ЗМІСТ:
Введення
Глава I. Аналітична журналістика
1.1 Аналітичні жанри
1.2 Структурна організація аналітичних жанрів
1.3 Аналітична журналістика як жанр
1.4 Аналітична журналістика як формат
Глава II. Аналітична журналістика в Росії
2.1 Аналітики в російських ЗМІ
2.2 Аналітична журналістика як політичний фактор
2.3 Аналітична журналістика як професійна область
2.4 Аналітична журналістика як ринок і середу
Глава III. Аналітичні способи відображення дійсності в журналістиці
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Актуальність роботи визначається тим, що в сьогоднішній Росії в процесі демократизації та інших суспільно-політичних змін засобам масової інформації та комунікації приписуються досить значні роль і вплив. Аналітична журналістика - одна із середовищ, що утворюють інтелектуально-політичний ландшафт сучасної Росії. І, можливо, один із критеріїв цілісності ідейно-політичного поля - здатність В«аналітиківВ» бачити в ньому своє місце. Розпочатий в Росії процес формування інформаційного суспільства перетворює засоби масової інформації та комунікації в актуальний об'єкт дослідження. Трансформаційна криза, що охопила країну, або ж модернізація навздогін охопили всі без винятку сторони життєдіяльності російського суспільства, в тому числі і засоби масової інформації. Хоча в першу чергу завдання журналістики - зробити інформацію загальнодоступною, але в той же час журналістика є сферою громадянського суспільства і тому вона має право вимагати від аудиторії участі в дискусіях і рішеннях, виносячи на її обговорення суспільно значущі проблеми. Аналітична журналістика якраз і складає основний зміст якісної преси: ретельно зіставляючи між собою факти, журналісти-аналітики трактують новину, коментують її і навіть прогнозують майбутнє. Образно кажучи, аналітична журналістика координує діяльність суспільства.
Зрозуміло, що працює в цьому виді журналістики необхідні аналітичний склад розуму, вміння не тільки фіксувати очевидне, але і визначати зв'язки між явищами, безбоязно приймати на себе відповідальність за рішення.
Предметом аналітичної журналістики виступають актуальні суспільні явища, події, процеси, ситуації і пов'язані з ними теоретичні та практичні проблеми суспільного розвитку. Щоб у всьому цьому розібратися, журналісту доводиться уточнювати причини та умови розвитку подій, визначати приховані мотиви та наміри діючих в тій або іншій ситуації, оцінювати правильність вибору засобів і шляхів розвитку ситуації, обгрунтованості точок зору та ідей. Само собою зрозуміло, що такі матеріали мають великий об'єм: неможливо в двох абзацах розкрити сутність того, що відбувається. Адже якщо в інформаційній журналістиці важливий факт, то в аналітичній - думка, породжена фактами, і емоції автора, породжені цією думкою.
Досліджуючи світ, журналіст-аналітик намагається зорієнтувати читача в суспільному житті, допомогти йому визначити свою життєву позицію. І для цього він показує всі події з точки зору тієї ролі, яку ці події можуть зіграти в житті читача.
В останній час аналітична журналістика стала активно розвиватися. Журналісти охоче беруться інтерпретувати факти, підштовхуючи аудиторію до того, щоб вона сама зробила потрібні журналістам висновки. Така специфіка аналітичної журналістики дає можливість журналісту зображувати не стільки реальний, скільки віртуальний світ. Розрахунок на те, що уявлення про спосіб життя рано чи пізно сформує і саме життя, призводить до того, що аналітична журналістика активно моделює образ думки аудиторії.
Однак журналістика, за думку англійського дослідника мас-медіа Д.Янга, може раптово В«створюватиВ» соціальні проблеми, представивши їх драматично непереборними і підкресливши їх пріоритетність. ЗМІ можуть швидко і ефективно В«посіятиВ» публічне обурення та сконструювати те, що можна назвати моральною панікою навколо певного типу девіації. Через журналізм институционализируется потреба створення в суспільстві моральної паніки [1]. Таке моделювання схожа маніпуляції, оскільки журналіст отримує можливість викликати певну спровоковану реакцію на свій матеріал, заздалегідь керуючи заданої ним же самим ситуацією. Тому аналітична журналістика дуже небезпечна зброя в руках невмілих журналістів.
Метою даної роботи є: вивчення аналітичної журналістики.
Об'єкт дослідження: аналітичні статті в друкованих ЗМІ.
Предмет дослідження: аналітична журналістика (жанри, організація формат).
Досягнення мети роботи реалізується через вирішення ряду взаємопов'язаних завдань. У їх числі:
- визначити особливості аналітичної журналістики;
- детально розглянути аналітичні жанри, їх структурну організацію, формат;
- дати огляд аналітичної журналістики російських ЗМІ.
Структура курсової роботи наступна: вступ, основна частина з трьох розділів, висновок, список використаної літератури.
РОЗДІЛ I . АНАЛІТИЧНА ЖУРНАЛІСТИКА
1.1 Аналітичні жанри
Аналітичні жанри - це широке полотно фактів, які трактуються, узагальнюються, служать матеріалом для постановки певної проблеми і її всебічного розгляду та тлумачення. До аналітичних жанрів відносяться: кореспонденція, стаття, оглядова рецензія. Кореспонденція аналізує групу фактів. Це робиться з допомогою опису фактів, їх аналізу і відповідних висновків. Тут дуже важливі приклади, оперативність, конкретність теми, чіткий адресу. Стаття - це узагальнення та аналіз фактів і явищ. Якщо в кореспонденції події розглядаються від часткового до загального, то в статті все відбувається, навпаки - від загального до конкретного. Стаття бере факти в глобальних масштабах, аналізує їх, піднімаючи до науково обгрунтованих висновків.
Аналітичні жанри мають справу з інтерпретує інформацією, і їхні методи орієнтовані на основні логічні операції: індукцію і дедукцію, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, синтез, аналіз (як розгляд з різних боків, розкладання на деталі і подробиці, співвіднесення спільного з приватним); та загальнонаукові процедури: систематизація, класифікація, групування, типологізація.
Стратегія якісного аналізу передбачає виявлення якихось загальних закономірностей у різних явищах дійсності, а також з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між різнорідними фактами. З цією метою наявні в розпорядженні журналіста дані класифікуються і групуються за певними ознаками і критеріями.
У всякому інформаційному повідомленні і серйозному нарисі повинна міститися деяка частка аналізу, вплетеного в основну тканину розповіді або виписаного окремо. Але іноді масштаб або важливість події такі, що для них потрібні суто аналітичні статті. Це такі статті, які буквально анатомує події, теми, питання і розвиток подій в спробі пояснити, що відбувається або буде відбуватися далі. Ці статті повинні також спробувати пояснити значимість подій і їх контекст.
Вони не повинні бути просто набором суджень. Точно так само не можна, щоб це були старі новини, підігріті і подані під соусом з декількох думок. Вони повинні містити свіжі відомості та свіжий погляд на подію. Акцент слід робити на інтерпретації і роз'ясненні.
Потреба в статтях-інтерпретаціях зросла, особливо останнім часом, коли люди спочатку дізнаються новини по радіо або по телебаченню. Крім того, що пишучі журналісти взагалі копають глибше, ніж радіо-і телерепортери, газетам слід також роз'яснювати значення подій і явищ. Коментар повинен повідомляти про нові тлумаченнях і поглядах - надавати новий сенс значенню речей.
1.2 Структурна організація аналітичних жанрів
Складність структурної організації аналітичних жанрів полягає в тому, що журналіст, як правил...
