Зміст
Введення
Глава 1. Метафора в сучасній лінгвістиці
1.1 Метафора як мовна одиниця
1.1.1 Проблема визначення метафори
1.1.2 Прийоми метафоризації
1.1.3 Функції метафори
1.2 Поняття метафори в сучасній лінгвістиці
1.2.1 Когнітивні метафори
1.2.2 Проблема первинної та вторинної номінації. Номінативні метафори
1.2.3 Метафора як вторинна номінація
Глава 2. Аналіз когнітивної метафори у романі Дж. Голсуорсі В«ВласникВ»
2.1 Вторинна номінація в романі
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Кожен мову унікальний і має свої особливості. Людина, яка володіє яким-небудь іноземним мовою, використовує різноманітні лексичні одиниці, вживає різні граматичні та фонетичні закони мови. Однак нерідко говорять виявляються безпорадними перед найпростішими мовними ситуаціями, які вимагають мовної поведінки, відповідного певної комунікативної стратегії. Виникають парадокси мовного спілкування: людина час від часу відчуває повну нездатність до мовному взаємодії з іншими членами цього ж мовного колективу. І справа в незнанні мови - справа зазвичай в невмінні коректно їм користуватися, тобто в невмінні В«розміститиВ» себе в тій чи іншій мовної ситуації.
Вивченням метафори займаються багато лінгвісти: Арутюнова Н.Д., Бессорабова Н.Д., Єфімов А.И., Чудінов А.П., Харченко В.К. та інші. Їх дослідження ми взяли за основу теоретичної частини дипломної роботи.
Метафора як мовне явище зустрічається не тільки в усному мовленні, але також і в письмовій. Величезне значення метафори полягає у використанні її в художніх творах. Немає жодного автора, який не скористався б метафоричним переносом для того, щоб в яскравих фарбах описати героїв, різні явища і дії. Не виняток і роман Дж. Голсуорсі В«ВласникВ».
Актуальність дипломної роботи визначається неоднозначністю уявлення метафори як мовної одиниці. Крім того, метафора використовується у всіх художніх творах, але ми вважаємо, що порівняно невелика кількість вчених займаються виділенням метафори в творах.
За основу практичної частини дипломної роботи був взятий роман Дж. Голсуорсі В«ВласникВ». Наш вибір не випадковий, так як даний твір широко використовується в дослідженнях. Але новизна нашої теми полягає в тому, що в публікаціях немає досліджень на наявність вторинної номінації в даному романі.
Таким чином, ми можемо виділити наступну мету дипломної роботи: пред'явлення доказової бази того, що в романі Дж. Голсуорсі метафора являє собою вторинну номінацію.
Для досягнення мети вирішуються наступні завдання:
1. визначити основні функції та особливості метафори;
2. розглянути основні типи метафори;
3. знайти метафору в романі Дж. Голсуорсі В«ВласникВ»;
4. вивчити способи передачі вторинної номінації;
5. довести, що в романі Дж. Голсуорсі В«ВласникВ» метафора являє собою вторинну номінацію.
Об'єкт дослідження: метафора як мовне явище.
Предметом дослідження дипломної роботи є вторинна номінація в романі Дж. Голсуорсі В«ВласникВ».
Робота складається з вступу, двох розділів, висновків по главам, висновку і списку використаної літератури.
Під вступі обгрунтовується вибір теми дослідження та її актуальність, формулюються цілі та завдання, висвітлюється наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи. У першому розділі В«Метафора в сучасній лінгвістиціВ» визначається поняття метафори, її функції, типи та стилістичне значення. Під другому розділі В«Аналіз когнітивної метафори у романі Дж. ГолсуорсіВ« Власник В» пред'являється доказова база використання метафори у романі, а також дослідження щодо того, що метафора являє собою вторинну номінацію. Наводяться приклади метафори як вторинної номінації. У висновку підводяться загальні підсумки дипломної роботи.
