Міністерство просвіти ПМР
Придністровський державний університет
ім. Т. Г. Шевченка
інститут мови та літератури
кафедра функціональної лінгвістики
Курсова робота
Об'єктивізація як спосіб прихованого діалогу з читачем на газетній смузі
Зміст
Введення
1.СМІ як спосіб комунікації з масовою аудиторією
1.1 Особливості мови публіцистики
1.2 Здійснення прихованого діалогу з читачем на газетній шпальті
2.Классіфікація об'єктивізації на матеріалі газет і аналітичних сайтов
Висновки
Список використаних джерел
Введення
На сучасному етапі засоби масової інформації відіграють провідну роль в інформуванні аудиторії. Серед усього різноманіття журналісткою продукції в нашій роботі ми зупинимося переважно на друкованих виданнях - газетах, так як тиражовані у часі і просторі журналістські тексти включені в єдину систему регулярного інформаційного обслуговування населення. Як відомо, система інформаційного обслуговування тим ефективніше, чим більше враховуються інформаційні потреби аудиторії.
Публіцистичний текст несе в собі особливий вид інформації - журналістську інформацію . Вона характеризується комплексом властивостей, що викликають певні типи реакцій на публікації. Саме аудиторія є цілеспрямованим об'єктом журналістських матеріалів. Прийоми, використовувані в публіцистиці, спрямовані на, так званий, прихований діалог з читачем. З цією метою в публіцистичному стилі використовується безліч стилістичних прийомів і риторичних фігур. У нашій роботі ми зупинимося на такій фігурі мови, як об'єктивізація.
Застосування об'єктивізації дозволяє автору не просто викласти і прокоментувати точку зору свою і редакції, але і долучити до неї читача. Суть об'єктивізації полягає в тому, що автор, задаючи питання, сам же на нього і відповідає. У свою чергу читач вирішує сам: погоджуватися йому з авторським баченням або залишитися при своїй думці.
Загальною метою роботи є виявлення, опис, визначення специфіки об'єктивізації як прийому прихованого діалогу з читачем.
Для досягнення поставленої мети нами був розроблений ряд завдань :
1. ознайомитися з особливостями створення журналістського тексту;
2. відібрати приклади об'єктивізації в періодичних виданнях (газети).
3. розглянути прийом об'єктивізації з точки зору стилістичної значущості;
4. знайти стилістичні прийоми, що є своєрідним аналогом об'єктивізації (дубітація, риторичне питання).
Зазначена мета і завдання визначили структуру нашої роботи. Структура нашої роботи визначається наступним чином: вступна частина, два розділи основної частини (теоретична частина), практична частина (відібрано та опрацьовано більше ста прикладів з газет) і заключна частину.
Особливості подачі журналістами інформації визначають реакцію аудиторії на цю саму інформацію. Саме тому важливо знати, з допомогою яких прийомів ЗМІ вдається впливати на масову аудиторію. У даній роботі вивчений не тільки прийом об'єктивізації, але й різні варіанти його використання в публіцистиці, включаючи його поєднання з іншими стилістичними прийомами. У цьому укладена актуальність нашої роботи.
У ході роботи нами були використані наступні методи : науковий, метод аналізу, порівняльний метод.
У процесі дослідження ми спиралися на праці таких лінгвістів, як: Солганик Р. Я. В«Лексика газетиВ», Граудина Л.К. і Ширяєвої Е.Н В«Культура російської мовиВ», а також Баранова О.М., Паршина В.В. В«Роль мови в засобах масової інформаціїВ».
Прийом об'єктивізації є мало вивченим у сучасній лінгвістиці. В даній роботі вказаний прийом розглянуто максимально повно. Вивчено його призначення в публіцистичному стилі. Визначено основні функції, виконувані об'єктивізацією в журналістському тексті. Дана робота представляє інтерес в якості джерела інформації про такий відносно новому стилістичному прийомі як об'єктивізація. У цьому полягає теоретична значущість нашої роботи.
Говорячи про практичної значущості даної роботи, можна відзначити наступне:
1. Теоретичний матеріал, зібраний в роботі, може бути використаний при підготовці рефератів на тему публіцистики;
2. Зібрані з різних публіцистичних джерел (газет, аналітичних сайтів) приклади об'єктивізації можуть бути використані при підготовці до наукової конференції (також відносно особливостей сучасної публіцистики);
3. Представлений у роботі матеріал, як теоретичний, так і практичний можуть становити інтерес для студентів, що бажають розширити свої знання про стилістичних прийомах на газетній шпальті.
Об'єктивізація - Цікавий і в той же час складний прийом в публіцистиці. Більш докладно про призначення, основних функціях та особливості використання об'єктивізації на газетній шпальті викладено в основній частині нашої роботи.
1. ЗМІ як спосіб комунікації з масовою аудиторією
Засоби масової інформації (ЗМІ) - основне джерело інформації в нашому повсякденному житті. Щодня ми дивимося телебачення, слухаємо радіо, читаємо газети.
Серед основних функцій ЗМІ виділяють наступні:
- інформаційну (Часто виклад фактів супроводжується коментарем до них, їх аналізом і оцінкою)
- пізнавально-освітню (Передаючи різноманітну культурну, історичну наукову інформацію, ЗМІ сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів, глядачів)
- функцію впливу (ЗМІ не випадково називають четвертою владою: їх вплив на погляди і поведінку людей досить очевидно, особливо в періоди так званих інверсійних змін суспільства або під час проведення масових соціально-політичних акцій, наприклад, в ході загальних виборів глави держави)
- гедоністичних (Тут мова йде не просто про розважальної інформації, але й про те, що будь-яка інформація сприймається з великим позитивним ефектом, коли сам спосіб її передачі викликає почуття задоволення, відповідає естетичним потребам адресата).
Сьогодні ЗМІ виконують не тільки свої традиційні функції, але й набувають нових. Серед них можна назвати маніпулятивно - управлінську функцію, оскільки ЗМІ впливають на характер наших цінностей, змінюють установки, моделі поведінки та сприйняття дійсності.
Мова засобів масової інформації, особливо газетного друку, - тема вельми цікава. К. Маркс писав: В«Преса є і повинна бути не чим іншим, як гучноюВ« виразом повсякденних думок і почуттів народу В»[ Цит. по : Солганик, 1981: с. 7]. Коли ми говоримо про владу мови, то маємо на увазі емоційно-афективну її бік, трактуемую як нав'язування чужої волі. Влада мови проявляється в інституційних формах спілкування. Істотну роль при цьому відіграють стереотипні, клішовані форми язиковойкоммунікаціі. Газета формує і викликає автоматизовану реакцію реципієнта. Цілеспрямоване вплив її на людей мовними засобами полягає у формуванні переконань і упереджень.
Головні якості журналістики - В«її повсякденне втручання в рух і можливість бути безпосереднім рупором цього руху, відображення поточної історії у всій її повноті В»[ Цит. по : Согланік, 1981: с. 7]. Так як питання, трактуються газетою, часто мають політичне зміст, політичне забарвлення, то і вибір мовних засобів, зумовлених під чому їх соціально оціночними якостями і можливостями з точки зору ефективного і цілеспрямованого впливу на масову аудиторію, носить усвідомлений, цілеспрямований характер.
Для газетно-публіцистичного стилю характерно прагнення до створення фонду специфічних лексико-фразеологічних засобів, власної внутрістілевой лексичної системи.
1.1 Особливості мови публіцистики
На сучасному етапі розвитку публіцисти...
