Міністерство Освіти і Науки Російської Федерації
Федеральне Агентство з освіти
Ростовський Державний Будівельний Університет
Реферат
За дисципліни: Соціологія
Тема: Вплив ЗМІ на дітей
Ростов-на-Дону
2010р
Зміст
Введення
1. Вплив телебачення на дітей
2. Взаємозв'язок телебачення і рівня злочинності
3. Вплив на дітей інтернету
Висновок
Список літератури
Введення
Безсумнівно, ЗМІ відіграють величезну роль в житті людей - це і джерело інформації, і засіб спілкування.
Однак останнім часом громадськість та науковці все більше відзначають посилення негативного впливу на дітей засобів масової інформації (і в першу чергу Інтернету та телебачення). Особливо потужний вплив на молодь здійснює телебачення. Телевізор стає для дитини чи підлітка основним джерелом інформації.
Інформація, поширювана ЗМІ, частіше за все полягає в оповіданнях про банкірів, рекетири, киллерах, топ моделях. Найпопулярніші передачі - передачі розважально-ігрового характеру. Вони не привчають міркувати, тонко відчувати, пробуджують нице, руйнівний, тварина начало в людині, а не високе, моральне, духовне. Аналіз сучасного інформаційного простору показав, що більшість комерційних каналів показують виключно бойовики і еротику упереміж з рекламою. На цьому і виховуються Зараз діти.
1. Вплив телебачення на дітей
В умовах складних соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві в останні 15 - 20 років, помітно зменшилися виховні функції сім'ї та школи. Спілкування з дітьми йде у батьків на другий план. Звідси - зросле вплив засобів масової інформації на процес соціалізації та формування світогляду підростаючого покоління. ЗМІ, нерідко замінюючи батьків, дають результати, які не завжди легко вдається передбачити або виправити.
Наприклад, фахівці підрахували, що дошкільнята дивляться телевізор у середньому по чотири години в день. За всі шкільні роки молоді люди проводять біля екрану 15 000 годин, а на уроках близько 11 тисяч годин, тобто значно менше часу, ніж перед екранами телевізорів. За цей час вони бачать приблизно 13 тисяч випадків насильницької смерті.
Телевізор розповідає або показує дитині більше "повідомлень", ніж батьки, друзі чи вчителі і досить часто діти довіряють цим повідомленням не менше, а іноді навіть більше ніж рідним і близьким. А сучасне вітчизняне телебачення для залучення уваги широкої публіки та отримання більших прибутків від реклами схильне транслювати насильницькі чи еротичні сюжети, пробуджуючи найнижчі інстинкти людини.
Якщо дорослий ще може критично оцінювати всю цю телепродукцію і відмежовувати віртуальну реальність від дійсності, то діти, через відсутність у них повної свідомості кордонів реальності, всі події, які відбуваються перед їх очима, сприймають як справжні. Вбивство і насильство не викликають у них почуття страху чи відрази, тому що в результаті звикання до таких телевізійним передачам побачене на екрані стає для дітей не тільки реальним, але і природним. Дитина часто ці телевізійні схеми сприймає як план для наслідування у реальному життя і в нього поступово формується кримінальний стиль мислення. Якщо тебе скривдили - ти мусиш дати здачі і знищити кривдника, якщо ти розумієш, що не можеш досягти того, до чого прагнеш законними методами, то не страшно в чомусь переступити межу; якщо ти багатий і сильний - закон для тебе не писаний. У результаті маємо звикання до цих сцен, формування уявлень, що основний шлях вирішення більшості проблем - насильницький, та формування вельми дивних ідеалів чи взірців для наслідування. Дані соціологічного дослідження канд. псих. наук О.Ю. Дроздова (Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України) показують що 58% молоді прагнуть копіювати поведінку телегероїв, здебільшого з іноземних фільмів, а 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, наслідуючи телегероїв.
