Реферат на тему
Неогумбольдтіанство - течія мовознавста
ПЛАН
1. Вступ.
2. Європейське неогумбольдтіанство
3. Американський неогумбольдтіанство
4. Лінгвістичні подивись Б. Уорфа.
1. Вступ.
Одночасно Зі структуралізмом виник Інший мовознавчій напр - неогумбольдтіанство.
Неогумбольдтіанство - напр у лінгвістіці, Який характерізуєть ся Прагнення вівчаті мову в тісному зв'язку з культурою її носіїв.
Таку Назв цею напр ОТРИМАНО у зв'язку з тім, Що Вперше проблема В«мова и народВ» на шірокій Науковій Основі Була поставлена ​​В. Гумбольдтом.
На мнение Гумбольдта, у мові закладами певне світобачення, його призначення та відображає духовний світ народу - носія мови. Мова знаходится Між Людиною ї зовнішнім світом, и людина бачіть світ таким, Яким ВІН зафіксованій у рідній мові: В«Людина оточує себе світом звуків, щоб спрійняті ї засвоїті світ предметів [...]. Оскількі сприйняттів ї діяльність людини залежався від її уявлень, то її відношення до предметів ЦІЛКОМ зумовленості мовою В». Отже, за Гумбольдтом, Як вже згадувать, мова опісує Навколо людини нібі Зачароване коло, війт з Якого можна Ліше тоді, коли вступіті в Інше коло, тобто вівчіті іншу мову. Перехід на іншу мову спричиняє зміну світобачення. На ціх теоретичних засновках и на вченні про внутрішню форму мови, яка, на мнение Гумбольдта, фіксує Особливості національного світогляду, грунтується неогумбольдтіанство.
Віокремлюють два різновіді неогумбольдтіанства: Європейське ї американський.
2. Європейське неогумбольдтіанство
Європейське неогумбольдтіанство вінікло в 20-ті роки XX ст. в Німеччіні Як реакція на обмеженість (однобічність) молодограматізму и Прагнення відродіті гумбольдтівські Традиції в мовознавстві.
Найяскравішій представник європейського неогум-больдтіанства - Німецький навчань Лео Вайсгербер (1899 - 1985). До цього напряму належали кож німецькі мовознавці Йост Трір (1894-1970), Гарольд Гольц (Нар. 1930), Гюнтер Іпсен (нар. 1899), Петер Гарт-ман (нар. 1923), Швейцарський Дослідник Ганс Глінц (нар. 1913) та ін.
Основні Ідеї вЂ‹вЂ‹Вайсгербер викладу в чотірітомній праці В«Про сили Німецької мовиВ», Яки Вийшла в 1950 р. в Дюссельдорфі. Найважлівіші теоретичні положення містяться у іншому томі В«Про Світогляд Німецької мо-ві В». Вже Самі назви засвідчують тенденційність вчені мовознавця, необ'єктівне акцентування на національніх рісах Німецької мови та культури, їхніх нібіто Переваги над іншімі мовамі ї культурами. За Це не-одноразово праця Вайсгербер Була піддана крітіці.
Вайсгербер спірається на Ідеї Гумбольдта (Його метою Було застосування ідей Гумбольдта до розв'язання етнолінгвістічніх проблем), пріймає теорію знакової природи мови Соссюра й теорію семантичності поля Трі-ра. Від Гумбольдта, зокрема, вчений запозічів ідею, Що мова - духовна сила народу, рушійна сила Історії.
Весь спектр з положення про будинок ті, Що мова - достеменній світ, Який розкриває дух народу, Вайсгербер назіває мову В«уявним проміжнім світом В», утворення внаслідок взаємодії світу речей и світу свідомості. Покладений-ня про співвіднесеність світу мови Із зовнішнім світом навчань заперечує. Мова сама створює навколішній світ. Вона є картиною світу и водночас світоглядом народу, а оскількі Кожна мова пов'язана з Певної Етнос, то відмінність мов є відмінністю поглядів на світ. Представники різніх етносів бачать світ по-різному. Завдання мовознавців - проникнути у Світогляд мови. Для цього її потрібно вівчаті Як культу-ротворчій феномен, оскількі вон творити культуру и фіксує результати цієї творчості. Водночас мова ві-ступає Як сила, Що творити Історію, бо В«охоплює собою й духовно стімулює постійного носія історічного жіття - народ В».
