МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Інститут філології и суспільствознавства
Кафедра української мови
Реферат
в науковому стілі про Особливості Побудова
а) орфографічного
б) Тлумачний
в) словника сінонімів
г) словника іншомовніх слів
д) фразеологічного
словніків української мови
Підготувала:
студентка ___ групи
факультету української філології
________________________
Викладач:
Розгон Валентина Володимирівна
Умань-2009 рік
План
Вступ
1. Давня та сучасна українська лексикографія
2. Поняття словника
3. Орфографічний словник української мови
4. Тлумачний словник української мови
5. Словник сінонімів української мови
6. Словник іншомовніх слів
7. Фразеологічний словник української мови
8. Місце ТА значення словніків у жітті
Висновок
Література
Вступ
Словники бувають Різні. Це и антропонімічні, двомовні и багатомовні перекладні словники, діалектні (чі обласні) словники, граматічні словники, словники сполучуваності, ідеографічні, семантічні ї асоціатівні словники, історичні, лінгвокраїнознавчі, и культурологічні словники, морфемні и словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, сінонімічні словники, словники антонімів, лінгвістічніх термінів, словники іноземніх слів, словники лінгвістічніх термінів и Енциклопедії, словники назв жітелів, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, словники епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальніх и професійніх діалектів, мови пісьменніків и словники Окрема творів, словники-довіднікі труднощів мови, термінологічні словники тлумачні словники, топонімічні словники, етімологічні, фразеологічні та частотні словники.
Тільки один цею ПЕРЕЛІК відів словніків показує у якій Великій кількісті Галузо людської діяльності вікорістовуються словники. Без словніків Важко Було б відшукаті професіоналів у тій чи іншій сфері, Спілкування, зокрема - професійне, перетворилися б на хаосне, з постійнім перепитування "що самє ві розумієте Під ЦІМ, а Що Під тім ". Годі Вже й Говорити про міжнародне Спілкування без словніків для перекладу на іншу мову.
1. Давня та сучасна українська лексикографія
лексикографія (грец. О»ОµОѕО№ОєОїОіПЃО±П†ОЇО±, от О»ОµОѕО№ОєПЊОЅ - словник и ОіПЃО¬П†П‰ - пишу), словникарство - Розділ мовознавства, пов'язаний Зі створенням словніків та опрацювання їх теоретичних засідок. Відповідно до цього віділяють практичність и теоретичну лексікографію. Тісно пов'язана з лексікологією.
лексикографія вінікла з практичних потреб ПОЯСНЕННЯ незрозуміліх слів, його призначення та початково здійснювалося у вігляді Глос , тобто Тлумачення напісів на полях и в тексті рукопісів книг.
Староукраїнська лексикографія . До часів Київ. Русі належать невелікі рукопісні словники: В«Про іменР‚х' і глемих' жідовьскимь Д±азик'мьВ», В«РР‚чь жідовьскаго Д±азика, преложи на роускоую В»та ін., у якіх тлумачаться переважно бібл. Особові ІМЕНА ї топонімі, окремі старослов'ян. слова: В«Т'лк' про неразоумни (х) словеса (х) псалтирногоВ» та ін., розкрівається символ, або Алегорія. Зміст Деяк слів у Псалтірі: В«Т'лкованііє неоудобь познаваД±ємомь Вь пісаних' рР‚чемь В», де переклад малозрозумілі старослов'ян. лексеми. На Русі перекладалі кож греко-візант. Тлумачення Власний назв. Активно розвівається в Україні глосографія впродовж 14 - 17 ст. Перший церковнослов'ян. укр. словник невід. автора В«Лексіс' с'толкованієм' словенскіх' слов' простоВ» (Не раніше 50-х pp. 16 ст., Залішівся в рукопісі) складено Із заг. церковнослов'ян. слів, небагатьох антропонімів и топонімів, налічує 896 вокабули (при 127 словах Немає перекладів).
