ЗМІСТ
ВСТУП
1. Журналістика в інформаційному суспільстві
2. Становлення ЗМІ в мережі Інтернет
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Сучасна журналістика як форма комунікативної практики, що розвивається в руслі глобального проекту інформаційного суспільства, набуває ряд якісно нових властивостей. В Зокрема, має місце виникнення у медіапросторі сектора інтернет-журналістики, що володіє властивостями гіпертекстові і інтерактивності.
Наслідком даного процесу є:
В· структурні зміни в системі вітчизняних ЗМІ як частини системи масових комунікацій (СМЯ) за рахунок становлення і розвитку нового виду ЗМІ - інтернет-журналістики;
В· посилення взаємовпливу компонентів системи ЗМІ, зокрема впливу інтернет-журналістики на телебачення, радіо та пресу;
В· поява нових стандартів стилістики публікацій;
В· зміни параметрів професіоналізації журналістів.
Дані процеси відбуваються на тлі формування нової інформаційної парадигми, характеризується посиленням комунікативного аспекту журналістської діяльності. Це призводить до розширення медійного простору за рахунок використання нежурналістскіх носіїв інформації і технологій: коштів PR, реклами, маркетингу; політичних технологій і т.п.
Системність ЗМІ увазі, що властивості компонентів системи детермінуються властивостями системи. І навпаки, входження в систему нового компонента зі своїми специфічними властивостями призводить до зміни властивостей системи. Отже, телебачення, радіо та преса починають поступово набувати властивості, притаманні інтернет-журналістиці. Головними з них є інтерактивність і гіпертекстової. Тобто інтерактивність і гіпертекстової поступово стають якостями системи засобів масової інформації і всіх її елементів.
Можна констатувати, що зміни в сучасній журналістиці носять масштабний системний характер.
В даній роботі ми простежимо процес розвитку та інтеграції системи ЗМІ та глобальної мережі Інтернет.
1. Журналістика в інформаційному суспільстві
В даний час фахівці стверджують, що в якості середовища для формування сучасної журналістики слід розглядати інформаційне суспільство. У зв'язку з цим виділяються наступні властивості системи масових комунікацій (СМК):
В· виробництво власних подій;
В· структуризація реальності в слові;
В· прирівнювання достовірності повідомлення до якості його представлення (референція структури);
В· спонтанне підвищення рівня організованості та складності;
В· суб'єкт-суб'єктний характер відносин;
В· формування гіпертекстової картини світу;
В· породження множинності віртуальних реальностей (поліонтологічность);
В· різомоморфноcть.
На підставі даних властивостей можна окреслити схему періодизації історичного процесу на підставі зміни способу інформації: 1) мовна цивілізація; 2) письмова (книжна) цивілізація; 3) електронна цивілізація; 4) мережева цивілізація. На останньому етапі - мережева цивілізація - і виникає інформаційне суспільство.
Зв'язок властивостей інформаційного суспільства та журналістики проявляється в наступних моментах: глобалізація інформації; позитивний зворотний зв'язок між відкритістю інформації та її ефективністю; вдосконалення технологій збору, обробки, зберігання і передачі інформації; підвищення значущості журналістики; народження нових професій, в тому числі і в сфері інтернет-журналістики.
Особливості інформаційного суспільства визначають властивості сучасної журналістики і ставлять перед нею нові завдання: участь у розробці та використанні інтелектуальних технологій представлення (презентації) фактів; роботизація новинних потоків і первинної аналітичної обробки; розвиток інтерактивних способів комунікації, навігація в інформаційному просторі та ін
Сучасна інтернет-журналістика, по суті, - це органічна частина журналістики, а журналістика (ЗМІ)-органічна частина системи масових комунікацій (СМК). Це дозволяє досліджувати взаємодію інтернету і традиційних ЗМІ як окремих компонентів СМК, при якому і виникає феномен інтернет-журналістики. Одночасно відкривається можливість розглядати інтернет-журналістику як компонент вже системи ЗМІ.
Система ЗМІ є елементом, підсистемою або об'єктом-системою більш загальних соціальних систем, що дозволяє вивчати її взаємодія з іншими структурно-подібними організованості, зокрема, з іншими соціальними інститутами, і окремо - внутрішньосистемні взаємодія її основних компонентів: інтернет-журналістики, телебачення, радіо і друку.
Підсумком цього взаємодії в значній мірі через розвиток інтернет-журналістики стає посилення комунікативного аспекту інформаційно-комунікативної діяльності.
Однак відрізняти інтернет-журналістику від журналістики і від всього того, що відбувається в інтернеті, виявляється не таким простим завданням. Одні автори відносять до інтернет-журналістиці взагалі все, що публікується в інтернеті, інші, навпаки, вважають, що немає ніякої особливої вЂ‹вЂ‹інтернет-журналістики, а є журналістика, яка використовує інтернет. Складність відділення понять є наслідком того, що для інтернет-журналістики виявляються незастосовні багато положення, вироблені в науці, орієнтованій на немережевих журналістику.
Фактор віртуальності є сутнісним властивістю системи масових комунікацій (СМК). Інтернет-журналістика позиціонується у віртуальному просторі і визначається більшою мірою саме комунікативними, а не інформаційними параметрами. Домінанта комунікативності знову актуалізує питання про взаємовідносини людини і реальності, в значній мірі презентуемой сьогодні в якості медіапродукту. Однією з головних функцій інформаційно-комунікативних засобів і однією з головних причин формування соціального інституту ЗМІ є задоволення потреби в актуалізації, в почутті собитійствованія, тобто спільного буття з навколишнім світом. ЗМІ забезпечують причетність дійсності.
В цілому феномен інтернет-журналістики змушує створювати нові пояснювальні схеми і нові типологічні матриці. При цьому журналістика як сфера діяльності, формує в повсякденності актуальний образ потоку поточних подій, забезпечує актуалізацію со-буттєвості і виробляє текст, який виступає засобом коммуніцірованія аудиторій з поліонтічной картиною світу. Інтернет, будучи відкритою структурою, розширюваної кожним новим користувачем, визначає структуру інтернет-журналістики, яка набуває різоматіческіе властивості.
2. Становлення ЗМІ в мережі Інтернет
Історія розвитку інтернету в Росії бере відлік з осені 1990 р., а журналістики в інтернеті - умовно з 1995 року (WWW з графічним браузером). Існував до цього моменту рівень розвитку інтернету в Росії не дозволяв говорити про мас-медіа. Однак праформи звичної сьогодні інформаційно-комунікативної іпостасі інтернету починали складатися з перших форм мережевої взаємодії. Так, вже до листопада 1993 р. почав працювати проект Demos Online. У листопаді 1994 р. з'явилася перший повнотекстова електронна російська бібліотека, перші журнали, поширювані по електронній пошті, і телеконференції (Ньюс).
Ближче всього по формі до сучасним інтернет-виданням був авторський проект Олександра Гагіна В«ПАРАВОЗ-NewsВ» (1996), з якого можна відраховувати початок етапу авторських проектів, тобто популярних сайтів, створюваних зусиллями однієї людини. Він тривав до моменту входження в інтернет професійних ЗМІ, які обмежувалися на перших порах розміщенням в інтернеті електронних копій друкованих видань (клонів). В цей же час стали бурхливо розвиватися вебобзори, які представляли собою компіляції публікацій з різних джерел, в тому числі і друкованих. 1 березня 1999 р. вийшла в світ перша в Росії щоденна інтернет-газета Gazeta.ru, не мала друкованого аналога. Її успіх привернув увагу інвесторів, що спричинило за собою розвиток ринкового сектора інтернет...
