Помилки в теле- і радіо пе ре да ч ах
Зміна мови ЗМІ
Середнє кількість прорахунків в усному мовленні працівників ЗМІ становить дві помилки в хвилину. До такого висновку прийшли фахівці Челябінського державного університету, проаналізувавши чистоту і грамотність мови російських теле-і радіоведучих. Навіть проголошення заздалегідь підготовлених текстів (у тому числі і в новинних програмах) виявляється в рамках цієї частотності. Виявилося, що під всіх ЗМІ з російською мовою звертаються недбало. Часто помиляються навіть співробітники таких В«зразковихВ» каналів, як В«Радіо РосіїВ» і В«КультураВ». Найбільше провідні плутаються в наголосах.
Мовний смак сьогоднішнього суспільства характеризується, з одного боку, орієнтованістю на розмовну і просторічну експресивність, а з іншого боку, прагненням до книжності.
При неочевидною змінності мови як системи і структури змінилася мова. Частково змінилося спілкування в політичній сфері, змінилася мова газет і журналів, мова публічна, мова радіо і телебачення. Зміни стосуються різних рівнів мовної практики в рекламі, в усному мовленні.
Фонетичні зміни яскраво характеризують мова в ефірі й на екрані. Підвищився темп мови. Посилилася звукова редукція, тобто кількісну і якісну зміну ненаголошених звуків. Прийшли в електронні ЗМІ такі фонетичні явища, які раніше характеризували тільки ті чи інші діалекти, а не публічну, не літературну мову. При проголошенні слів і фраз В«викидаютьсяВ» звуки і цілі склади. Складається картина не зовсім схожа на те, що раніше академічна граматика російської мови називала повним стилем.
В мови електронних ЗМІ численні відхилення від акцентної схеми російської слова, а також російської літературної інтонації. У інтонаційних манерах ЗМІ простежується стандарт англійської та англо-американської мови.
На рівні граматики виявляються конкретні якості публічної сучасної мови, мови ЗМІ, в тому числі й електронних. Це, по-перше, тенденція до ослаблення відмінкових функцій, що, з точки зору культури мовлення, порушення норми російської літературної мови.
Лексична картина сучасної мови
Аналізуючи сучасну лексику і її поповнення, слід зазначити, що ряд нових слів супроводжує освоєння нового досвіду, нових явищ і понять. У російській мовному просторі вже існували іноземні слова. Але сьогодні освоюються і інші іноземні лексеми. Наприклад, вже давно було освоєно російською мовою слово прейскурант; ще В.І. Даль тлумачив його як В«розпис товарам, з розцінками їх В». Але зараз, в деяких колах, говорять і пишуть прайс-лист. Чому?
1) для помітності,
2) відповідно до зміною лінгвокультурних орієнтацій.
Не будь цього, цілком могло б служити освоєний прейскурант. До того ж згодилося б і споконвічно російське цінник. А прайс-лист і подібне являють зараз ще й орфографічну нестійкість: прайс-лист, прайс лист, прайслист, офшор, офшор, оф-шор.
В лексичної картині сучасної мови дуже помітний наплив сленгових, арготіческіх, кримінальних слів, що підриває стильову та емоційно-стилістичну систему російської мови. А так як усталена стилістична система мови служить не тільки цілям естетики, але й найбільш економною і точної передачі інформації, то руйнування стилістичної системи мимоволі сприяє пониженню інформативності спілкування. Крім того, арготіческой, кримінальна лексика впливає не тільки на емоційний, естетичний рівень спілкування, але і на інтелект індивіда і нації.
Зміни в мові не в останню чергу пов'язані із змінами в суспільстві. Підтвердження цієї тези можна знайти як в історії, так і в навколишньому нас дійсності. Газети, радіо, телебачення сиплють В«піарамиВ», В«траншамиВ», реклама глушить В«чумовими джок-ДайламіВ», В«офшорамиВ» і В«таймшерВ». Ми всі більше звикаємо до входження в наш повсякденний мову великої кількості нових слів іншомовного походження, але, звикаючи до них, добре б віддавати собі звіт в правильності і доречності їх вживання, а часто і в елементарному розумінні значення того чи іншого слова.
