ЗМІСТ
Введення
1. Сучасна мовна ситуація і молодіжний сленг. Відображення в В«молодіжному мовоюВ» суспільних процесів.
2. Жаргон, арго, сленг? Соціальні різновиди В«молодіжного мовиВ».
3. Розвиток і джерела поповнення молодіжного сленгу
4. Особливості використання сленгу білгородської молоддю і відношення учениць Шебекинський гімназії-інтернату до використанню жаргонних і сленгових виразів
Висновок
Список використаної літератури
Додатка.
Введення
В останній час спостерігається масове використання жаргонної лексики всіма верствами населення - незалежно від соціальної чи професійної приналежності, віку, комунікативних особливостей вживання - будь то публічний виступ, ділове спілкування або неофіційна обстановка. Багато дослідників розглядають процес жаргонізація сучасної мови як своєрідну реакцію на недавню стандартизованность, В«пригладженогоВ», безликість публічних виступів, насичених пропагандистськими штампами. І в молодіжному сленгу іноді навіть бачать знаряддя боротьби з В«тоталітарним мовоюВ». Так чого в цьому явищі більше: плюсів чи мінусів? Розгляду цього питання і присвячено дослідження.
Відхід у області соціального життя від жорстких канонів і норм радянського минулого, проголошення свободи як в суспільно-політичній та економічній сфері, так і в людських відносинах позначається на нових оцінках деяких мовних фактів і процесів: те, що раніше вважалося приналежністю соціально непрестижною середовища (злочинної, мафіозної, просто малокультурні), починає набувати В«право громадянстваВ» поряд з традиційними засобами літературного мови [Валгіна, 2001, с.121] [1].
У молодіжному жаргоні, як у дзеркалі, відбивається процес змін в суспільстві, в тому числі вищеназвані процеси (зняття заборон, цензури, посилення впливу мови злочинного світу, розширення сфери усній непідготовленою мови) надали вплив на молоде покоління, що знайшло безпосереднє відображення і вираження в мові молодих. Ряд арготизмів нинішні молоді люди сприймають як В«своїВ», як звичайні, загальновживані слова, не підозрюючи, що вони прийшли з блатного мови (наприклад, хованка, заначка В«тайникВ», стирчати В«НасолоджуватисяВ»): коли учням 10 класу однієї зі шкіл м. Шебекіно ми запропонували замінити слово заначка (в заголовку газети В«Комсомольська правда В») літературним синонімом, вони вагалися, порахували, щоВ« нормальне слово В». Таким чином, є і ще одна - моральна, духовна - проблема, пов'язана з розповсюдженням жаргонізмів. Жаргон вимиває з нашої мови величезні пласти літературної лексики, збіднює мову, тим самим, перешкоджаючи інтелектуальному і творчому розвитку особистості: В«Жаргон вбиває думку, відучує думати його завзятих шанувальників В»- справедливо пише сучасний філолог Л. І. Скворцов [Скворцов, 1996, с.189]. Ця думка проходить і через багато роботи Д. С. Лихачова.
Але, з іншого боку, жаргон відображає тенденції, важливі для сучасної мови в цілому і без його всебічного вивчення лінгвістичний опис сучасної російської мови буде неповним. Вивчення подібного мовного матеріалу цікаво і в якомусь сенсі необхідно - хоча б тому, що цей своєрідний В«мова в мовіВ» існує не тільки в усному мовленні, але й все частіше і частіше функціонує (як вже зазначалося) на сторінках газет і журналів. Тому у вивченні сленгу повинні бути зацікавлені не лише лінгвісти, а й соціологи, психологи, педагоги, та й все суспільство в цілому. Це також підкреслює актуальність виробленого дослідження. Тим більше важливо, що ми спиралися переважно на дані (в тому числі і кількісні) і факти, зібрані в Білгородській області, в чому проявляється самостійність, новизна і практична значимість роботи.
Таким чином, предме т нашого дослідження - молодіжний жаргон як мовне і суспільне явище.
