Санкт-Петербурзький ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет журналістики
Кафедра сучасної періодичної преси
Репортаж на сторінках газети
Курсова робота
студентки 1 курсу в.о.
Якушенковой Катерини
Перевірила:
Павлушкіна Наталія Анатоліївна
р. Санкт-Петербург
2008
Зміст
Введення. 3
Глава I. Сучасний газетний репортаж .. 4
1.1. Визначення жанру. 4
1.2. Предмет, цілі, тематика жанру. 6
1.3. Пріродообрабующіе елементи репортажу. 7
1.4. Композиція. 9
1.5. Складнощі сюжетно-композиційної побудови репортажу. 10
1.6. Види репортажу. 11
В§ 1. Подієвий репортаж .. 12
В§ 2. Аналітичний (проблемний) репортаж .. 13
В§ 3. Пізнавально-тематичний репортаж .. 14
В§ 4. Репортаж-коментар. 15
Глава II. Жанру репортажу в сучасних періодичних виданнях 17
2.1. Коротко про Андрія Колесникові. 17
2.2. Аналіз репортажів Андрія Колесникова. 18
В§ 1. В«Володимир Путін і Дмитро Медведєв обмінялися обіцянкамиВ». (№ 3 (3820) від 16.01.2024) 18
В§ 2. В«Театр одного вболівальника В»(№ 27 (3844) від 19.02.2024) 20
В§ 3. В«Володимир Путін вибрав бабусю з ЛДПРВ» (№ 34/П (3851) від 03.03.2008) 22
В§ 4. В«Зустріч на межпрезідентском рівні В»(№ 43 (3860) від 18.03.2024) 23
В§ 5. В«Президент виступив гарантом космосуВ» (№ 62 (3879) від 12.04.2023) 24
Висновок. 26
Список літератури .. 27
Введення
Факти є факти; вони не зникнуть через те, що вам не подобаються.
Джавахарлал Неру (1889-1964)
Репортаж - один з улюблених жанрів сучасних журналістів. Так було завжди, ще з часів виникнення цього жанру в газетній періодиці. Та й сьогодні репортаж сприймається багатьма як синонім оперативності, актуальності та документальної точності. Пізнавальні та виразні можливості репортажу дозволяють сучасним журналістам наочно і предметно відображати навіть найскладніші явища дійсності. Саме в цьому, мабуть, криється неувядаємий секрет привабливості даного жанру, як для професіоналів, так і для читачів і саме тому обрана тема даної курсової роботи настільки актуальна на сьогоднішній день.
Мета: за допомогою теоретичних викладок і прикладів з ЗМІ розібратися, в чому особливості жанру репортаж.
Завдання:
- Дати своє визначення репортажу, проаналізувавши його предмети, цілі, тематику і особливості композиції;
- Розібратися в видах репортажу і мати уявлення про їх відмінностях один від одного;
- На прикладах репортажів Андрія Колесникова з газети В«КоммерсантВ» простежити використання всіх законів і прийомів жанру на практиці.
Об'єкт: газета В«КоммерсантВ» у період з січня по квітень 2008 року.
Предмет: найбільш цікаві репортажі Андрія Колесникова за даний період.
Глава I. Сучасний газетний репортаж
1.1. Визначення жанру
Поняття репортаж утворилося від латинського слова В«reportareВ» і буквально означало В«передаватиВ», В«повідомлятиВ». [1] На початку XIX століття, коли в Європі та в Росії розвивається щоденна періодична преса, а жанрова палітра не відрізнялася різноманіттям форм, під репортажем малися на увазі будь-які оперативні повідомлення із залів суду, міських зборищ, засідань парламенту. М.Н. Кім у своїй книзі В«Репортаж: технологія жанруВ» пише, що В«за своєю формою первинні репортажі більше були схожі на сучасні звіти, в них переважно відбивалися основні моменти зборів та їх підсумки В»[2].
Якщо говорити про власне історичному становленні репортажу, то слід зазначити, що дана жанрова форма насамперед В«відливаласяВ» в кращих творах російських журналістів. Овсепян Р.Г. писав, що В«саме в репортажах публіцистів і журналістів XIX-XX ст., як В. Гіляровський, М. Кольцов, Л. Рейнснер, даний жанр набуває свої індивідуальні ознаки і риси, які й дали підставу для створення теорії сучасного репортажу В»[3].
Так яке ж можна дати визначення репортажу? Теоретики журналістики відповідають на це питання по-різному.
Наприклад, А.А. Тертичний стверджує, що репортаж таки схиляється до художньо-публіцистичного жанру, так як при створенні репортажу В«використовується метод наочного зображення дійсності, але як самоціль, а не засіб узагальнення або В«оживленняВ» тексту В»[4].
А ось С.М. Гуревич виділяє репортаж як один із інформаційних жанрів, хоч і не заперечує його В«спорідненість з деякими іншими жанрами (особливо художньо-публіцистичними) В»[5].
Автор статті у збірнику В«Основи творчої діяльності журналістаВ» доктор філологічних наук, професор Л.Е.Кройчік називає репортаж жанром публіцистики В«Оперативно-дослідними текстамиВ», де на перший план виступає тлумачення інформації. У цих жанрах В«аналіз - не самоціль, а природно виникаючий підсумок відтвореного події або його коментаря В». Дається наступне визначення жанру:
В«Репортаж - публіцистичний жанр, який дає наочне уявлення про подію через безпосереднє сприйняття автора - очевидця або учасника події В»[6]
Активна і суб'єктивна роль журналіста полягає і в тому, що він В«вільний відбирати найбільш значущі, з його точки зору, епізоди того, що відбувається В».
В«Репортаж - один із самих ефективних жанрів публіцистики, оскільки поєднує в собі переваги оперативної передачі інформації з її аналізом, - пише Кройчік. - Стержнеобразующій жанровий елемент тут - відображення події в тому вигляді, в якому воно відбувалося насправді. Як і будь-якому публіцистичного жанру, репортажу властиво специфічне відтворення часу і простору. Час в репортажі дискретно (уривчасто), умовно, бо не відповідає за тривалістю реальному часі описуваної події (:), але воно завжди рухається в одну сторону - від початку опису події до його завершення. Це жанр фабульний (як і звіт): основу оповідання складає послідовний опис події. В поєднанні з наочністю послідовність опису створює ефект присутності репортера на місці події В».
А от А. Кобяков дає своє визначення репортажу: В«Репортаж - виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з "місця події". Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше використовується пряма мова, короткі діалоги. Обсяг газетного репортажу - від 100 рядків В». Також А. Кобяков вважає, що В«репортаж поєднує в собі елементи всіх інформаційних жанрів (оповідання, пряма мова, барвисте відступ, характеристика персонажів, історичний відступ і т.д.) В».
1.2. Предмет, цілі, тематика жанру
Мета репортажу в порівнянні із звітом ускладнюється. Репортер прагне якомога швидше показати читачеві картину події на всіх етапах його розвитку - від початку до завершення, оперативно відтворити В«історію події В»як його очевидець або учасник. Це - жанр-розвідник, до нього звертаються журналісти, прагнучи повідомити про те, що відбувається в нашій країні та за її рубежами.
Предметом репортажу завжди є хід події, поєднує візуальну і усну форму вираження його змісту. Тому автор репортажу повинен організувати збір матеріалу таким чином, щоб мати можливість особисто спостерігати подія. Інші способи додавання інформації при цьому зовсім не виключаються. Корисно почитати щось близьке до теми. Можна задавати питання, реконструювати хід події за свідченням очевидців. Але в Внаслідок для читача повинен бути створений В«ефект присутностіВ» (читач як б сам бачить те, що відбувається). Як стверджує С.М. Гуревич, В«роль репортера велика: він веде репортаж, стаючи часом не тільки свідком події, але іноді навіть його ініціатором та організатором В»[7].
Тематичний коло явищ дійсності, для відображення яких викорис...