Мова в рекламі
Рекламні слогани - одна з найбагатших неймовірними і захоплюючими стилістичними та смисловими вишукуваннями областей сучасної мови. У російській рекламі борються дві тенденції: слов'янофільської (в основному в рекламі харчових продуктів - маргарин В«ДоярушкаВ») і західницьких, монтуються російські рекламні закликаючи з використанням іншомовних елементів.
Простір сучасної російської мови дозволяє здійснювати вибір між исконно русской і відносно недавно запозиченої лексикою. Строго кажучи, це вибір між зрозумілим вітчизняним і яскравою, блискучою, новенькою імпортної мовної іграшкою.
Тим Проте, епоха захоплення В«красивістюВ» потроху проходить. Досить порівняти першу половину дев'яностих років, коли В«лізингиВ», В«ф'ючерсиВ», В«МаркетингВ» і В«демпінгВ» впевнено заповнили активну публічну промову, і другу половину девяностних, коли всі ці слова або мирно вляглися в відведеним їм нішах (в даному випадку економічної термінології), або тихо померли (згадаймо згадуваний тепер лише в іронічному сенсі В«консенсусВ»), або стали рідними і зрозумілими кожній старенькій (бакси).
Помилки журналістської мови
Серед помилок журналістської мови статистично переважаючими виявляються стилістичні, граматичні (управління, узгодження, неправильне формоутворення), лексичні та акцентологические, тобто похибки в наголосі.
Перша з двох груп помилок об'єднує слова і конструкції, які ми назвали прецизійними. Прецизійними називають мовні одиниці, які вимагають особливо високої точності при передачі їх на інших мовах. Це, як правило, імена власні, числові величини і якісь знову виникаючі найменування, не отримали ще однозначних еквівалентів в інших мовах. Всі вони вимагають точного знання. Цього типу помилки і служать свого роду лакмусовим папірцем, культурно-мовним тестом для мовців, що визначає ступінь володіння ними культурою російської мови. В їх число входять помилки всіх рівнів мовного ладу - граматичні, лексичні, орфоепічні.
Лексичні помилки
В число лексичних помилок входить неприпустимість вживання:
- беспріставочний форми В«ложитьВ»;
- дієслова В«одягнутиВ» [на себе] замість В«надітиВ»;
- ужити заходів замість вжити заходів, але зробити кроки або дії;
- озвучити в значенні В«назвати, повідомити, вимовити вголосВ».
Найбільше число помилок на узгодження дають складові числівники, які правильно змінювати за відмінками, узгоджуючи форми складових їх частин, не вміють багато журналісти, політики та державні чиновники: до вісімсот п'ятдесятиріччю Москви (А. Кротова) замість восьмиста п'ятдесятиріччю; у всіх чотирьохсот сімдесяти томах цієї справи (Н. Ніколаєв) замість чотириста сімдесят.
З області синтаксису до групи прецизійних помилок відноситься заборонений дієприкметниковий зворот: В«дивлячись у вікно, у мене злетіла капелюхВ» і конструкцію В«про тому, що В». Можна В«говорити про те, щоВ», можна В«розповістиВ» або В«почутиВ», але далеко не всі дієслова передачі та отримання інформації допускають таке управління. Поширення в публічній промові В«про те, що" на все більше число В«інформаційнихВ» дієслів, ставши прикметою політико-публіцистичного жаргону, перетворюється тепер в масову тенденцію, яка чинить тиск на літературну норму, а по відношенню до використовує цю конструкцію є свідченням недостатньо суворого ставлення до власної мови. Неприпустимими слід вважати вирази типу: В«обговорювали про те, щоВ».
Нарешті, останню різновид некодіфіцірованних виразів у цій групі становлять помилки в наголосі. Взагалі акцентологические помилки дуже різноманітні, проте до прециз...