Цілі полягали в тому, щоб дослідити таке явище мови, як В«молодіжний жаргонВ», показати, як в ньому відображаються суспільні проблеми, а також довести залежність В«молодіжного мовиВ» (і в тому числі жаргону) від життя суспільства, від середовища, навіть від особливостей молодіжного колективу (наприклад, ми вважаємо, що в В«провінціїВ» мова молоді засмічена жаргонами набагато у меншій мірі); порівняти частотність вживання деяких жаргонізмів в центрі, у великих містах (за даними ЗМІ, зокрема, телебачення) і нашому (м. Шебекіно і п. Борисівка Бєлгородської області).
Завдання передбачалися наступні: 1) підібрати та проаналізувати літературу по темі дослідження; 2) встановити співвідношення між термінами жаргон і сленг ; 3) визначити місце жаргонної лексики в сучасній мові, встановити залежність мовних процесів від громадських; 4) зібрати фактичний матеріал з промови учнівської молоді м. Шебекіно та ін регіонів, а також із ЗМІ; 5) порівняти частотність вживання деяких жаргонізмів у різних молодіжних колективах; 6) з робити висновок про ставлення в суспільстві до сленгу.
В роботі також розглянуті питання, пов'язані з аналізом сучасної мовної ситуації, з визначенням місця в загальнонаціональному мові молодіжного жаргону і з проблемами відображення в жаргоні суспільних процесів, визначені різновиди та джерела поповнення молодіжного жаргону, виявлені особливості використання жаргонізмів підлітками Бєлгородської області в цілому (І ученицями Шебекинський гімназії-інтернату зокрема); за допомогою анкет встановлено їх ставлення до жаргонної і грубо-просторічної лексики. Крім прикладів із В«ЖивийВ» промови підлітків, матеріалів опитувань і відповідей на питання анкети, творів, в роботі нами також використовувалися приклади з молодіжних видань.
1. Сучасна мовна ситуація і молодіжний сленг. Відображення в В«молодіжному мовою В»суспільних процесів
Жаргон - мова небудь об'єднаної спільними інтересами групи, що містить багато відмінних від загальної мови слів і виразів, не цілком зрозумілих оточуючим. Сучасний молодіжний сленг (або жаргон) - структура досить складна. Вона включає в себе дуже багато підвидів (поджаргонов) - хіпі, панків, металістів, рейверів, реперів, байкерів, комп'ютерників і ін Це вже не ті обмежені набори слів, які раніше становили студентський або шкільний жаргони, які складаються переважно з російських слів, літературних і просторічних. Жаргон існував завжди, але, на наш погляд, ніколи ще він не проникав так широко в літературну мову. Жаргонізми, сленгові слівця стали свого роду В«модоюВ», вони звучать скрізь, нечувано засмічуючи і збіднюючи мова сучасників, особливо молоді, підлітків: В« Я хотів типу злиняти ...В»; В«За штуку ніштяк відкопилив ...В» ; В« Та ми чисто подивитися ... В»і т.д. У наш час жаргонні слова можна почути там, де їм не повинно бути місця: у промовах політиків, у виступах державних чиновників. Особливо багато і рясно вживається воно в пресі, на телебаченні, причому навіть на ОРТ: В« Незрозуміло, хто кого кинув : держава міністерство чи міністерство держава В»;В« Вони вважають, що їх розводять В» (Михайло Леонтьєв в програмі В«ОднакоВ»), також на каналі В«КультураВ» у передачі від 22.02.2006р. провідний вживав слова В«фанатіютьВ» , В«серйозна розбирання В», в білгородськоїВ« Зміні В»від 4.02.2006г. теж - В«розбиранняВ», В«Наїзд В», а вже про центральні молодіжних журналах і говорити не доводиться: деякі видання як само собою зрозумілі вживають слова тусуватися, кльово, ошізеть, штука (тисяча) та ін Таким чином, поширення молодіжного сленгу відбувається в першу чергу В«завдякиВ» ЗМІ. З обуренням пише викладач Московського університету В.М. Касьянова: "Відкрийте будь-який сучасний молодіжний журнал, який-небудь "Молоток", і ви побачите...
