Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Журналистика » Журналістика - творчість чи ремесло?

Реферат Журналістика - творчість чи ремесло?

Категория: Журналистика

Державний вищий навчальний заклад

В«Запорізький національний університет В»

МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України

Факультет журналістики

Зав. кафедрою журналістської творчості

к.пед.н., доц. Костюк Віктор Володіміровіч_

курсова РОБОТА

Журналістика - ТВОРЧІСТЬ ЧІ РЕМЕСЛО?


Виконала

студент ІІ курсу

група 3215-2

спец.: журналістика Полосухіна Аліна Ігорівна

Керівник

Сіріньок-Долгарьова Катерина Григорівна

Запоріжжя

2010


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Творчість - основна складового журналістики

1.1. Розуміння та Тлумачення терміну В«ТворчістьВ»

1.2. Особливості масово-комунікатівної творчості

1.3. Тлумачення терміну В«РемеслоВ»

1.4. Журналістика Як ремесло

Розділ 2 Діяльність Севі Новгородцева - Творчість чи ремесло?

Висновок

Список використаних джерел


В ступити

В сучасности суспільстві останнім годиною Досить ГОСТР Стоїть питання: В«Що є журналістка? Чі є Це віключно творч професією? Чі по суті Це звичайне ремесло? В»протиставлення ціх зрозуміти часто має Місце просто через нерозуміння або спотворення таких термінів Як В«ремеслоВ» та В«творчістьВ». Тож, в даній роботі ми намагаліся розкрити ці Поняття, зіставіті їх з журналістською професією и Зробити Висновки Щодо даного питання.

Актуальність Проблеми полягає у тому, Що існує Багато думок Стосовно того чі можна назваті просто В«творчістюВ» праворуч, Яки приносити регулярний Дохід и допомагає утрімуваті собі и сім'ю? Колі ти вімушеній керуватіся НЕ Ліше І не стількі прекрасно порів душі, скількі Бажанов суспільства. Існують Різні підході до журналістики. На СЬОГОДНІ найбільш Поширення є Західна модель, де метою журналістики є Ліше інформування без оцінок, и навпаки, модель, Яки вбачає в журналісті людину спроможну дати свою оцінку реальній конкретній сітуації, масштабній проблемі, Яка б допомогла аудіторії орієнтуватіся у дійсності.

Всі люди Різні за Своїми фізічнімі та псіхічнімі Показники, альо в професіональній діяльності певні кола спеціальностей мают характерні Особливості своєї особістості. У математіків, фізіків, інженерів, Наприклад, Це чітке математичне мислення, прагматизм; у людей, які пов'язані з соціальною сферою - розвинутості комунікація, розуміння інших; біля митців (літераторі, художники, актори, драматурги, та ін.) - розвинутості образно бачення світу, орігінальність у спрійнятті прекрасного. З цього боку журналістика є настількі полісемічною, Аджея вон має впоратися з усіма процесами в суспільстві. Журналіст у своїй практіці стікається з сітуаціямі и коли Потрібна чітка математична Логіка, и коли потрібно проявіті Свої комунікатівні здібності, а коли й образне мислення. В. Здоровега каже, Що в вузьких професійному колі літераторі ї журналісті поділяють людей на тих, хто вміє добро писати, и тихий, хто НЕ вміє добро писати, навіть, ЯКЩО у кишені два дипломи. Здатність ця Може буті більшою або менше - Продовжує Дослідник. - Вона Може усвідомлюватісь чі Ні самою особою, ця здатність Може буті розкрито змолоду, а нерідко так и залішітіся нерозкрітою [4].

Альо ми вважаємо, Що вміння писати НЕ є основною задачею творчого журналіста. В. Учнів у своїй Книзі В«Бесіди з журналістикиВ» подає мнение практікуючої журналісткі Т. Чугай Яки вислову на цею рахунок на сторінках журналу В«ЖурналістВ»: В«Звичайний, уміті писати - обов'язково, причому Це уміння удосконалюється за життя. Альо воно НЕ мета, а засіб, не результат журналістської справи, а Тільки Умова для того, щоб займатіся цією праворуч. Ві не скажете, Наприклад, Що зір - суть роботи шофера. Проти сліпого шофера буті НЕ може, зір - обов'язкова Умова для водіння автомобіля. Так и тут В»[14].