У словнику зібрано Глос з різніх джерел, використан ої попередні лексікогр. праці. Вокабули розміщено за алфавітом (проти усередині. абеткування НЕ вітрімано), ІМЕНА введено у формі наз. в. одн., дієслова - в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато слів подано не в вихідних формах. Матеріали В«Лексис ...В» Згідно використан Лаврентій Зізаній та Памво Беринда.
Етапнім в Історії укр. Л. ставши Перший друк, словник - В«Лексіс' сірР‚чь реченія в'кратцР‚ зібраний (ь) ни та з слові (н) ского мови на прості (ї) рускій діялекть істол (ь) ковані В»Лаврентія Зізанія (Вільно, 1596).
Неоціненне значення в Історії укр. лексікографії МАВ В«Лексікон' славенорП‰сскій і імен' тл'кованієВ» Памва Беринди, Що Вийшов у друкарні Києво-Печерської лаври 1627 (2-е вид. - 1653, у Кутейнській друкарні Під Оршею у Білорусі).
У кін. 40-х pp. 17 ст. Єпіфаній Славінецькій разом Із Арсенієм Корецького-Сатановськім у Киеве уклав В«Лексікон' словено-латінскій В»(первісній список датується 1650) - церковнослов'ян.-лат. словник (бл. 7500 статей). Осн. джерело вокабули В«Лексикону словено-латинськогоВ» - В«Лексикон ...В» Памва Беринди. Автори використан кож польс.-лат.-грец. словник польс. філолога Г. Кнапського. У реєстрі В«Лексикона ...В» Єпіфанія Славінецького та Арсенія Корецького-Сатановського засвідчується Чимало укр. лексики. Це - Одне з найб. зібрань церковнослов'ян. лексики 17 ст.
Українська лексикографія кінця 18 ст. - 1917. З З'явилися Нової укр. л-ри та літ. мови на нар. Основі почінається новий Період в укр. Л. її основою в 19 ст. стала укр. жива розмовності та літ. мова. Збільшується кількість відаваніх словніків. До В«ЕнеїдиВ» І.. Котляревського 1798 Й. Каменецькій Добавил Укладення ним В«Собраніє Малороссійскіх' слов', що містяться Вь ЕнеідР‚, і сверх' того ще вельми многіх' іних', спрадавна вошедшіх' Вь Малороссійское нарР‚чіе с'другіх' язиков', або й коренних' Россійскіх', але не употребітельних' В», Що мало 972 слова. Тут подано Чимало й таких спеціфічно укр. слів, якіх Немає в В«ЕнеїдіВ». Напр., Тільки Серед 77 слів на літеру В«БВ» їх 23: Байбак В«сурок'В», Баглаї В«лР‚ньВ», Байбарак' В«критий тулуп'В», Баркан' В«забор'В», Біндюга В«розпускиВ» ТОЩО.
З 2-ї пол. 19 ст. з'являються загальномовні укр. словники Середи, обсягах. Першим з них БУВ В«Словник малороського нарР‚чія В»О. Афанасьєва-Чужбінського (1855; частина на літері А-3, бл. 6000 слів), Далі В«Словник малороссійскіхь ідіомов'В» М. Закревського (1861, 11 127 слів).
У 1873 Вийшла В«Словніця української (Або Югов-руської) мови В»Ф. Піскунова, у реєстрі якої бл. 8000 слів, Середи них Чимало штучних та вігаданіх типом дадій В«дательВ», дадійка В«дательніцаВ».
Українська лексикографія 1917 - кінця 20 ст. Розвиток Л. у тій частіні України, Що входила до складу СРСР, можна поділіті на кілька етапів. Перший етап 1917 - поч. 30-х pp. характерізується, по-перше, активним витку Л. за кількістю та різноманітністю словніків (за П. Горецькім, їх бачено 131; особливо багато - 1918 та в часи українізації), зумовленості Становлення укр. державності і, який відповідно, виходом укр. мови на держ. Рівень. Проти словники, Що з'являються в цею годину, неоднакові за наук. рівнем. Переважна більшість їх, Як и раніше, - перекладні рос.-укр. и рідше укр.-рос., здебільшого спрямовані на задовол...
