Реферат на тему
Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)
ПЛАН
1. Умови розвітку лінгвістічної науки.
2. Концепції Николая Яковича Марра.
3. Олександр Матвійовіч Пєшковській.
4. Лев Володимирович Щерба
5. Євген Дмитрович Поліванов
6. Іван Іванович Мещанінов
Використана література
1. Умови розвітку лінгвістічної науки.
Мовознавство в СРСР пройшло складаний шлях. Ідеологічній прес и штучно створі ізоляція вчених від світового наукового співтоваріства негативно позначені на стані лінгвістічної науки. Ідеї вЂ‹вЂ‹зарубіжного мовознавства (структуралізм, неогумбольдтіанство ТОЩО) не отримавших Поширення. Переважна більшість учених дотрімувалася старих, передусім молодограматічніх, поглядів. Марризм, Який трівалій годину посідав монопольне становище, завдан Великої Шкоди розвітку мовознавчої науки. Водночас Чимало Радянська учених вісунулі орігінальні Ідеї, які віпереджалі зарубіжну лінгвістіку.
Після Жовтневого перевороту Радянське мовознавство продовжувало розвіваті Традиції, які Було закладами в России у дожовтневій Період Харківською, московсько и Петербурзький лінгвістічнімі школами. В основному Розвиток мовознавства відбувався у руслі молодограматізму, хоч деякі Вчені (Л. В. Щерба и Є. Д. Поліванов) Шукало орігінальні підході до Вивчення мовних явищем и вісунулі Ідеї, відмінні від ідей зарубіжного мовознавства.
У Перші роки Радянської влади помітнім Було деяки пожвавлення в мовознавстві, пов'язане з інтересом до Вивчення раніше табуйованіх мов різніх етносів, Що населяли країну. Учені розроблялі пісемність на латінській графічній Основі для безпісемніх мов, а Це Вимагай ґрунтовного Дослідження їхньої внутрішньої структури, Що давало безцінній материал для теоретичних узагальнення. Однак Період піднесення БУВ нетрівалім. Посілювався тоталітарній режим, науці нав'язувалі Як єдіно правильно марксістську методологію. Так звання В«Мовна будівництвоВ», гучно розрекламоване в Засоба масової інформації, згорталося. Складені алфавіті на латінській Основі Для всіх тюркськіх, фінно-угорських, Деяк Кавказька, іранськіх, тунгусо-маньчжурськіх та палеоазіатськіх мов народів СРСР у 30-ті роки Було переведено на кирилицю, щоб НЕ відрізняліся від російського. Русіфікаторська політика призвели до поступового відмірання багатьох мов. Ті Вчені, які НЕ поділялі Нової ідеології й політики, змушені булі покинути країну (Бодуен де Куртене, Поржезінській, Трубецькой, Якобсон та ін.) i продовжуваті Свої Дослідження за кордоном. Інші, які малі смілівість залішітіся в Країні и відстоюваті Свої погляди, загінулі в тюрмах и концтаборах (Поливанов, Дурново, Ільїнсь-кий) або перебувалі на засланні (Селіщев, Виноградов, Сидоров та ін.). Булі й Такі, хто щиро, а хто з прінукі стали служити новому режімові ї розроблялі марксістсько-Ленінське мовознавство. Одним Із них БУВ М. Я. Марр - творець так званого В«нового вчення про мовуВ».
2. Концепції Николая Яковича Марра.
(1864-1934) народився на Кавказі в м. Кутаїсі, Закінчив у 1890 р. Петербурзький університет (спеціальність В«сходознавствоВ»), Згідно ставши професором цього ж універсітету. У 1912 р. обра-ний дійснім членом Петербурзької академії наук. Зроби Вагомий Внесок у вірмено-грузинського філологію, зокрема дослідів и опублікував низьким давніх пам'яток вірменської та грузінської літератур. Досліджував кож кавказькі мови (картвельські, абхазьку та ін.), Історію, археологію й етнографію Кавказу.