Мета роботи: Знайте и скластись Загальне та точне визначення журналістської творчості й розкрити роботу журналіста Як ремісніка. Проаналізуваті зібране й прийти до вісновків Щодо Вирішення поставленої проблеми.

Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдання:

1) Знайте та проаналізуваті Як найбільше визначеня слову В«творчістьВ», розкрити Це Поняття.

2) Розкрити Поняття В«ремеслоВ». Загаль и у прізмі журналістської професії.

3) Дослідіті діяльність радіоведучого Севі Новгородцева.

4) Зробити Загальні Висновки Стосовно проведеної роботи.

Об'єктом Дослідження є ВСІ Сторони журналістської діяльності у сучасности Світі за допомог теоретичної базуватися дослідніків журналістики. Кож об'єктом Дослідження є Особистість Севі Новгородцева, Як практікуючого радіожурналіста ї Дослідження Його творчої та професійної діяльності.

Предмет Дослідження - Професійні та творчі ЯКОСТІ сучасного журналіста, які мают Своє безпосереднє відображення у журналістськіх Матеріалах.

У процесі Дослідження булі вікорістані Такі методи: аналізу та синтезу у формульовані теоретичного матеріалу, кож метод аналізу застосовувався и Під годину роботи над практичністю Частина ї Елементи компаративного методу у ході всієї роботи та опитування.

Методологічна та теоретична основа Дослідження Складається з праць В. Здоровеги, Г. Лазутіної, В. Олешка С. Корконосенко та інших журналістіко знавців.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, Що у своєму дослідженні ми намагалісь прийти до єдиного множніка зрозуміти творчості та ремесла. На практіці довести їх Єдність чі протілежність.

практичність Значення одержаних результатів. Матеріали курсового Дослідження можут послугуваті базою для Подалі Дослідження цієї тими у діпломній, магістерській та іншій Науковій роботі.

Структура роботи. Курсова робота Складається Зі вступити, двох розділів, вісновків, списку використаних джерел. Обсягах роботи 22 сторінки. Список літератури включає 20 найменувань (вікладеній на двох сторінках).


РОЗДІЛ 1

ТВОРЧІСТЬ - Основні складового журналістики

1.1 Розуміння та Тлумачення терміну В«ТворчістьВ»

В«ТворчістьВ» - знайомиться нам Всім Поняття, є активною складовою лексикону людини, альо дере, Ніж розглядаті творчій аспект журналістики, слід Як найглібше ї найповніше розкрити Поняття В«творчістьВ», корістуючісь компетентності Джерело різніх Галузо пізнання.

Історико-філософська та соціологічна Традиція Розгляд творчості має давню традіцію. Вона вінікає з народжения філософської рефлексії взагалі. Так в антічній свідомості творчість Виступає в двох формах: як божественне - акт народження (творіння) космосу, та Як Людський - мистецтво, ремесло. У Середньовіччі творчість Вже бачіться Як віклікання буття з небуття за допомог вольового акту божественної особи. Тім самим створюється передумови розуміння творчості Як Створення чогось небувалого, унікального й неповторними. У епоху Відродження посілюється Його антропологічне звучання: велічезнім по масштабах БУВ сам крок від культу релігійного качанів - до культу генія Як носія творчого качанів. Завершено Концепція творчості створюється в XVIII столітті Еммануїлом Кантом. Творч діяльністю назівається продуктивна здатність уяви. Посілюється наочно-практичне, діяльне бачення творчості. Структура творчого процесу візнається найважлівішім моментом структури свідомості. Фрідріх Шеллінґ акцентував Увага на тому, Що творча здатність уяви - ції Єдність свідомої и несвідомої діяльності [5].

В. Роменець, доктор псіхологічніх наук, професор Київського національного універсітету імені Т. Г. Шевченка, вважає, Що у своїх найзагальнішіх та найістотнішіх рісах творчість слід візначаті Як виробництво Пев...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок