Imperat + vus (наказовий нахил)
Дієслова в наказовому способі виражають прохання, спонукання, наказ і т.д . (Іді! йдіть! ).
У латинській мові наказовий спосіб має форми теперішнього і майбутнього часу. Значення imperativus praesentis (наказового способу теперішнього часу) збігається зі значенням російського наказового способу: orna! прикрашай! і т.д.; imperat + vus futkri (наказовий спосіб майбутнього часу) перекладається поєднанням "ти (він) повинен" ("ви (вони) повинні ") і значущого дієслова: ти повинен прикрашати, він повинен прикрашати та т.д.
Imperat + vus утворюється від основи інфекту.
В однині наказовий спосіб теперішнього часу дієслів I, II і IV дієвідмін збігається з основою інфекту. Отримати її можна, відкинувши від infinit + vus praesentis act + vi закінчення -re :
I спр. orn_re ; основа orn_ -, imperat + vus - orn_! прикрашай!
II спр. doc_re ; основа doc_ -, imperat + vus - doc_! вчи!
III спр. aud + re ; основа aud + - , imperat + vus -aud +! слухай!
Від дієслів III дієвідміни дана форма утворюється додатком до основи _ , тобто відсіканням закінчення - re від інфінітива:
teg-_-re ; imperat + vus - teg_! вкривати!
cap-_-re ; imperat + vus - cap_! бери!
3 дієслова III дієвідміни: dico, _re говорити
-->>
duco, _re вести
facio, _re робити
і неправильний дієслово fero, ferre нести, утворюють імператив, що співпадає з чистої основою (без _):
dic! говори!
duc! веди!
fac! роби!
fer! неси!
У множині imperat + vus praesentis I, II і IV спр. утворюється шляхом додавання до основи суфікса -te :
orn_-te -> ornate! прикрашайте!
doc_-te -> doc_te! вчіть!
aud +-te -> aud + te! слухайте!
(СР в російській мові: вчи! - вчи-ті! )
У III відмінюванні між основою і суфіксом - te вставляється з'єднувальний гласний - - -:
teg --- te -> teg-te! вкривайте!
cap --- te -> cap-te! беріть!
Дієслова dic_re, duc_re, fac_re утворюють imperat + vus praesentis множини як інші дієслова III дієвідміни. Дієслово ferre утворює цю форму без сполучного голосного: fer-te! несіть!
Крім форм, що позначають спонукання, до імперативу також відносяться форми, виражають заборону зробити якесь дію ( не ходи! і т.п.). Вони утворюються за допомогою слів noli (в од. ч.) і nol + te (у множині) ( Noli - imperat + vus singul_ris, a nol + te - imperat + vus plur_lis від дієслова nolo, nolle не хотіти (букв. не бажай, не бажайте ), до яких приєднується інфінітив значущого дієслова:
I спр.
II спр.
III спр.
IV спр.
sing.
noli orn_re!
не прикрашай!
noli doc_re!
не вчи!
noli cap_re!
не бери!
noli aud + re!
не слухай!
pl.
nol + te orn_re!
не прикрашайте!
nol + te doc_re!
не вчіть!
nol + te cap_re!
не беріть!
nolite aud + re!
не слухайте!
Imperat + vus praesentis дієслова esse: es! будь! este! будьте!
Imperat + vus futkri в од. числі утворюється від дієслів I, II і IV дієвідмін додатком до основи суфікса -to :
I спр. - Orn_-to! ти (він) повинен прикрашати
II спр. - Doc_-to! ти (він) повинен вчити
IV спр. - Aud +-to! ти (він) повинен слухати (на відміну від imperat + vus praesentis, imperat + vus futkri вживається по відношенню до 2 і 3 особі, в од. ч. форми imperat + vus futkri для обох осіб збігаються, у мн. числі - розрізняються (Див. нижче));
від дієслів III дієвідміни - за допомогою сполучного голосного - - - і суфікса - to :
III спр. - Teg --- to! ти (він) повинен укрити;
cap --- to! ти (він) повинен брати.
У множині 2 особи до форми imperat + vus futkri singul_ris додається суфікс множини -te :
I спр. - OrnatM - te! ви повинні прикрашати та т.д.
У формі 3 особи до основи дієслів I і II дієвідмін додається суфікс - n - , А до нього - суфікс - to :
I спр. - Orna - n - to! вони повинні прикрашати і т.д.
До основ дієслів III і IV дієвідмін додається з'єднувальний гласний - u -, до нього - суфікси - n - і - to , pluralis дієслів III і IV дієвідмін можна отримати, додавши - про до форми 3 л. мн. ч. praesens indicat + vi act + vi:
III спр. teg-u-n-to! (Tegunt - o!) Вони повинні вкривати
capi-u-n-to! (Capiunt-o!) вони повинні брати
IV спр. audi-u-n-to! (Audiunt-o!) вони повинні слухати
Imperat + vus futkri дієслова esse
singul_ris
2 л. і 3 л. esto! ти (він) повинен бути
plur_lis
2 л. estMte! ви повинні бути
3 л. sunto вони повинні бути .
Прийменники
На відміну від російської мови в латині більшість прийменників вживається тільки з одним конкретним відмінком (виняток становлять приводи in і sub ), тобто кожному відмінку відповідає своя група прийменників. Прийменники вживаються з аблатівом, аккузатівом і генитива.
Найбільш вживані прийменники з ablat + vus:
prae
pro
sine
e (ex)
cum
de
a (ab)
перед, попереду
за, на захист
без
з
з
про
від
Найбільш вживані прийменники з accusat + vus:
ad
ante
apud
contra
ob
per
praeter
propter
trans
до, при
до, перед
у, біля
проти
по причині
через
крім
через, внаслідок, унаслідок
через
Прийменники з двома відмінками (аккузатівом і аблатівом):
in
sub
в, на
під
Якщо слово, з яким вжиті ці прийменники, відповідає на запитання "Куди?", То воно ставиться у accusativus: ire in silvam йти (Куди?) В ліс , якщо на запитання "де?", То в ablativus: ire in silva йти (де?) в лісі .
П...