Загальний обсяг роботи 67 сторінок, кількість джерел: 38. У роботі наведено не менш 110 прикладів метафоричних конструкцій.
Глава 1. Метафора в сучасній лінгвістиці
1.1 Метафора як мовна одиниця
1.1.1 Проблема визначення метафори
Вивченням поняття метафори займалися і займаються багато вітчизняних і зарубіжних лінгвісти. Але до теперішнього часу в лінгвістичному розумінні метафори між вченими існують розбіжності. Зусиллями сучасних лінгвістів, зокрема Черкасової Є.Т., Серебренниковим Б.А., Кубрякова Е.С., були визначені лінгвістичні поняття і процеси, що обумовлюють виникнення і функціонування метафори в мові. До них відносяться: основне значення слова, загальний семантичний елемент, що є результатом освіти семантичної двуплановості метафоричного значення; лексико-семантичні зв'язки слів, логічно не відповідають реальним зв'язкам предметів і явищ дійсності, певний семантичний тип слова, граматичні категорії одухотвореності - бездушності імен іменників.
Перераховані положення стали вже традиційними, класичними в теорії метафори, наприклад: твердження про семантичної двуплановості метафор, про загальні для основного та переносного значень смислових компонентах, про незвичайний метафоричному оточенні, про певних семантичних класах слів, здатних розвивати образні значення.
Отже, ми слідом за А.П. Чудіновим визначаємо метафору, як основну ментальну операцію, яка об'єднує дві понятійні сфери і створює можливість використовувати потенції структурування сфери-джерела за допомогою нової сфери [Чудінов А.П., 2000: 7].
В вивченні метафор головне значення відводиться основному лексичному значенням слова. Але й тут існують деякі проблеми, тому що в даному випадку мова йде про іменник в ролі метафори до позиції предиката, додатка і до поєднання з родовим відмінком іншого іменника. Але характеризує функція метафори вимагає свого вираження у формі присудка. Н.Д. Арутюнова пише: В«Теза про те, що метафора співвіднесена з позицією предиката, не припускає, що всяке фігуральний за своїм змістом присудок є метафорою. Метафора в присудок стикається з обмеженнями, зумовленими морфологічними та лексико-семантичними факторами В». [Арутюнова Н.Д., 1988: 5] Питання про синтаксичному оформленні метафор також вважається невирішеним, і складність його посилюється можливістю поєднання в одній і тій же мовній одиниці декількох тропів. Так, метафора може бути гіперболічної, метонимической, іронічної, існують метафоричні порівняння, метафоричні перифрази.
Слід відзначити, що метафора існує в мові як реальна семантико-синтаксична одиниця. Отже, тут ми можемо говорити про ознаки метафори:
1) ознака семантичної двуплановості. Даний ознака слід, перш за все, розглядати з точки зору тлумачення прямого і переносного значення. Можна навести чимало тлумачень, де пряме і переносне значення розкриваються таким чином, що вимальовуються їх загальні риси. Так, основне і переносне значення в слові В«пульсВ» об'єднані в уявленні про темпі, ритмі, в слові В«виворітВ» - про приховану, оборотній стороні чого-небудь.
2) ознака абстрагованості. У пресі метафоризації слово проробляє величезну семантичну роботу, в результаті якої його значення стає узагальненим і тим самим менш визначеним;
3) ознака експресивності. Ознакою метафори є її оцінне якість. Спираючись на ознаку основного і переносного значення, порівнюючи їх, виявляється, що метафора загострює увагу на якійсь семантичної рисі, укладеної в основному значенні;
4) синтаксичний ознака. Даний ознака виражається в синтаксичних умовах метафоризації слова, які даються словниками і довідниками;
5) морфологічна ознака. Є числовою характеристикою метафор-іменників. Дається словниками або довідниками. [Телія В.Н., 1977: 36]
Метафора - Це твердження про властивості об'єкта на основі деякого подібності з вже позначеним в переосмислено значенні слова. Тут можливий гіпотетичний домисел...