Культурний Зміст мови, її Світогляд Вайсгербер вівчає, вікорістовуючі методику семантичності поля, введеного в мовознавство Тріром. Суть цієї методики полягає в тому, Що семантичності поле однієї мови (слова, які об'єднані на Основі Спільної семантічної ознайо, Спільної тими) накладається на відповідне поле іншої мови и в такий спосіб Установлюються їхні відмінності, зумовлені неоднаковім членуванням мовамі НАВКОЛИШНЬОГО світу. Семантічні поля двох мов Ніколи НЕ збігаються, оскількі зафіксовані Елементи реальності в одній мові НЕ повторюються в такій самій формі в іншій мові.
Для того щоб показати, Що реальний світ и Його відображення в мові НЕ є ідентічнімі, Вайсгербер звертається до картини зіркового світу. Зірки об'єднані в сузір'я Ведмедиця, Скорпіон, Близнюки ТОЩО не на Основі їх справжнього Просторово розміщення, а на Основі В«земного баченняВ» (в Одне сузір'я потрапляють зірки, Що перебувають на більшій відстані, Ніж зірки, які належать до різніх сузір'їв). Водночас навчань звертає УВАГА на ті, Що це В«Земне баченняВ» не є стабільнім и відозмінюється залежних від годині в різніх народів. Так, скажімо, картини зіркового світу давніх греків, германців и кітайців мают певні відмінності.
Роль мови, за Вайсгербер, не Тільки в тому, Що вон Дає Найменування об'єктам В«Місленнєвого проміжного світуВ». Мова є кож тім Засоба, за допомог Якого створюється цею В«місленнєвій проміжній світВ». Існує стількі світів и стількі світобачень, скількі мов. З Оглядова на Це Вайсгербер застерігає, Що сферу Значення слів не можна сплутуваті Зі сферою промов. Сфера Значення належиться до духовного, В«Місленнєвого проміжного світуВ», за допомог Якого здійснюється Людський пізнання. Так, слово Unkraut В«бур'янВ» є наслідком людського суджень з практичного подивимось (непрідатність для вживання, використання; шкідлівість для культурних рослин). Бур'ян НЕ існує в природі, а Тільки в свідомості (міркуваннях, оцінці) людей. У природі існує осот, пірій, повійка ТОЩО.
Завдання лінгвіста дослідіті, Як мова класіфікує предмети и Явища зовнішнього світу, які відношення встановлює Між ними, Як їх оцінює, іншімі словами, розкрити своєрідність В«картіні світуВ» кожної мови та її дінаміку в часі. Сам Вайсгербер робіть Спроба дослідіті картину світу Німецької мови в історічному ас-
пекті. Так, зокрема, ВІН показує, Що мовна картина тварини світу в середньоверхньонімецькій мові Була зовсім іншою, Ніж у сучасній німецькій мові. Слово Wurm , його призначення та в сучасній мові має значення В«черв'якаВ», позначало НЕ Тільки черв'яків, а й змій, драконів, павуків и гусениць, тобто все, Що повзає; слово Vogel В«птахВ» - не Тільки птахів, а й бджіл, метеликів и мух, тобто все, Що літає. Слова його призначення та б позначало тварин взагалі, не Було, потім на внутрішню булі слова для йменування чотірьох груп тварин: Tier В«тварини, які бігаютьВ», Vogel В«тварини , які літають В», Visch В« тварини, які плавають В»и Wurm В« тварини, які повзають В».
Суть праці німецького вченого полягає в тому, щоб показати активний Вплив мови на мислення и на еволюцію людської свідомості. У ній надмірно акцентується на інтелектуальному аспекті мови. Мова, за Вайс-Гербером, керує РОЗВИТКУ людської свідомості, візначає шляхи її роз В¬ витку. Однак усе це - перебільшення ролі мови в жітті суспільства. Мова справді є посередником Між Людиною ї реальним світом, альо Лише в тому сенсі, Що без неї Неможливо пізнавальна діяльність людини, не Може Ефективна здійснюватіся процес мислення.
3. Американський неогумбольдтіанство
Існує думка, Що Американський неогумбольдтіанство (цею напр частіше назівають етнолінгвістікою) сформувалася Незалежності от гумбольдтівськіх традіцій. Однак Це твердження НЕ є переконливим, оскількі в дослідженнях амери...
