Реферат Модальні дієслова німецької мови та їх переклади на російську

Актуальність даної роботи визначається значимістю об'єкта вивчення.

Об'єкт дослідження - категорія модальності в німецькій і російській мовах.

Предмет дослідження - модальні дієслова: dГјrfen, kГ¶nnen, mГ¶gen, mГјssen, sollen, wollen, lassen та їх переклади.

Мета пропонованого дослідження полягає в проведенні системного лексико-граматичного аналізу модальних дієслів і їх перекладів на матеріалі художнього твору.

В Відповідно до названої спільною метою завдання дослідження можна сформулювати наступним чином:

1. Проаналізувати існуючі класифікації поняття В«модальністьВ».

2. Уявити можливість модальних дієслів передавати різні відтінки і нюанси дій, що виражають - бажання, можливість, сумнів, невизначеність або думка третьої особи.

3. Виявити фактори, що зумовлюють можливість модальних дієслів передавати ставлення до інших дієсловам і утворювати разом з ними складні присудки.

4. Досліджувати застосовувані способи передачі основного значення і відтінків модальних дієслів в художній літературі.

Матеріалом дослідження послужив роман Ф.Кафки В«АмерикаВ» і його переклад на російську мову.

Теоретична значимість дослідження полягає в подальшій розробці та розвитку питань, стосуються адекватної передачі змісту модальних дієслів при перекладі художнього тексту.

Робота складається з вступу, двох розділів (теоретичної і дослідницької), укладення, списку використаної літератури.

В якості вихідної бази використовувалися найбільш загальні теоретичні положення, розроблені в працях як російських, так і німецьких лінгвістів (В.В. Виноградова, О.С. Ахмановой, А.Н. Тихонова, В.З. Панфілова, H.Genzmer), що дозволили зробити спробу системного дослідження значення німецьких модальних дієслів при перекладі художньої літератури з німецької мови на російську.

I. Категорія модальності як мовна універсалія

1.1 Значення модальності у лінгвістиці

Існує кілька різних визначень до терміна В«модальністьВ», в цій роботі автор вважає за необхідне розглянути деякі з них.

Модальність - це функціонально-семантична категорія, що виражає різні види відношення висловлення до дійсності, а також відношення мовця до змісту висловлювання. Модальність може мати значення ствердження, накази, побажання та ін і виражається спеціальними формами способу, інтонацій, модальними словами (наприклад, В«можливоВ», В«необхідноВ», В«повиненВ»). В логіці такі слова називаються модальними операторами, з їх допомогою вказується спосіб розуміння суджень (висловлювань).

Модальність англ. modality. Понятійна категорія зі значенням ставлення мовця до змісту висловлювання і відносини змісту висловлювання до дійсності (відношення повідомлюваного до його реального здійсненню), що виражається різними граматичними і лексичними засобами, такими як форми способу, модальні дієслова, інтонація і т.п. Модальності категорія . Модальність пропозиції . Модальність гіпотетична англ. hypothetical (suppositional) modality. Подання змісту висловлюваного як можливого. Модальність дієслівна англ. verbal modality. Модальність, що виражається дієсловом. Модальність ірреальна англ. Unreal modality. Представлення змісту висловлюваного як неможливого, нездійсненного. Модальність негативна англ. negative modality. Представлення змісту висловлювання як не відповідного дійсності [1].

Модальність - понятійна категорія. Вона виражає відношення повідомлюваного до його реальному здійсненню, встановлюване (обумовлений) мовцем особою. Відношення висловлення до реальності в різних мовах виражається за допомогою різних засобів - морфологічних, синтаксичних, лексичних. На цьому підставі категорію модальності слід вважати універсальною.

Спеціальним морфологічним засобом вираження модальності висловлювання є форми способу дієслова, які передають найрізноманітніші модальні значення і відтінки.

Синтаксичні засоби вираження модальності - це перш за все різні типи ввідних і вставних слів і конструкцій (словосполучень і речень).

Різноманітні значення модальності властиві розповідним (ствердною, негативним). Питальним, спонукальним, оклику пропозиціями. Модальні значення входять в семантичне зміст багатьох знаменних слів, відносяться до різних частин мови. Такі слова виражають модальність лексично. Ці слова різних частин мови об'єднує в одну лексико-семантичну групу загальний тип лексичного значення - позначення модальності. У той же час ці слова граматично різнорідні, кожне з них володіє всіма граматичними ознаками своєї частини мови.

На тлі подібних слів виділяються так звані модальні слова, що відокремилися в самостійну частину мови. Вони об'єднуються на базі спільності лексичного значення і граматичних властивостей і функцій. Як відомо, вивчення модальності в лінгвістиці має давню традицію. Проблемам модальності присвячено багато робіт, в яких поняття модальності трактується по-різному.

Можна говорити про модальність в широкому і вузькому розумінні. До модальності в широкому сенсі ряд дослідників відносить так звану загальну, або конститутивну модальність, яка є однією з категорій предикативності і входить в обов'язкове граматичне значення пропозиції. Через загальну модальність В«Мовець надає граматичної формулою пропозиції при її реалізації у висловленні статус повідомлення, питання, накази або побажання В» [2] [1] , що відповідає 4-му типах висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажане). В«ЗагальнеВ» розуміння модальності співвідносять так само з поняттям модусно, в якому, в свою чергу, виділяють власне модальність, в більш вузькому сенсі [3] [2] .

До модальності у вузькому сенсі можна віднести наступні семантичні категорії: об'єктивна модальність, яка характеризує стан справ як реальне чи ірреальне; епістемічні, або суб'єктивна, модальність, яка характеризує стан справ в плані достовірності з точки зору мовця; інтенціональності модальність, що описує стан свідомості людини, спрямоване на деякий стан справ.

Коли з точки зору об'єктивної модальності стан справ...