Зміст
Введення
Глава 1. Роль журналістської інформації
1.1 Способи функціонування журналістики
1.2 Функції журналістики
Глава 2. Функції журналістики як система: їх взаємодія
2.1 Функціональні особливості журналу В«ЕкспертВ»
2.2 Функціональні особливості журналу В«ОгонекВ»
Висновок
Список використовуваних джерел та літератури
Введення
Всі ми кожен день відчуваємо величезну потребу в пошуку нової додаткової інформації. Журналістика взяла на себе відповідальність регулярно доносити цю інформацію до аудиторії і, по-моєму, непогано справляється з узятою на себе завданням. Тепер, почувши слово В«інформаціяВ» - ми розуміємо В«журналістикаВ», і вже два цих поняття майже невіддільні одне від одного, у зв'язку з цим виник один загальний термін В«Журналістська інформаціяВ».
Об'єктом нашого дослідження є журналістська інформація, предметом - функції журналістської інформації.
Мета - виявлення функцій журналістської інформації.
Завдання:
1. Дати визначення поняттю журналістської інформації.
2. Виявити функції журналістської інформації.
3. Проаналізувати функції журналістської інформації.
Структура курсового дослідження: складається з вступу, теоретичної та практичної частин, висновку і додатків.
У ході нашого дослідження ми проаналізували журнали В«ЕкспертВ», тому що це серйозне і ділове видання і В«ВогникВ» - як одне з найпопулярніших і загальнонаціональних журналів. Протягом 2007 півріччя в кожному номері обох журналів ми відстежували рубрику В«КультураВ»: В«ЕкспертВ» з січня - червень і В«ОгонекВ» з липня - грудень.
Основними авторами, на чиї праці і думки ми спиралася на протязі всієї курсової роботи, виступають: навчальний посібник професора МДУ Є.П. Прохорова В«Введення в теорію журналістикиВ», С.Г. Корконосенко В«Основи журналістикиВ», В.Л Цвіка В«Введення в журналістикуВ».
Глава 1. Роль журналістської інформації
1.1 Способи функціонування журналістики
Налагодження контакту з аудиторією, вплив на неї, орієнтування по тим чи іншим питанням суспільного життя, що розважають, інформують, що формують масову свідомість - Все це сучасні функції журналістики. Отже, що ж таке саме поняття функція?
Функція (з лат. В«functioВ» - обов'язок, призначення) журналістики характеризує сукупність її обов'язків і виконуваних нею завдань. Будь людська діяльність несе з собою будь-яку мету. Людина прагне отримати результат від поставленої мети, але В«необхідно мати уявлення про бажаному результаті В». Суть мети актуальною журналістської інформації полягає в її поширенні та донесенні її до масової аудиторії. Якщо вона не виконає одну зі своїх найважливіших первинних функцій, то про здійснення вторинної не варто навіть і замислюватися.
Вступаючи в нову, сучасну, інформаційну еру збільшився інтерес і потреба в оволодінні додаткових знань, звідси зростання значення ЗМІ. С.Г. Корконосенко, спираючись на соціально-рольову характеристику, пропонує суб'єктний підхід до системи функцій журналістики. В«Серед суб'єктів, що використовують пресу в своїх інтересах, генеральним є суспільство, соціальна система: тут важливі інтеграційні та пізнавальні функції журналістики. Для іншого суб'єкта - соціального структури всередині суспільства - агітаційно-пропагандистська і організаторська; для третього - особистості - орієнтує і морально-психологічного задоволення. Для журналістів преса виконує службово-професійну і творчу функції. Враховуючи те, яку роль спочатку несе з собою журналістська інформація, необхідно розглянути докладніше всі В«простір функційВ». Дослідники пропонують перелік важливих, на їх погляд, способів функціонування журналістики. У радянській науці саме широке ходіння, практично офіційне визнання отримала так звана триєдина функція, докладно описана в творах В.І. Леніна: В«Газета - не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, але також і колективний організатор В».
