Мовні и жанрові Особливості наукового стилю
Науковий стиль належиться до книжкових стілів Літературної мови, Якиме властіві попередня підготовленість висловлювань, грунтовна обізнаність з проблемами и темами, монологічність, унормованість мови. Сфера Його Використання - Наукова діяльність, науково-технічний прогрес суспільства, освіта.
Основні стільові ознайо наукового стилю и спеціфічна мовленнєва сістемність визначаються позамовної стілетвірнімі чинників:
а) призначення - віднайдення Ідеї, визначення зрозуміти и категорій, формулювання концепцій, доведення теорій, обгрунтування гіпотез, класіфікацій, роз'яснення явищем, сістематізація знань;
б) Зміст стилю - теоретичні Відомості та Практичні знання про людство, природу и Всесвіт;
в) мета стилю - Повідомлення нового знання про дійсність и доведення Його істінності (мета корігується в шкірному конкретному випадка Створення тексту);
г) комунікатівне Завдання стилю - передавання адресату знань у переконлівій и доступній формі.
Основними стільовімі ознайо наукового стилю є абстрагованість, узагальненість, підкреслена логічність, однозначність и точність, ясність и об'єктивність викладу, доказовість, логізована оцінність, переконлівість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-наслідковіх відношень, Висновки та ін.
Абстрагованість наукового стилю створюється шляхом широкого Використання мовних одиниць абстрактного й узагальнення значення, зокрема абстрактної лексики, слів, Що віражають узагальнені Поняття та ін. Абстрагованості тексту спріяють НЕ Тільки лексічні засоби, а й морфологічні та синтаксичні. Наприклад, у науковому стілі частотність уживання іменніків порівняно з іншімі Частина мови Дуже скроню, Що візначає іменній характер цього стилю. В узагальнено-відстороненому значенні віступають абстрактні іменнікі (Клімат, швідкість, гравітація, сюжет, діалектіка, категорія, вічність, фактор, функція) та дієслова шірокої семантики (існуваті, мати, виявляти, проявлятіся). Це ж Значення реалізує граматичний форма однини іменніків, за Якою Стоїть НЕ окремому предмет, а Поняття про клас предметів: Вовк - хижа тварина Із роду собак. Латаття біле - багаторічна водяна трав'янистих рослина родини лататтєвіх.
Узагальнено-відстороненій колорит створюють кож позачасові форми дієслів, зокрема теперішнього часу постійної дії, абстрактного теперішнього годині або абстрактного майбутнього годині (Вода кіпіть при температурі 100 В°. Внаслідок цього в металі почнут індукуватісь віхрові Струму, які кож Будуть змінюватісь) та дієслова третьої особини множини у неозначено-особового значенні (Буре Вугілля відобувають на теріторії Прідніпровської височини, Прикарпаття та Закарпаття, За ЦІМ методом розплавленій метал вміщують у магнітне поле, його призначення та змінює свою величину). У науковому стілі дієслова часто вікорістовуються у ролі компонентів дієслівноіменніх сполучень, в якіх основне сміслове навантаженості віражається іменнікамі (проводитись Дослідження, здійснюваті аналіз, піддаваті крітіці, знаходіті застосування ТОЩО). Це пов'язано з тім, Що в Науковій літературі визначення зрозуміти переважає над Назв Дій. Широко вжіваються у текстах наукового стилю дієслова-зв'язки (буті, являтися (собою), служити, володіті та ін.) Що кож спріяє створеня узагальнено відстороненого колориту.
На синтаксичному рівні узагальнено-від стороненість віражається у віведенні Із структури речення суб'єкта дії (агенса) i зосередженні Увага на самій дії. Такими є неозначено-Особові, узагальнено-Особові, безособові речення. Крім того, узагальнено відстороненість реалізується шляхом широкого вживання номіналізованіх структур, зокрема таких, у якіх семантика предиката віражах віддієслівнім іменніком в сінтаксічній позіції підмета чи додатка, а Дієслово є формально-граматичний центром речення: Внаслідок реакції відбувається перерозподіл Масі.
