Переклад Біблії на англійську мову.
ПЛАН
3
1. Історія перекладу Біблії на англійську мову ............................................. .... 4
2. Проблеми у перекладі Біблії .............................................. ............................ 9
12
Список використаної літератури ............................................ .......................... 13
Вступ
Біблійні тексти Протяг Усього свого існування пріверталі пільного УВАГА. Над ними працювать священики, теологи, філологі, лінгвісті. На сьогоднішній день Біблія становіть Інтерес НЕ Тільки з релігійної, альо и з лінгвістічної точки зору. Будучи Зборів класичних Текстів и будучи невід'ємною частина світової літературно-художньої спадщини, Біблія являє собою зовсім особливий добуток, Вивчення Якого Може пролито світло НЕ Тільки на історико-політичні Події, альо и на Історію розвітку и Зміни мов, на які вон неодноразової перекладу.
Мета даної роботи - Простежіті Історію Створення перекладів Біблії на англійську мову від давньоанглійського періоду до наших днів и віявіті Зміни, Що відбуліся в мові Біблії за цею годину.
1. Історія перекладу Біблії на англійську мову
Історія перекладів Біблії на англійську мову розпадається на два періоді: Середні Століття и Новий годину.
Середні Століття.
<p> Давньоанглійській Період. Починаючі з 7 ст., Коли англосакси булі навернені в християнство, и до єпохи Реформації єдіною Біблією, Що вважалася авторитетних в Брітанії, булав Вульгата.
Самі ранні Спроба Перекласти Біблію на англосаксонську мову, строго говорячі, не можна назваті Переклад. Це булі Вільні перекази у віршах добре відоміх біблійніх оповідань. Один древній рукопис містіть поеми, Що раніше пріпісуваліся Ченцов и Співає Кедмону з Уітбі. Інший корпус рітмізованіх парафраз пріпісується Кюневульфу, Що жили пріблізно в ту ж епоху, Що и Кедмон.
Перші Спроба реального перекладу Біблії булі зроблені в 8 ст. Єпіскопом Шерборнськім Альдгелем (709) - імовірно, автор перекладу Псалтиря. Король Альфред (849-899) перевів десять заповідей и ряд інших біблійніх Текстів.
Рукопис, відомій Під ім'ям Псалтир Веспасіана , написань пріблізно у 825 р., містіть самий ранній приклад визначеного типу перекладу, називаний "глоса". Глосит повінні булі служити підмогою для кліріків и впісуваліся Між рядків Латинська тексту. Смороду часто наслідувалі Латинська порядком слів, Що Дуже відрізнявся від порядку слів, прийнятя в англосаксонській мові. Близьким 950 одна глосса Була вставлена ​​в розкішно ілюмінованій рукопис (так званні Ліндісфарнське Євангеліє, Lіndіsfarne Gospels), Латинська текст якої БУВ написань пріблізно у 700р .. Незабаром після цього аналогічні глосит стали впісуваті ї в Інші рукописи.
До кінця 10 ст. існувало Вже безліч перекладів. Західно-саксонські Євангелія (10 ст.) - Повний переклад євангелій, зробленій, можливости, трьома перекладач. Близьким 990 р. Знаменитий Своєю вченістю Єльфрік перевів кілька книг Старого Завіту, у тому чіслі ВСІ П'ятікніж'я, книги Ісуса Навіна, Суддів, Царств и кілька книг Зі старозавітніх апокріфів. Свої переклади, Що нерідко збіваліся на прозаїчній переказ, ВІН нерідко вставляв у проповіді. Праця Ельфріка, Західно-саксонські Євангелія, и чісленні переклади Псалтиря - від вусі, Що Було Зроблено в давньоанглійській Період на шляху до ПОВНЕ перекладу Біблії. Після Ельфріка переклади Біблії Вже НЕ робіліся: Брітанія занурілася в "темні століття "нормандськіх завоювання.
Середньоанглійській Період. У більш спокійному 13 ст. перекладацька діяльність відновілася. Безліч нових перекладань Біблії на англійську мову підпадають Під категорію скоріше релігійної літератури, Ніж власне перекладу; так, Наприклад, Ормулум Ченця Орма (1215р.) являє собою рітмізованій переклад євангельськіх урівків, вікорістовуваніх у месі в сполученні з проповідямі. Близьким 1250р. з'явився рімованій переказ книг Буття и Результату. Три переклади Псалтиря з'явилися у 1350р.: Анонімній віршованій переклад, переклад Псалтиря, приписуванні Вільямові Із Шорхама, и переклад з коментарями пустельника и містіка Річарда Ролу з Гемпола. У 13-14 ст. невідомімі авторами булі переведені Різні Частина Нового Завіту.
Протестантські переклади . Протестантські перекладачі часів Реформації відмовіліся від Вульгати Як первинного джерела. У ході порівняння давньоєврейськіх и грецький Текстів Біблії з латинську текстом Вульгати віявіліся незгідності и неточності. Крім того, перекладачі-реформатори, Що порвали з Римського-католицькою церкви, не Бажан спіратіся у своїх переклад на латинську Біблію.
Першим англійськім протестантський перекладачем Біблії ставши Вільям Тиндал (прибл. 1490-1536 рр.). Тиндал вівчів грецький мову в Оксфорді и Кембриджу, а давньоєврейській, очевидно, у Німеччіні. ВІН спробував Надрукувати Свій переклад Нового Завіту в Кельні, альо церковні влади Примус Його переїхаті у Вормс, де ВІН и завершивши видання. Видання великого формату Було Опубліковано у Вормсі у 1525р. воно потрапіло в Англію в Наступний году и Було негайно спаленої. Незважаючі на церковний проклін, передрук відбуваліся один за одним, Багато якіх потрапляли в Англію з Нідерландів. Перший тому Старого Завіту в перекладі Тиндала Вийшов у 1530; Тиндал БУВ арештованій, у в'язниці ВІН продовжував роботу над Старим Завітом, альо в 1536 Як Єретик БУВ спаленої на багатті у Вілворде Біля Брюсселя.
Непрійняття Тіндаловского перекладу Було зв'язано Головним чином з Його суто протестантський тоном. Хоча король Генріх VІІІ порвав з Римом на качанах 1530-х РОКІВ, ВІН зовсім НЕ сімпатізував подивимось Тиндала. Більш того, Бажання перекладача вітравіті з Біблії ВСІ сліді католицького богослужіння спонукувало Його заміняті деякі Терміни: "церква" була замінена на "Громаду", "священик" - на "старійшіну" і т.п. Крім того, Зразки для перекладу Тиндала служив Новий Завіт у німецькому перекладі Мартіна Лютера.
Біблія Метью. У 1537р. Генріха VІІІ Переконайся дати Своє найвищу схвалення Ідеї Створення английского Біблії, так виник "новий переклад". ВІН вважався переклад Деяк Томаса Метью, хоча реально відавцем БУВ, очевидно, Інший Співробітник Тиндала - Джон Роджерс; сам же текст БУВ складень з перекладів Тиндала и Ковердейла з додаванням безлічі віроповчальніх пріміток. Фіктівній перекладач БУВ потрібній для того, щоб унікнуті скандалу в зв'язку з фактичність виданням праці Страчених Тиндала.
Велика Біблія. У 1538р. Вийшов Королівський указ, відповідно до Якого Коженна пріхід зобов'язувався купить для своєї церкви екземпляр Біблії, причому половину вартості книги повінні булі відшкодуваті парафіяні. Мова в указі йшла, імовірно, не про Біблію Метью, а про новий переклад. У 1539 новий переклад Вийшов у світ, и цею Важко тому БУВ назв Великою Біблією. Редактором БУВ Ковердейл, альо текст являє собою скоріше переробку Біблії Метью, чім ковердейлівській переклад 1535р .. Друге видання 1540р. іноді назівають Кранмеровською Біблією (Його віпереджає Передмова архієпіскопа Кранмера). Велика Біблія стала офіційнім текстом, Інші ж переклади булі заборонені.
Женевська Біблія. Пріхід до влади католички Марії Стюарт, наводив жах на англійськіх протестантів. Щоб унікнуті переслідування, багаті хто з них емігрувалі ї осіли в Женеві, у ті роки центр радикального протестантизму. Під керівніцтвом шотландського кальвініста Джона Нокса, а можливости, при участі Ковердейла англійська громада в Женеві випустили в 1557 р. Новий Завіт и Псалтир, а в 1560 р. - Повне видання Біблії, так званні Женевську Біблію. Женевській переклад БУВ Певної мірою самим науковим переклад того годині. За основу БУВ узятій текст Великої Біблії (1550), Що потім БУВ однозначно поліпшеній р...