У 1960-і роки деякі соціологи стали виділяти інформаційну, просвітницьку, виховну, регулятивну, гедоністичних функції. А одного разу викладач одного з університетів повідомив на науковому семінарі, що їх викладацьким складом було вирішено взяти за основу лише дві функції - інформаційну та виховну.
В.Л. Цвік відмовляється від партійно-радянської преси, де головними функціями є: пропагандистська, агітаційна та організаторська. У своїх працях за основу всіх функцій він бере інформаційних ю, термін В«ПропагандистськоїВ» функції у нього замінюється на соціально-педагогічну , окремо виділяє функцію соціального управління , безпосередньо-огранізаторскую , витікаючу з організаторської, за розважальну функцію виявляє - рекреативную , культурно-просвітницьку , перетікає з рекреативної і інтегративну , як найважливішу функцію, яку виділяють багато дослідників.
Як ми бачимо, в сучасній журналістиці кожен дослідник дає світові своє уявлення про суспільні функціях ЗМІ, тому ми вирішили В«підійти з позицій їх системної угруповання. Тоді постане питання про вибір підстави для класифікації В».
Т. о. ми звернулися до найбільш Найпоширенішим класифікаціям функцій в працях професора Е.П. Прохорова, тому що у нього дано найбільш зрозуміле і точне тлумачення понять кожної з функцій. Він виходить з різних кінцевих результатів, сформувалися такі групи функцій: ідеологічна, культурно-освітня, рекреативна, безпосередньо-організаторська, рекламно-довідкова і комунікативна. Їх ми і розглянемо докладніше в наступному пункті.
1.2 Функції журналістики
1) Комунікативна функція
Вихідна функція журналістики - Комунікативна (від лат. Communication В«шлях повідомлення, форма зв'язкуВ») - обов'язковою умовою інформаційної взаємодії є налагодження відносин з масовою аудиторією. Вона полягає в тому, що не тільки журналіст (Ж) намагається контактувати з масовою аудиторією (МА) і соціальними інститутами (СІ), але і навпаки, з Ж відбувається знайомство як з об'єктом, який має інформацію і може з нею поділитися.
Сам же контакт може відбутися тільки в тому випадку, якщо він буде налагоджений, тобто Ж повинен втертися в довіру до МА, а СІ, оцінити його авторитет за рахунок підтримки аудиторії та державних законів. Журналістика дає відомості споживачеві про навколишній Світ і все, що в ньому відбувається. Завдяки цьому встановлюються міцні взаємодії (Ж з МА і Ж з СІ, і навпаки МА з Ж і СІ з Ж). В залежності від стану і потреби аудиторії журналістика повинна вносити зміни в характер цих взаємозв'язків. Мета Ж задовольнити запит МА: В«тому в добре налагодженій системі журналістики кожне видання та програма мають своє обличчя - відрізняються характером своєї В«моделі світуВ», задовольняючи потреби своїх В«КонтрагентівВ» в інформації В». Кожна людина має право на отримання цікавить його інформацією без будь-яких обмежень. Люди хочуть факти, і журналісти зобов'язані їм їх надати саме факти, а не свою думку про них, особисті пристрасті журналістів повинні залишитися за кадром. Це зовсім не означає, що журналістська інформація завжди повинна бути позбавлена ​​будь-якої тональності і забарвлення, як і те, що у журналіста не може бути власної думки. Всі залежить від завдання, поставленого перед журналістом, і яку інформаційну функцію виконує орган масової інформації.
2) Ідеологічна функція
Під взаємовідносини з МА проявляється прагнення вплинути на підвалини громадської думки, людське самосвідомість, ідеали, духовні й матеріальні цінності, тобто В«На характер і міру інформованості з громадським проблемамВ» - це ідеологічна або соціально орієнтована (грец. idea В«думка, поняттяВ» + logos В«слово, вченняВ») функція, поз...