Підкреслена логічність наукового стилю віявляється в послідовності, несуперечлівості висловлювань, в Його доказовості ї аргументованості, побудові мовлення відповідно до законів логікі Із збереженням відношень и зв'язків реальної дійсності. Дерло умів логічності мовлення є логічність мислення. Вона передбачає вміння дісціплінуваті Своє мислення, міркуваті послідовно, спіратісь на попередні етапи мислення, розвіваті наступні, шукати джерела и заподій явищем, вісуваті положення (тези), вміння пояснюваті, обґрунтовуваті та аргументуваті факти, вмотівовуваті Висновки, Що є необхіднімі умів логічності мовлення.
Другою умів логічності мовлення є знання і правильне Використання мовця мовних засобів, за допомог якіх можна точно передаті предмет думання и саму мнение про нього, досягті сміслової зв'язності мовлення, унікаючі суперечлівості у вікладі матеріалу. Йдеться насамперед яро граматичний повнотіла висловлювань, тобто вживання повний, переважно складаний сполучніковіх речень, оскількі сполучнікі дають змогу членуваті Зміст и чіткіше передаті сміслові и логічні зв'язки Між Частина змісту и речення. Складні речення є Зручний формою вираженості складної системи наукових зрозуміти, установлення Певної відношень Між ними: причина и наслідок, доведення и Висновки ТОЩО. Тому в текстах наукового стилю здебільшого вікорістовуються складнопідрядні речення. Усі види речень часто ускладнені відокремленімі членами речення, Що підвіщує їх спаяність.
Підкреслена логічність викладу віявляється кож у вжіванні однорідніх членів речення Із узагальнювальнім словом, які розкрівають Родове Поняття за допомог вужчий, видів зрозуміти. Широко вжіваються у наукових текстах вставні слова и словосполучення, які увиразнюються логіку мислення, послідовність викладу (по-перше, по-друге, відповідно, отже та ін.). Для об'єднання частин тексту, зокрема тісно пов'язаних логічнімі зв'язками абзаців, вікорістовуються слова и словосполучення, які вказують на цею зв'язок: того, Спочатку, потім, насамперед, насамкінець ТОЩО. Підкресленій логічності и послідовності викладу спріяє кож и прямий порядок слів у реченні.
Логічність Як комунікатівна Якість властіва Всім типам мовлення, оскількі грунтується на зв'язку мови та мислення. Віявляється вон в різніх функціональніх стилях та жанрових різновідах мови, однак у науковому стілі мови логічність вітрімується найпослідовніше. Її назівають відкрітою (однозначно, без підтексту). Принцип Відкритої логічності є основним для організації наукового тексту и віявляється у словосполучення, речення, порядком слів, надфразовіх єдностях, зв'язного тексті (в трічастінній Його композіції - вступі, основній частіні, висновка). Отже, реалізацію підкресленої логічності Як стільової ознайо забезпечує текстові категорія логічності.
Точність и однозначність наукового стилю формують на Основі зв'язку мовлення з дійсністю и Мислене. їх можна досягті за Умови глибокого знання предмета мовлення, мовної системи и віробленіх мовленнєвих навічок. Точність мови - ції відповідність змісту мовлення предметно-речовій дійсності, Реально особам и сістемі зрозуміти про них. Точність поклади від вибор слова чі вислову, а кож від уміння мовця зіставляті слово, предмет (річ, ознайо, Явища) i Поняття. Точне слововжівання забезпечується знанням системи лексічніх Значення, розмежування значень багатозначного слова, слів-сінонімів, омонімів, паронімів. Вживании Великої кількості термінів, слів у прямому значенні, обмеження сінонімічніх замін творять точність наукового стилю. Багатозначні слова віступають у текстах наукового стилю Ліше в одному чітко визначеному контекстом значенні, завдякі Чому досягається однозначність висловлювань. Спріяють точності мовлення кож відокремлені узгоджені Означення, вставні и вставлені слова и словосполучення, різного роду уточнення. ...
