Мовно-стилістичні особливості заголовків у газеті
Зміст
1. Роль і значення заголовків періодичних видань
2. Стилістичні особливості газетних заголовків
Література
1. Роль і значення заголовків періодичних видань
У газеті заголовок займає найсильнішу, акцентируемой позицію. Це те, на що читач відразу звертає увагу. Будучи складовою частиною газети, заголовок виконує наступні мовні функції: інформативну (передає інформацію про тексті), прагматичну (надає дію на інтелект і емоції адресата - одержувача інформації). У сучасному газетному заголовку прагматична функція є найважливішою. Прагматична спрямованість газетного заголовка мотірована його роллю посередника між читачем і автором тексту. [1]
Заголовки публікацій у газеті - невід'ємний елемент її дизайну. Від їх характеру та оформлення під чому залежить В«обличчяВ» періодичного видання. Найважливіша їх функція - привернення уваги читача. Заголовки допомагають йому швидко ознайомитися з змістом номера, зрозуміти, про що повідомляють його публікації, що важливо в інформації, яку йому пропонують, що представляє для нього особливий інтерес. Уміння оформлювачів газети використовувати заголовки в черговому номері часто визначає рішення читача - прочитати ті публікації, заголовки яких порушили в ньому інтерес, або відкласти номер в сторону. Газетна практика дає численні приклади того, як в результаті невдалого вибору та оформлення заголовків різко знижується вплив важливих виступів газети на читачів: змістовну статтю з неправильно вибраним, невиразним, неграмотно оформленим заголовком не помічають. І навпаки, яскравий заголовок, який залучив читача своїм змістом і формою, спонукає прочитати наступний за ним текст або розглянути стоїть під ним ілюстрацію.
Зауважимо, що ще на початку XIX в. тексти в газетах друкувалися без заголовків. На початку кожного повідомлення зазвичай вказували лише географічний пункт - назва міста, звідки воно прийшло, і дату його напрямки в редакцію. Вперше заголовки стали позначати на першій сторінці номера у своєрідній афішки-покажчику, де повідомляли про його матеріалах. Поступово деякі з цих заголовків переходили і на інші сторінки номери, де ставилися над найважливішими повідомленнями та статтями.
Зараз майже всі тексти і багато ілюстрації публікують із заголовками. Виняток становлять невеликі інформаційні повідомлення і замітки, згруповані в збірці. Тоді над нею ставлять загальний заголовок - рубрику, що позначає головну тему цих публікацій або інший загальний для них ознака.
Заголовок слід розглядати як самостійний газетний жанр. В рамках цього жанру створюються короткі тексти, дуже зручні для сприйняття в силу своєї стислості і образності, а також тому, що заголовки набираються більшим шрифтом, ніж інші тексти, і в силу цієї своєї особливості, безсумнівно, привертають до собі мимовільне увагу аудиторії.
Заголовок здатний не тільки моментально повідомити інформацію, але і маркувати її. Наприклад, негайно і без зусиль свіже інформаційне повідомлення поставити в один логічний ряд з іншими повідомленнями, внесеними в інформаційний простір раніше. А заодно дати оцінку інформаційному повідомленню, забезпечити його сприйняття аудиторією не тільки в тому чи іншому логічному ряду, але і з тим або іншим емоційним ставленням. Іншими словами, заголовок здатний сформувати переконання аудиторії з приводу тієї чи іншої події, або навіть сформувати установку аудиторії.
Розглянемо в Як приклад серію заголовків до коротких матеріалами, які публікувались не так давно на перших шпальтах декількох номерів газети В«КоммерсантВ». Як тільки правоохоронні органи пред'являли претензії тієї чи іншої комерційної структурі або хоча б намагалися поставити запитання керівникам таких структур, відповідний матеріал потрапляв на першу смугу В«КоммерсантВ». Тепер вже навряд чи хтось згадає зміст тих матеріалів, які за обсягом і стилем були не більше, ніж нотатками, шикуються по схемі: такий-то орган здійснив такі-то дії по відношенню до такої-то комерційній структурі; представники органу заявили, що мова йде не про політику, а про самих звичайних слідчих діях, передбачених законом. Зате всі пам'ятають серію схожих заголовків: В«Прийшли за ІвановимВ», В«Прийшли за Петровим В»,В« Прийшли за Сидоровим В»і так далі.
