Реферат Мовні та стилістичні особливості жанру "нарис"

-->p>

1

3

3

3

3

3

3

4

Введення

Дана дипломна робота присвячена вивченню мовних і стилістичних особливостей жанру В«нарисВ». Поняття В«НарисВ» в якості назви журналістських публікацій певного типу має неясне проісхожде-ня. Хоча існує думка, що до його появи причетний А. М. Горький, який в одному зі своїх листів колезі по словесному ремеслу вказував, що вихідним у визначенні тексту, що має відому літературну форму, як В«нарисуВ» є дієслово В«окреслюватиВ» [1, c. 145].

Точність цієї думки встановити важко. Однак те, що публікації, які А.М. Горький називав В«нарисомВ», з'явилися аж ніяк не у той момент, коли у нього виникла думка назвати їх саме цим В«ім'ямВ», сумніви не викликає.

Серед родоначальників вітчизняного нарису дослідники російської журналістики називають імена В.Г. Короленка (В«У голодний рік В»), А.П. Чехова (В«Острів СахалінВ»), Г.І. Успенського (В«РуйнуванняВ»), Н.В.Успенского (В«Без мовиВ») та ін Чимале число видатних майстрів цього жанру прославили радянську журналістику, наприклад А.М. Горький, М.Є. Кольцов, Б.Н. Польовий, К.М. Симонов, А.А. Бек, А.А. Аграновський, В.В. Овечкін, Г. Н. Бочаров і багато інших.

Нарис вважається В«королемВ» художньо-публіцистичних жанрів, але з точки зору підготовки його - він один з найбільш трудомістких. І це дійсно так, оскільки написати хороший нарис журналіст зможе тільки в тому випадку, якщо він впевнено володіє різними методами відображення дійсності, існуючими в його ремеслі [2]. При підготовці нарису мало, наприклад, зуміти знайти підходящий предмет виступи, успішно зібрати матеріал, проаналізувати його. Треба ще й відповідним чином переосмислити інформацію і втілити її в таку форму, яка буде визнана, дійсно нарисової, що вказує на актуальність дослідження

Метою даної роботи є вивчення мовних і стилістичних особливостей жанру В«нарисВ». Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання :

1. Висвітлити сутність і різновиди нарису.

2. Вивчити особливості структурної організації нарисів різних видів.

3. Описати художні елементи нарису: пейзаж, деталь, портретна характеристика.

4. Виявити лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості жанру

Предметом дослідження є мовні та стилістичні особливості жанру В«нарисВ», а об'єктом дослідження - жанр В«нарисВ».

Методи дослідження: теоретичні: вивчення та аналіз літератури за темою дослідження; узагальнення досвіду; загальнонаукові і специфічні або приватні методи: аналізу і синтезу; порівняльного аналізу та ін

Джерелам дослідження послужив проблемний нарис, опублікований у вересні 1999р., в газеті В«Комсомольская правдаВ», автором якої є М. Матвєєва. При цьому використані праці таких авторів як Г.В. Ла-зутіна, Р.П. Вівсі-пян, В.Ф. Олешко, О.Р. Самарцев, А.О. Тертичний, В.Л. Цвік, Н.Е. Шиш-кін і ін

Структура дослідження. Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури і додатки.

1. ГЛАВА. Теоретичні основи вивчення мовних і стилістичних особливостей жанру В«нарисВ»

1.1 Нарис як жанр публіцистичного стилю. Сутність і різновиди нарису.

Одним з поширених жанрів публіцистики є нарис.

Нарис -1. Невелике літературний твір, короткий опис життєвих подій (зазвичай соціально значущих). Документальний, публіцистичний, побутової нарис. 2. Загальне виклад якого-небудь питання. Нарис російської історії. (Тлумачний словник)

Нарис - 1) У художній літературі один з різновидів розповіді, відрізняється великою описовістю, зачіпає переважно соціальні проблеми. 2) Публіцистичний, в тому числі документальний, нарис викладає і аналізує різні факти і явища суспільного життя, як правило в супроводі прямого тлумачення їх автором. (Енциклопедичний словник)

Отже, спираючись на визначення словників, можна зробити висновок, що характерною особливістю нарису є документальність, достовірність фактів, подій, про які йде мова. У ньому називаються справжні імена і прізвища зображуваних осіб, дійсні, а не вигадані місця подій, описується реальна обстановка, вказується час дії. В нарисі, як і в художньому творі, використовуються образотворчі кошти, вводяться елементи художньої типізації.

Нарис - найбільш характерний для публіцистики жанр , побудований за законами драматургії і заснований на фактах, він максимально наближається до художніх жанрах. Глибина авторського осмислення - відмітна риса нарису. Він не тільки описує, коментує або аналізує факт, але і переплавляє його в творче свідомість автора. Особистість автора не менш важлива в нарисі, ніж факт або подію. Сюди можна віднести творчий портрет. Правильний вибір виразних засобів має принципове значення. До виразним засобам належать:

1 стиль;

2 мову;

3 підбір образів, порівнянь і епітетів;

4 композиція і т.д.

Особистість в нарисі набуває особливого якість літературного героя, вона відокремлюється. Нарис, як правило, будується за жорстким драматургічним законам. Нарис поліфонічен - в ньому багато різних ліній.

Сутність нарису багато в чому зумовлена ​​тим, що в ньому з'єднується репортажне (наочно-образне) та дослідне (Аналітичне) на-чало. Причому В«розгорнутістьВ» репортажного початку сприймається як переважання художнього методу, в той час як упор автора на аналіз предмета зображення, виявлення його взаємозв'язків виступає як домінування дослідного, теоретичного методу. Відповідно в ході їх застосування створюється або переважно-художня, або переважно-теоретична концепція відображуваного предмета. І вже в рамках тієї чи іншої концепції збираються або В«переробляютьсяВ» емпіричні факти. Саме непрояснених названого обставини довгий час служила вихідним моментом гарячих суперечок про те, чи відносити газетний (журнальний) нарис до художніх творам або ж - до документально-журналістським.

Переважання в ході підготовки нарису того чи іншого методу залежить насамперед від мети та предмета дослідження. Так, якщо предметом дослідження виступає якась проблемна ситуація, то доцільним для її дослідження буде теоретичний мето...