Сучасне телебачення та його місце в медіапросторі » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Журналистика » Сучасне телебачення та його місце в медіапросторі

Реферат Сучасне телебачення та його місце в медіапросторі

Категория: Журналистика

Саратовський державний технічний університет

Факультет економіки та менеджменту

Реферат

на тему

Сучасне телебачення та його місце в медіапросторі

Саратов 2010р.


Рекламний ринок як сфера бізнесу є складною системою, підпорядкованою безлічі як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Рекламний бізнес, являючи собою похідну сферу від товарних ринків, схильний до впливу економічних факторів, що відбиваються на всіх галузях економіки. Реклама як один із способів інвестицій в бізнес повністю залежить від успішності економіки в цілому. Даний факт в сумі із законодавчим регулюванням слід відносити до зовнішніх чинників, що формують ситуацію на рекламному ринку.

Крім цього, існує ряд внутрішніх факторів, які модифікують ринок не менше, ніж зовнішні. У даному доповіді хотілося б приділити увагу такому чиннику, як перерозподіл аудиторії між різними медіа. Дане питання буде розглядатися з точки зору телебачення, як основного каналу розповсюдження рекламної інформації. Поняття основного обумовлено домінуванням телебачення, як медіа-носія, а також суттєвою часткою витрат на ТВ-рекламу у загальній величині рекламних бюджетів.

З переходом телевізійного рекламного ринку на продажі реклами за рейтингами, прибуток телеканалів стала прямо залежати від чисельності аудиторії біля екранів. Аналіз поведінки телевізійної аудиторії придбав ще більшого значення з точки зору програмування ефіру, ціноутворення і планування рекламних кампаній. Величезна кількість досліджень, що проводяться в області телевізійної соціології, свідчить про тому, що телевізійна аудиторія є складним безліччю і, як будь-яка складна система, постійно зазнає змін. Зокрема, змінюється чисельність телевізійної аудиторії, її структура та специфіка телеперегляду. Саме ці фактори і будуть розглянуті в рамках даної статті. Аналіз тенденцій зміни телевізійної аудиторії і специфіки телеперегляду буде зроблений на основі дослідження В«Телебачення очима телеглядачівВ», яке щорічно проводиться аналітичним центром компанії Відео Інтернешнл - найбільшого вітчизняний медіаселлера.

Розвиток нових технологій незмінно супроводжується зміною медійного простору, в якому існує людина. Поява телебачення істотно знизило популярність друкованих видань та книг. На сьогоднішній день ми є свідками іншого прикладу зміни медіапростору. Неможливо заперечувати той факт, що розвиток нових технологій, зокрема всесвітньої мережі Інтернет, сприяє перерозподілу медійного споживання людини. Диверсифікація медіа-пропозиції тягне за собою перерозподіл часу, приділяєте на ті чи інші інформаційні носії. Незмінним залишається інтерес телеглядачів до телебачення (рис. 1), в період з 2002 по 2008 р. частка населення, які зверталися до телевізора, залишається постійною і найбільшою в порівнянні з іншими медіа. У той же час істотно скоротилася частка населення, що читає газети і слухати радіо. В ході зіставлення цих процесів із збільшенням частки населення, що користується комп'ютером і мережею Інтернет, народжується гіпотеза про те, що Інтернет і комп'ютер замінюють в житті суспільства газети і радіо, як джерела інформації і способи організації дозвілля. Слід зазначити незмінний інтерес населення нашої країни до читання книг, яке не скорочується на тлі збільшення популярності Інтернету, якому, як і раніше телебаченню, не вдається витіснити книги з життя людей.


Рис. 1. Частка населення, хоча б іноді звертається до різних медіа

Крім зміни структури інформаційного простору, даний факт призводить до перерозподілу фінансових коштів між рекламними носіями, що в істотному ступені відбивається на розвитку медіа секторів і напрямів бізнесу. Зміна характеру і структури медіа споживання також є важливим явищем з точки зору аналізу внутрішніх факторів, під впливом яких формується сучасне медіапростір.

