УО В«Брестський державний університет імені О.С.Пушкіна
Кафедра загального і
російського мовознавства
ПЕРЕХІД відносної І
присвійні Прикметники
В ЯКІСНІ
Курсова робота
студента 3-го курсу
Спеціальності: Російська мова і література.
Іноземна мова (Польський).
Філологічного факультету
...
Науковий керівник:
...
Брест, 2010
ЗМІСТ
Введення
Глава 1.Імя прикметник. Загальна характеристика
Глава 2.Качественние імена прикметники
2.1.Полние і короткі прикметники
2.2.Образованіе коротких форм прикметників
Глава 3.Относітельние імена прикметники
3.1.Прітяжательние прикметники
Глава 4.Качественно-відносні прикметники
Глава 5.Употребленіе прикметників у переносному значенні
Глава 6.Ізмененіе відносних прикметників
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Тема моєї курсової роботи - В«Перехід відносних і присвійних прикметників у якісніВ». Російська мова постійно змінюється і поповнюється все новими і новими словами, розширюються значення вже відомих слів, т.к. вони починають використовуватися для позначення інших предметів, ознак, дій. У цьому випадку ми можемо говорити про активний шляхи поповнення лексики, тобто переході слів з інших розрядів. Проблема переходу слів з одних розрядів в інші докладно висвітлена в роботах В. В. Виноградова, Л. В Щерби, Валгіна М.С; А. І. Смирницкого, Б. А. Серебренникова. Перехід відносних і присвійних прикметників в качесівенние залишається досі складним, остаточно не вирішеним і досить дискусійною проблемою. Таким чином, актуальність проведеного дослідження обумовлена ​​тим, що в ньому, спираючись на багатий досвід дослідження частин мови, накопичений у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві, робиться спроба органічного взаємодоповнення традиційних і нових концепцій, перш за все, з когнітивної точки зору на онтологічні властивості частин мови, їх формування, а також на підстави їх виділення. З цих же позицій обгрунтовується нове ставлення понять, що відображають суть лексико-граматичної перехідності.
До лінгвістичним причин явищ перехідності відносяться наступні:
1) відсутність в мові потрібних слів і конструкцій для вираження думки;
2) прагнення до економії мовних засобів; 3) багатоаспектність одиниць мови; 4) потреба в диференціації смислових зв'язків і відносин;
5) семантична ємність синкретичних утворень; 6) потреба самої структури мови.
Об'єктом дослідження є система частин мови як особлива система форм і категорій російської мови.
Предметом вивчення є процеси лексико-граматичної перехідності відносних і присвійних прикметників у якісні.
Метою дослідження є опис умов лексико-граматичної перехідності і транспозиції, виявлення закономірностей зміни семантико-граматичних властивостей в результаті їх переходу з однієї частини мови в прислівники.
Основна мета зумовила постановку і вирішення наступних завдань дослідження :
1) Вивчити літературу, розкриває питання переходу.
2) Виявити особливості переходу існуючих в російській мові прикметників.
3) узагальнити і осмислити значення перехідності, описати системні зміни у сфері частин мови російської мови.
Методи дослідження , які були використані мною при написанні курсової роботи (теоретичні та емпіричні):
- вивчення, аналіз;
- кількісний метод (для уточнення числа мотиваторів різної частиномовної приналежності і сфери вживання);
- класифікація вивченого матеріалу, індукція і дедукція;
- в якості основного методу в роботі над матеріалом виступає описовий, реалізується в прийомах зіставлення, узагальнення, інтерпретації та класифікації досліджуваних одиниць.
Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому в рамках сформованих теорій вперше з'ясовується сутність явища лексико-граматичної перехідності і взаємозв'язку частин мови, показується, в якому співвідношенні перебувають явища лексико-граматичної перехідності і транспозиції.
Матеріал дослідження - картотека, отримана методом суцільної вибірки з різних джерел. В ході дослідження ми зверталися до граматики й словник сучасної російської літературної мови: В«Граматика сучасної російської літературної мовиВ» (1970), В«Російська граматикаВ» (1980), В«Словотворчий словник російської мови В»О. М. Тихонова,В« Тлумачний словник словотворчих одиниць російської мови В»Т. Ф. Єфремової (ТССЕРЯ),В« Етимологічний словник російської мови В»М. Фасмера, В«Словник російської мовиВ» під редакцією А. П. ЄВГЕНЬЄВА (МАС), В«Тлумачний словник російської мовиВ» С. І. Ожегова.
Теоретична цінність роботи полягає:
1) в виявленні закономірностей формування класів слів, їх взаємодії між собою;
2) в обгрунтуванні частеречного зв'язків на рівні лексичних (групових) категоріально-граматичних значень і значень окремих словоформ.
В дослідженні показані механізми перекатегорізаціі, тобто нейтралізації одних категоріальних ознак і актуалізації інших, в результаті чого відбувається переосмислення вже відомого категоріального значення слова, підведення його під нову лексико-граматичну категорію.
ГЛАВА 1. Ім'я прикметник. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Ім'я прикметник - це частина мови, що виражає общекатегоріальное значення ознаки предмета у формі граматичної Залежно від іменника (хороший учень, думка цікава, біг був швидким). Імена прикметники позначають ознака предметів безпосередньо або через відношення цих предметів до інших предметів.
На цій підставі всі імена діляться на дві групи: імена прикметники якісні (високий будинок) і імена прикметники відносні (кам'яний будинок). До складу відносних прикметників входить підгрупа присвійних, що позначають приналежність предмета якій особі, від назви якого утворене дане прикметник (Дідусів будинок - від діда, сестрин хустку від сестри).
Якісні і відносні прикметники в сучасній російській мові не є замкнутими групами. Граматична межа між ними рухлива, так як семантичні ознаки, що дозволяють відрізняти один розряд прикметників від іншого, піддаються змінам.
Майже всі відносні прикметники мають у значенні відтінок якісності, який в результаті певних причин іноді розвивається в самостійне значення. Наприклад, відносні прикметники золотий, залізний, кам'яний, сталевий, дерев'яний, братський, класний, театральний, концертний і багато інших можуть вживатися і в своєму основному значенні відносних прикметників (золотий браслет, залізні грати, кам'яний будинок, дерев'яний паркан) і в значенні якісних прикметників (золотий характер, залізна воля, кам'яне обличчя, дерев'яний голос ). Відносні прикметники, переходячи в розряд якісних прикметників, іноді (як явище індивідуального авторського стилю) набувають і морфологічні особливості останніх, наприклад коротку форму: В«Пишемо ми, що день був золот В»; ступені порівняння:В« Хода його ставала все дерев'яне В».
Вибираючи основний принцип для проведення класифікації, лінгвісти по-різному виділяють прикметник. Існують різні підходи до вивчення ад'єктивних лексики у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Вітчизняні вчені, які займаються проблемами англійської мови (Е.М.Вольф, І. П. Іванова, Л.А.Комлева, Л.А.Куліковская) виділяють відносні прикметники і якісні прикметники. Так, Е.М.Вольф відзначає, до найбільш традиційною класифікацією прикметників як лексичних одиниць є розподіл їх на якісні і відносні. Між якісними і відносними, як між будь-якими синтаксичними підкласами, нема...