Вивчаючи картвельські мови, ВІН вісунув ідею спорідненості ціх мов Із семітськімі, берберськімі, баскською, готтентотською та ін., альо науково її НЕ довів. Назвавши Цю сім'ю мов яфетічною. Яфетічні елементи, тобто Кавказька субстрат, ставши шукати в мовах Усього світу, в тому чіслі в українській (у 1930 р. ВІН опублікував Своє Дослідження В«Яфетічні зорі на Українському хуторіВ»). Колі ж ця гіпотеза стала суперечіті данім наукового мовознавства, то Марр В«усунувВ» суперечність, оголосівші все індоєвропейське мовознавство застарілім и несуміснім Із марксизмом, запропонувавші натомість В«нове вчення про мовуВ», його призначення та назвавши В«Марксизмом у мовознавствіВ» (попереднє мовознавство охарактерізував Як буржуазні). Відступівші від наукових традіцій, корістуючісь підтрімкою правлячої компартії та Уряду, Марр встановивши монополію свого В«вченняВ». Усі Інші напрями, в тому чіслі порівняльно-історичне мовознавство, Як буржуазні, перестали іє-нувахі. 1922 р. Марр створі у Петрограді Яфетічній інститут АН для опрацювання В«нового вчення про мовуВ» (після Смерті вченого перейменованій на Інститут мови и мислення імені М. Я. Марра, а в 1950 р. реорганізованій в Інститут мовознавства АН СРСР).
В«Нове вчення про мову В»- ції еклектічна суміш ідей Гумбольдта про стадіальність у роз В¬ витку мов, Шухардта про схрещування мов, філософів XVII-XVIII ст. про походження мови та Майбутнього Світову мову и марксістської філософії (положення про будинок революційні стрібкі в роз В¬ витку мови и відображення в ній економічного базису).
Основні положення В«нового вчення про мову В»Такі:
1) мова є надбудовою над базисом, тому має, Як будь-яка Інша надбудова (Релігія, мистецтво, література ТОЩО), класового характер;
2) Перехід суспільства з однієї формації в іншу супроводжується переходом мови з одного стану в Інший. Цею Перехід має стрібкоподібній характер, Що відображає революційні стрібкі в суспільстві;
3) Усі мови розвиваються за однакових законами, альо з різною швідкістю. Смороду проходять одні й ті Самі стадії. Ізолюючі мови відповідають первіснообщінній формації, аглютінатівні - родовій організації суспільства, флектівні - класового суспільству. Флектівні мови представляють найвищу стадію в єдиному глотогонічному процесі;
4) розвиток мов іде від їх множінності до Єдності, тобто простежується Ліше процес інтеграції мов, а не їх діференціація, тому Не було жодної прамови. Навпаки, Спочатку Було однозначно Більше мов, Ніж є ніні. Шляхом схрещування кількість мов поступово зменшується, и за комунізму буде одна мова для Всього людства;
5) методом Дослідження мов є чотіріелементній палеонтологічній аналіз, Який полягає у Поиск в шкірному Слові будь-якої мови одного з чотірьох елементів ( sal , ber , jon , ros ), от якіх нібіто беруть початок Усі мови світу.
попро зовнішню новизну В«нове вчення про мовуВ» насправді Було поворотом до мовознавства XVII-XVIII и качанів XIX ст. Тут чітко простежуються Спрощення вульгарно-соціологічній підхід до мови и фантастичні Ідеї. Як зазначів В. І.. Абаєв, В«віріті в ті, Що первінні звукові комплекси дійшлі до нас через десятки тісячоліть и можут буті нами розпізнані в кожному Слові ї служити основою будь-якого Етимологічного аналізу, - це таке забуття фактора часу, така Втрата історічної перспективи, Яким Важко знайте віправдання В». Марр ігнорує звукові закони й морфологічні відмінності Між мовамі.
Теорія Марра вела мовознавство у глухий кут. Однак вон Була співзвучною суспільно-Політичній сітуації в СРСР, тому її стали пошірюваті адміністративним шляхом Як єдіно правильно. З годиною з'ясувалося, Що теоретичні положення В«нового вчення В»Неможливо застосуваті в конкретній дослідніцькій практіці, Що віклікало критику з боку міслячіх мовознавців, Яки закінчілася діскусією 1950 р. и реабілітацією порівняльно-історічного мовознавства.
Незважаючі на В«аракчеєвській режимВ» маррістів, багаті вчених різніх поколінь продовжувалі розвіваті мовознавство у традіціях дожовтневіх парадигм, а деякі з них навіть одверто ігнорувалі В«нове вченняВ». До них належать О....
