Зміст:
Введение_______________________________________________________3
Глава I . Внесок В.В. Набокова в перекладознавство
В§ 1. Біографічна справка__________________________________4
В§ 2. В.В. Набоков: перекладач російської та європейської літератури___4
В§ 3. В.В. Набоков про роботу переводчіка_________________________8
Глава II . Способи перекладу, використовувані В.В. Набоковим при перекладі з російської мови на англійську
В§ 1. Поема В«Слово о полку Ігоревім В»__________________________ 14
В§ 2. Поема В«Євгеній ОнєгінВ» _________________________________22
Выводы______________________________________________________32
Список використаної літератури____________________________34
Введення
Дана робота представляється актуальною в зв'язку з тим, що особливості перекладу художньої літератури в даний час все частіше привертають увагу дослідників, оскільки переклад творів відомих письменників на інші мови дозволяє ознайомитися з шедеврами світової літератури.
Метою цієї роботи є дослідження труднощів перекладу текстів художньої літератури на прикладі перекладів В.В. Набокова.
Досягнення мети роботи передбачає виконання наступних завдань:
В· Дати характеристику мови текстів художньої літератури;
В· Проаналізувати на практичному матеріалі використання перекладачем способів перекладу творів художньої літератури та дослідити причини використання того або іншого способу.
Теоретичну основу справжнього дослідження становлять праці Ю.Д. Левіна, Н.М. Жутовской, В.В. Набокова, К.І. Чуковського, А.В. Федорова.
В якості основного методу дослідження використовувався порівняльний аналіз текстів оригіналів та переказів.
Предметом дослідження даної роботи є твори російської літератури і їх переклади на англійську мову.
Справжню роботу складають вступ, теоретична і практична частини, висновок і список використаних наукових робіт. Об'єктом дослідження є - мову творів художньої літератури.
Практична цінність полягає в можливості застосування матеріалу цієї роботи на заняттях з теорії перекладу.
Глава I . Внесок В.В. Набокова в перекладознавство
В§ 1. Біографічна довідка
Набоков Володимир Володимирович (1899-1977), російський і американський письменник, перекладач, літературознавець; з 1938 писав англійською мовою. У 1919 емігрував з Росії; жив у Кембриджі, Берліні (1923-37), Парижі, США (з 1940, в 1945 отримав громадянство), Швейцарії (з 1960). Тема Росії і російської культури присутня в романах В«МашенькаВ» (1926), В«ПодвигВ» (1931-32) і особливо в автобіографічній книзі В«Інші берегиВ» (1954). В романах В«Захист ЛужинаВ» (1929-30), В«Запрошення на стратуВ» (антиутопія) (1935-36), В«ДарВ» (1937-38; із главою про Н.Г. Чернишевського - 1952), В«ПнінВ» (1957). Принциповий індивідуаліст, письменник іронічний в сприйнятті будь-яких видів масової психології і глобальних ідей (особливо марксизму, фрейдизму).
Також йому належать:
- Ліричні новели (Збірка В«Повернення ЧорбаВ», 1930);
- Лірика з мотивами ностальгії. Мемуари В«Пам'ять, говориВ» (1966);
- Переклад на англійську мову В«Євгенія ОнєгінаВ» О.С. Пушкіна і В«Слова о полку ІгоревімВ»;
Лекції та есе про російській літературі. Книга В«Микола ГогольВ» (1944).
В§ 2. В.В. Набоков: перекладач російської та європейської літератури
Перекладацька діяльність Володимира Володимировича Набокова унікальна в тому плані, що він перекладав не тільки європейську літературу на російську мову - захід також зобов'язаний йому перекладами на англійську (почасти й на французьку, яким автор володів в досконало) Пушкіна О.С, Лермонтова М.Ю; також він є автором перекладів власних творів. Закінчив одне з найдорожчих навчальних закладів Росії - Тенішевское училище, отримав ступінь доктора французької та російської літератури в Кембріджському університеті, В.В. Набоков ерудований як мало хто інший в його літературному поколінні, в перекладах тексту незвичайно тщателен. Порівняння перекладів Володимира Набокова різних років розкриває не тільки становлення майстерності художника, а й зміна ставлення автора до проблеми художнього перекладу.
В якості перекладача В.В. Набоков пробує себе в 22 роки: пише перший віршований переклад з О `Саллівана, і тоді ж на суперечку з батьком береться за переклад з французької книги Ромена Роллана "Кола Брюньйон", назва якої було перекладено як "Миколка Персик". Робота дійсно складна для початківця письменника, оскільки твір неповторно своїм народним колоритом. Твір майже цілком побудовано на каламбурах та французькою просторіччі. І цю тонку гру слів, народжену самим укладом життя, вспоенную могутнім творчим потенціалом спілкування з природою, слідування стародавніми звичаями, самим побутовим укладом Набоков намагається передати в своїй художній, глибоко поетичному перекладі, який був закінчений і надрукований у 1922 році. У тому ж ключі він виконує переклад "Аліси в країні чудес" Льюїса Керролла, який вийшов в світло в 1923 г: "Л. Карроль. Аня в країні чудес. Переклад з англійської В.Сіріна " (Під псевдонімом Сирин публікується велика частина його творів, написаних у період його життя в Європі).
Також В.В. Набоков перекладав поезію і протягом 10 років (з 1922 по 1932) опублікував переклади з Руперта Брука, Ронсара, Верлена, Теннісона, Єйтса, Байрона, Кітса, Бодлера, Шекспіра, Мюссе, Рембо, Гете. У 1937 р. з фашистської Німеччини сім'я В.В. Набокова переїжджає в Париж, де письменник друкує переклади на французьку мову віршів А.С. Пушкіна.
Переклади, зроблені письменником, відображають багатосторонні інтереси письменника і його дивовижний талант втілення, "Імплантації" в культури різних часів і народів. На прохання Сергія Рахманінова він робить зворотний переклад вірша Едгара По "Дзвони" на англійський з російського перекладу Костянтина Бальмонта: оригінальний текст вірша не лягав на музику романсу. Тут В.В. Набокову довелося піклуватися в першу чергу про точну передачу акустичної сторони тексту, жертвуючи для цього ідейно-змістовим наповненням. Переводить на англійську мову кілька віршів Владислава Ходасевича, випереджаючи їх коротким передмовою. Спільно з Едмундом Вілсоном переводить "Моцарта і Сальєрі "Пушкіна; пізніше, в 1945 році, на англійській мові виходить книга "Три російських поета" (переклади з А.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова і Тютчева). Далі працює над перекладом на англійську мову тексту роману М. Ю. Лермонтова "Герой нашого часу".
Про те, як повинно перекладати, В.В. Набоков замислювався неодноразово протягом всієї своєї творчого життя, причому його погляди зазнавали з роками суттєві зміни. Створені в Америці, куди він емігрував у 1940 р, переклади з російської мови виконані в абсолютно новій манері. До цього часу письменник приходить до переконання, що літературний твір (як прозовий, так і поетичне) слід переводити тільки "буквально", хоча, звичайно, буквалізм В.В. Набокова зовсім не має своїм наслідком появу лексично корявого або синтаксично громіздкого підрядника. "Вираз" буквальний переклад ", як я його розумію, - пише він в 1964 році в коментарі до свого перекладу "Євгенія Онєгіна", - являє собою якусь тавтологію, бо лише буквальна передача тексту є перекладом в істинному розумінні слова ". При цьому, однак, письменник поспішає обмовитися: "Перш за все, "Буквальний переклад" передбачає проходження не тіль...
