологією, віділів словотвір Як окрему лінгвістічну дісціпліну, створ вчених про Чотири Способи словотворення (морфологічній, морфолого-синтаксичний, лексико-інтаксічній и лексико-семантичності).

Орігінальнімі є Його Теорії тіпів значення слова и тіпів фразеологічніх одиниць. Виноградову завдячує мовознавство віділенням фразеології в окрему дісціпліну, нетрівіальною класіфікацією частин мови (дів. тему В«Морфологічній Рівень. Частина мови В»). М. С. Поспєлов так характерізував наукову діяльність Виноградова: В«Прямий продовжувач Шахматова и Щерби, В. В. Виноградов у своїй Науковій роботі поєднує обидвоє ці тіпі: Ніколи НЕ віпускаючі з поля зору Загальні Проблеми мовознавства, ВІН, однак, НІ на хвилини НЕ покідає твердого грунту фактів мови. Подібно до Шахматова, В. В. Виноградов захоплює широтою охоплення конкретного мовного матеріалу в стрункій сістемі вічерпної класіфікації, Зі Щерба ж збліжує Його невгамовних дух смілівіх пошуків нових поглядів, нових методів, нових об'єктів лінгвістічного Вивчення В».

3. Олександр Іванович Смірніцькій

(1903-1954) - Мовознавець, Який зроб істотній Внесок у розв'язання загальнотеоретічніх проблем. Зокрема, ВІН досліджував співвідношення мови и мислення, мови и мовлення, об'єктивності існування мови. Його орігінальне вчення з ціх проблем вікладене у праці В«об'єктивність існування мовиВ» (1954). Самобутні є Його теорія мови и мовлення. Під мовлення Смірніцькій розуміє Поєднання звучання з конкретним мовня змістом, а Під мовою - Сукупність взаємопов'язаніх одиниць и відношень Між ними, сукупність усіх компонентів різноманітніх віявів мовлення. ЯКЩО мовлення - спосіб Спілкування, то мова - засіб Спілкування. Мова існує у мовленні, взаємодіє з мовлення и розвівається в мовленні. Така інтерпретація мови и мовлення є глибші, Ніж у Соссюра.

Смірніцькій онів и теорію слова. Слово, вважає вчений, є одночасно одиницею лексики и граматики, бо в ньому переплетені лексічні ї граматічні Властивості, Що надає йому цільнооформленості. На Цій Основі Смірніцькій проаналізував проблему окремості слова и Його тотожності.


4. Федот Петрович Філій

(1908-1982) - Дослід-ник Історії російської мови, проблем загально мовознавства, соціолінгвістікі. Очолював Інститут мовознавства (1964-1968) й Інститут російської мови АН СРСР (1968-1982). Йому належиться Майже 300 наукових праць.

У В«Нарисах Із Теорії мовознавстваВ» (1982) навчань акцентує на необхідності системного підходу до Вивчення мовних фактів. Під системою ВІН розуміє комплекс органічно пов'язаних Між собою компонентів, а Під структурою - Самі зв'язки Між компонентами. Систе-ма мови історічно є змінною, тому дослідіті мову можна Ліше враховуючі її історичний розвиток. Рівновага и стійкість системи Завжди є відноснімі, бо в ній в один и тій самий годину існують елементи, які Тільки Що вініклі и які знікають. На Розвиток мовної системи вплівають Внутрішні ї Зовнішні суперечності, хоча Між ними не можна провести чітку межу. Зокрема Важливим роль у роз В¬ витку мови відіграють її функції. Саме від них покладів напрямок розвітку мови. І тут неоціненне Значення має соціолінгвістічне Дослідження мови.

Заслуговує на УВАГА Введення Філінім у мовознавство розрізнення тематичність и лексико-семантичності груп слів. Різніцю Між ними вчений вбачає в тому, Що тематичні групи слів грунтуються на зовнішніх фактах, відношення Між словами у них ЦІЛКОМ відображають відношення Між Поняття, а лексико-семантічні групи слів є продуктом роз В¬ витку лексічної системи; утворення таких слів зумовленості історічнімі змінамі мови, перегрупуваннямі в її лексико-семантічній сістемі (Тім и пояснюється неоднаковій обсягах лексико-семантичності груп у різніх мовах, зокрема розбіжність у сінонімічніх гніздах слів).

Найзначнішою працею Філіна є Його монографічне Дослід...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...