перше, тому що будь-яке повідомлення, опубліковане під такого роду заголовком негайно ставало предметом уваги аудиторії. По-друге, воно автоматично ставилося в ряд з усіма попередніми. По-третє, буквально трьома словами формувалося емоційне ставлення аудиторії до всіх таких новин разом узятим і, як наслідок, до кожної такої новини по окремості. Причому мова йде, як мінімум, про негативному емоційному відношенні до дій органів, і, як максимум, про співчуття до тих, В«за ким прийшлиВ», оскільки останні емоційно ставились в один ряд з безневинними жертвами.
Адже всякий житель нашої країни знає, що В«прийшли за кимосьВ» - це формула, яка склалася в роки сталінських репресій, коли В«приходилиВ» без судового рішення, а порию навіть без ордера, і жоден з тих, В«за ким приходилиВ», назад вже не повертався.
Таким чином, заголовок зараз являє собою органічний перший елемент текстової публікації, нерозривно з нею пов'язаний, більш того - що випливає з її змісту. В.Г. Короленка в одному зі своїх листів підкреслював: В«Заголовок повинно до певної міри попереджати про зміст В». [2] Тому заголовок вимагає до себе постійної уваги - як авторів публікацій, так і особливо співробітників газетного секретаріату та інших журналістів, зайнятих підготовкою чергових номерів газети. І не випадково в процесі підготовки номери настільки часто змінюють заголовки деяких матеріалів, які дали їм їхнє автори, - керівники редакції прагнуть знайти найбільш вдалі варіанти заголовків, які повинні привернути увагу читачів. Багатьом публіцистам відомі В«муки заголовкаВ», пов'язані з пошуком назви для статті, репортажу або іншого журналістського твору. Кожен знаходить заголовок по-своєму: одні визначають його, лише завершивши текст; інші воліють спочатку дати своєму майбутньому виступу заголовок - іноді умовний, який ніби дає напрям усієї роботи, і потім уточнюють його відповідно до завершеним матеріалом.
2. Стилістичні особливості газетних заголовків
Як самостійна мовна одиниця газетний заголовок може розглядатися з точки зору його виразності і використання різних стилістичних прийомів.
З плином часу простежується тенденція лаконічно, максимально ясно і точно формулювати заголовок. Спостерігається спрощення синтаксичних конструкцій, що лежать в його основі. Наприклад, якщо в ХIХ - початку ХХ вв. вживалися складні синтаксичні конструкції, поширені пропозиції, то сучасний газетний заголовок характеризується простими, найчастіше непоширеними пропозиціями. В основному використовуються іменні словосполучення різного типу. [3]
У книзі В«Російська мова на газетній шпальті В»В.Г. Костомаров виділив основну рису мови газети: прагнення до стандартизованого і одночасно до експресивності. Широкі можливості для реалізації цієї тенденції представляють фігури мови - відступу від нейтрального способу викладу з метою емоційного і естетичного впливу.
стандартизованность забезпечується вопроізводімостью фігур: в їх основі лежать певні схеми, які в мові можуть наповнюватися кожного разу новими словами. Ці схеми закріплені багатовікової культурної діяльністю людства і забезпечують В«класичністьВ», витонченість форми. Експресія виникає або в результаті ментальних операцій зближення-протиставлення, або внаслідок руйнування звичних мовних формул та стереотипів, або завдяки вмілим змінам мовної тактики.
Сьогодні очевидна тенденція до подолання колишньої жорсткої зумовленості, стандартизації лексичного складу, відмо...