Особливо небезпечно показувати фільми зі сценами насильства чи розпусти й агресивні мультфільми маленьким дітям. Наприклад, коли двохлетнім дітям показали В«Том і ДжерріВ», то після мультфільму вони почали битися маленькими табуреточку, які були в кімнаті, копіюючи героїв. А деякі діти можуть взяти молоток чи ніж, як герої цих мультиків і вдарити іншу дитину або навіть дорослого. Чотирирічна дитина почала бити кулачками своїх рідних після перегляду В«МатриціВ», так як він побачив, що хороший Нео довгий час бився з поганими В«дядькамиВ». Дослідники з'ясували, що діти, які здійснили злочин, покалічивши інших дітей під час гри, взагалі не розуміють, що таке біль живої істоти і співпереживання, так як вони не можуть поставити себе на місце того дитини, якому вони завдали шкоди, бо батьки їх цьому не навчили, а мультфільми навпаки показували, як В«прикольноВ» завдавати болю іншій істоті чи людині, як це показано в В«Том і ДжерріВ».
На жаль значна частина зарубіжних мультфільмів наповнені агресивними чи аморальними сценами: різноманітні покемони і кіборги, які постійно знищують один одного.
Тому подібні мультфільми дітям не можна показувати ні в якому разі, а у нас вони транслюються щоденно, є навіть спеціальні канали, здебільшого наповнені подібною продукцією.
Результати можна спостерігати в реальному житті.
Барселона. Троє підлітків вирішили повторити трюк, який вони побачили по телебаченню і пізно ввечері натягнули через вулицю пластиковий шнур і спостерігали як він перерізав горло мотоциклісту.
Лондон. Двоє шестирічних хлопчика повністю зруйнували будинок своїх сусідів, щоб повторити телепередачу і заслужити премію. В дитячий передачі пропонувалося самим оригінальним способом зруйнувати збудований в телестудії будинок.
Осло. Група 5-6 літніх дітей гралася в черепашки - ніндзя і насмерть забила одну з дівчаток.
Валенсія. 20-річний юнак, перевдягнувшись черепашкою-ніндзя заліз в сусідній будинок і зарізав подружжя та їхню дочку.
І таких випадків стає все більше, так як заради видовищності і наживи телекомпанії часто нехтують моральними нормами і переходять дозволені межі. У США був такий випадок. Вранці 1 травня 1998 більшість американських телекомпаній перервали трансляцію дитячих передач і в прямому ефірі почали показувати самогубство на вулиці Лос Анжелеса чоловіка, який дізнався що він хворий на СНІД. І більшість дітей були змушено дивитися як цей чоловік бігав з рушницею, погрожуючи іншим, а потім вистрілив собі в голову, заливши власною кров'ю частину вулиці. Телекомпанії пізніше попросили пробачення у батьків, але ситуації це не змінює і наслідки ми вже спостерігаємо сьогодні, коли майже щомісяця передають новини, що той чи інший школяр чи студент застрелив своїх однокласників або вчителів чи просто незнайомих людей, так як їм поставили погану оцінку або образили і вони таким чином разплачіваются за образу.
2. Взаємозв'язок телебачення і рівня злочинності
Наукові дослідження підтверджують негативний вплив телебачення на збільшення рівня злочинності. Зокрема дослідженнями В.І.Ролінского встановлено, що рівень злочинності в будь-якій країні зростає через 10-15 років після появи в ній телебачення з елементами насильства та агресії. Інший відомий експерт в галузі інформаційного простору Борис Потятиник наводить факти багаторазового зростання підліткової злочинності, що відбувався паралельно з наступом телебачення. Так дослідження певних районів у Південній Африці і Канаді, які з політичних або технічних причин не мали телебачення аж до початку 70-их років ХХ ст., показали, що через 3-8 років після запровадження телебачення відбувся різке зростання підліткової злочинності (у 2-3 рази) і в цих регіо...