За результатами щорічного дослідження В«Телебачення очима телеглядачів В», лише 5% населення не звертаються ні до одного з медіа, в той час як 62% респондентів використовують більше одного медіа. Очевидно, що відбувається процес диверсифікації медіаносіїв і збільшення інформаційного простору.

Таким чином, боротьба за аудиторію, яку ведуть телевізійні канали, являє собою боротьбу і з зовнішніми конкурентами - альтернативними джерелами інформації та способами організації дозвілля. Яке ж місце телебачення в медіапросторі та життя людей і на що можуть розраховувати виробники телевізійного контенту з точки зору уваги телеглядачів?

Не секрет, що телебачення є наймасовішим каналом поширення рекламної інформації. Не дивлячись на це, не варто забувати, що кожному з представлених джерел інформації приділяється різний обсяг уваги, крім того, не всі медіа однаково доступні для населення. У ході дослідження також було виявлено, що в середньому жителі Росії витрачають на медіа споживання близько 6 годин в день (6 годин і 6 хвилин). Притому тривалість медіа-споживання в різних демографічних групах неоднакова. Відмінності обумовлені набором медіа, використовуваним кожної з груп, характером медіапотребленія і кількістю вільного часу, який може бути приділена на процеси медіаспоживання.

Істотних відмінностей між чоловіками і жінками з точки зору середнього часу медіапотребленія не спостерігається. У той Водночас, відмінності виявляються більш яскраво в залежності від віку респондентів. Найбільш активна група з точки зору обсягів медіаспоживання - люди в віці 55 років і старше. Істотна частина цієї активності забезпечена інтенсивним переглядом телевізійного контенту. Вікова аудиторія становить основну частину сучасного російського телебачення. Значущі відмінності в чисельності населення різних вікових груп у загальній чисельності телевізійної аудиторії є причиною зміни характеру телеперегляду і відносин між ТБ і глядачами в цілому.

Як показують дослідження, зростання медіапростору (Наприклад, числа доступних каналів) не супроводжується збільшенням кількості часу, який населення готове витрачати на медіаспоживання. Очевидно, що і в майбутньому збільшення часу, який населення готове витрачати на споживання медіа, очікувати не доводиться, отже, конкуренція між медіа буде розвиватися на тлі обмеженого уваги аудиторії і можливостей впливу на неї.

На рис. 2 відображено середньодобова тривалість користування різними медіа в 2008 р. Згідно з цими даними, телебаченню приділяється найбільша частина уваги аудиторії. В середньому перегляду телевізора міські жителі Росії приділяють 4:00 і 8 хвилин в день. На другому місці знаходиться комп'ютер, далі радіо, Інтернет, книги, газети і журнали. Хочеться відзначити істотну кількість часу, що витрачається респондентами на користування комп'ютером та мережею Інтернет, в сумі ці значення перевершують середньодобове час перегляду телевізора. Таким чином, ще раз зазначимо, що серйозну конкуренцію телебаченню становить комп'ютер та комп'ютерні мережі, як альтернативні методи організації дозвілля та отримання інформації.

Рис. 2. Середньодобова тривалість користування медіа (серед тих, хто користувався хоча б одним медіа)


Якщо оцінювати медіа, не як робочий ресурс, то слід звернути увагу на те, що телеперегляд, не дивлячись на своє явне лідерство, в істотному ступені піддається впливу з боку розвиваються технологій, зокрема поширенню мережі Інтернет. На рис. 3 відображена тривалість домашнього телеперегляду в залежності від використання або не використання інших медіа.

Рис. 3. Тривалість домашнього телеперегляду в залежності від використання

Як видно на графіку, час домашнього телеперегляду скорочує користування комп'ютером та мережею Інтернет, а також читання книг. Слід зазначити, що найбільш істотне скорочення часу телеперегляду відбувається на фоні використання мережі Інтернет. Люди, пользовавшиеся мережею Інтернет, дивляться телевізор на 52 хви...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок