Зміст
Введення. 2
Глава 1. Засоби масової інформації в надзвичайних ситуаціях як об'єкт наукового дослідження. 5
1.1 Теоретико-методологічні основи дослідження надзвичайної ситуації 5
1.2 Соціально-психологічні особливості поведінки людей в надзвичайних ситуаціях. 10
1.3 Специфіка функціонування російських засобів масової інформації в умовах надзвичайних ситуацій. 13
Глава 2. Реальне стан і механізми корекції функціонування засобів масової інформації в умовах надзвичайних ситуацій. 17
2.1 Преса як джерело інформації в надзвичайних ситуаціях. 17
2.2 Мас-медіа в формуванні громадської думки з проблем надзвичайних ситуацій. 19
2.3 Механізми корекції функціонування засобів масової інформації в позаштатному режимі. 21
Висновок. 26
Список літератури .. 29
Введення
Актуальність теми . В останні роки в Росії, незважаючи на загальне зниження кількості надзвичайних ситуацій (НС) спостерігається збільшення масштабів і відповідно збитків від них. У них залучаються всі великі маси людей, які не тільки піддаються впливу прямих вражаючих факторів, але й відчувають психологічний стрес, як під час самої надзвичайної ситуації (НС), так і після. За 2009 рік на території Російської Федерації відбулася 2.541 НС, в яких загинули 5927 людини, сумарний матеріальний збиток від них склав більше 100 млрд. рублів.
Сучасні НС породжуються безліччю причин, тому для вироблення ефективних заходів щодо їх запобігання потрібні складні пояснювальні схеми їх виникнення і протікання. Одним з найважливіших факторів, що визначають стійкість суспільства до впливу НС, є культура безпеки людини, виражена В«сукупністю етичних принципів, соціальних знань і певних стереотипів поведінки в НС або на шляху до їх попередження В». Чим вище культура безпеки особистості, тим менша ймовірність того, що людина стане джерелом або жертвою подібної ситуації.
Засоби масової інформації (ЗМІ) виступають в ролі важливого чинника соціального управління в умовах НС, формування культури сучасної особистості, що обумовлює необхідність як розуміння, так і знання компенсаторних (Відшкодувальній) ресурсів ЗМІ. Під компенсаторним ресурсом розуміється властивість ЗМІ надавати позитивний вплив на психоемоційний та фізичний стан людей, що потрапили в зону НС.
Завдяки ЗМІ будь НС або стихійне лихо отримують інформаційно-комунікативний резонанс, який або підсилює катастрофічність наслідків, або допомагає уберегтися від депресії, апатії, тобто здійснює свого роду психотерапію соціальної сфери.
Інформація про НС, як правило, домінує над висвітленням інших подій повсякденному життя, що виражається у зростанні обсягів інформації про них в інформаційному просторі. Надлишкове присутність такого роду інформації формує ефект звикання масової свідомості до катастроф, їх неминучості, що в підсумку веде до пасивного, усуненому поведінці людей навіть при таких надзвичайних ситуаціях, як пожежа, повінь і т.п. В результаті в суспільстві відсутня адекватне сприйняття безпечної поведінки у НС.
Таким чином, у наявності протиріччя між зростанням стресогенних факторів для масового свідомості, обумовлених збільшенням масштабів НС, і зниженням компенсаторних можливостей ЗМІ, що забезпечують достатній рівень його стабільності. Відсутність рівноважного співвідношення між реальним рівнем НС та характером їх відображення в інформаційному просторі призводить до того, що громадяни потрапляють під подвійний психологічний прес: самої ситуації та її відбиттям у мас-медіа. ЗМІ, будучи по суті своїй соціальним регулятором суспільства, не сприяють соціально-психологічної стабільності суспільства в момент НС та не виконують одного зі своїх головних призначень - психокорекції масового свідомості.
Саме цим визначається актуальність теми дослідження, яка обумовлюється:
- потребою наукового осмислення причин невідповідності діяльності засобів масової інформації особливостям психологічного стану людей в умовах надзвичайних ситуацій;
- важливістю вивчення природи інформаційно-комунікативних відносин у надзвичайних ситуаціях з метою мінімізації негативних наслідків НС для суспільства;
- відсутністю знань та практичних механізмів протистояння деструктивному впливу ЗМІ на процес адаптації в соціальне середовище, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації;
- необхідністю розробки механізмів корекції характеру функціонування засобів масової інформації для мінімізації негативних соціально-політичних наслідків НС.
Мета дослідження - виявити умови, що сприяють позитивному впливу преси на стан суспільства в надзвичайних ситуаціях.
Завдання дослідження:
- обгрунтувати необхідність дослідження НС у зв'язку з її впливом на соціально-політичний стан суспільства;
- виявити основні вектори трансформації масової свідомості людей і їх поведінки в НС;
- розглянути специфіку формування інформаційного простору Росії в НС;
Об'єкт дослідження - засоби масової інформації і масове свідомість в умовах надзвичайних ситуацій.
Предмет дослідження - ресурс засобів масової інформації в процесі взаємодії з масовою свідомістю.
Глава 1. Засоби масової інформації в надзвичайних ситуаціях як об'єкт наукового дослідження
1.1 Теоретико-методологічні основи дослідження надзвичайної ситуації
Надзвичайні ситуації в якості об'єкта наукового аналізу почали досліджуватися порівняно недавно - в середині ХХ століття. До загальнотеоретичних роботах відноситься развиваемая останнім часом концепція В«суспільства ризикуВ», яка являє собою альтернативну концепцію суспільного життя (У.Бек). [1] Метою суспільства ризику стає безпеку, а не розвиток. Дану концепцію розвивають також Е. Гідденс, Н. Луман, О.Н. Яницький.
Слід відзначити, що роль ЗМІ в умовах НС приділено недостатньо уваги. В літературі вона присутня всередині інших проблем і напрямків - в журналістиці, де акцент робиться на етичну сторону подачі інформації, в психології, де простежуються спроби виявити ступінь інформаційного впливу на психічний стан населення, в теорії ризиків, де процес інформування населення розглядається як суто технологічний. Крім цього, недостатньо вивчені можливості, алгоритми дії засобів масової інформації, якісні та кількісні параметри інформації, її соціально-психологічна і політична спрямованість, а значить і специфіка управління інформацією в умовах надзвичайного характеру.
ЗМІ сьогодні-це реальний соціально - політичний фактор, активно впливає на суспільство, економіку, політику, естетику, ЗМІ визначає і формує погляди, смаки, світогляд. На початку ери зародження телебачення фахівці психологи, лінгвісти, культурологи побачили закладені в ньому комунікативні потенції: те, що телебачення може бути універсальною мовою всього світу, що з допомогою телебачення люди, що говорять на різних мовах почнуть розуміти один одного краще. Однак через майже сторіччя з екранів телевізорів на людину потоком ллється інформація про брехню і наклеп, про насильство і вбивства. Для більшості росіян телебачення є основним джерелом отримання інформації. Людина переглядає різні види програм, які пропоную телеканали. На російських телеканалах особливе місце займають передачі, що висвітлюють екстремальні події, такі як катастрофи природного та техногенного характеру, грабежі, насильство, вбивства, військові конфлікти. Російські ЗМІ відрізняються докладним і трагічним освітленням екстремальних подій. Все це супроводжується докладними коментарями, вимовними рівним голосом диктора за кадром. У будь-який момент дня і ночі на російському телебаченні можна відшукати або кримінальну програму, або бандитський серіал. Насильство показують все бі...
