Кемеровський Державний Університет
Кафедра Риторики й стилістики
РЕФЕРАТ
Риторика масової комунікації
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. З історії газетного мови
Глава 2. Газетний мова у сфері комунікації
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Риторика - мистецтво мови, мистецтво слова.
Риторика - майстерне, правильне використання мови, слова.
Комунікація - повідомлення, спілкування людей за допомогою передачі усній або письмовій мові, передача інформації.
Риторика - слово спілкування, мова спілкування/комунікації/людей.
Друк - газети, журнали, та інші види друкованих видань поряд з іншими засобами масової інформації/Радіо, телебачення/є найдавнішим видом засоби спілкування, повідомлення інформації.
Риторика масової комунікації - мову засобів масової інформації. У такому змісті назви реферату наводимо деякі особливості мови сучасної газетної публіцистики.
У газеті склалися системні принципи користування багатством мови. Можна говорити про газетному мовою як про сукупність стилістичних і функціональних явищ, що створюють мовну сторону газети, і в той же час - газетну сторону мови.
Аспект В«газета в мовіВ» передбачає оцінку специфіки використання мови в газеті в залежності від цілей, змісту, умов і традицій газети як форми соціального спілкування.
Обидва аспекти виходять з однієї реальності - існування газетного мови як системи явищ, неповторною ні в одній сфері спілкування. Оскільки риси, які відрізняють дану/Газетну/сферу риторики від інших функціональних сфер спілкування/комунікацій /, і риси, які характеризують її В«зсерединиВ» своєї специфікації, особливістю - в принципі одні й ті ж. Тому байдуже, як це В«газетна сфера мовиВ» буде описана - порівнянням чи з іншими системами використання єдиної мови/Радіо, телебачення/або спостереженням за його використанням тільки в єдиній В«Газетної сферіВ». І ми приділяємо увагу не до опису мови в цілому, а лише до суттєвого його властивості як газетного.
Опис мовних явищ в газетній комунікації, як відзначають автори книг/1-3 /. Описове пізнання/Можливо, саме прибуткове/цього предмета і становить мета справжнього реферату.
Для нас досліджувати газетний мову - це з'ясувати й описати те, що реально відбувається в даній сфері, з позиції звичайного читача, для якого сьогоднішня газета - лише тільки матеріал для інтересу до предмету.
Технологія газетного мовлення створюється не тільки на базі об'єктивних реальних її закономірностей/Словосполучень, традиційних В«штампівВ» і стандартів /, але і на суб'єктивній базі, властивої окремо кожній газеті.
Стандартизація, однаковість засобів вираження - невід'ємне якість газетного мови. Важливо, що б це якість не спотворювало справжню думка, щоб ідейно-змістова сторона газети затверджувалася газетним мовою творчо відображаючи дійсність/1, с.7/
Науково-обгрунтований ідеал газетного мови або наукова технологія газетної мови можуть бути створені й сформульовані при обліку всіх факторів в їх рівновазі: безперспективні огульні засудження стандартизованого газетного мови або крикливі заклики до його образності і художньої виразність/1, с.8/
Творець газетного мови - сьогоднішній журналіст зацікавлений в привабливості для читача газетного мови. Вплив газети поряд з двома такими ж могутніми засобами масової комунікації - радіо і телебаченням, неможливо применшити, коли газета - не тільки джерело і носій інформації, але й потужний засіб переконання мас. Вивчення і пізнання мови газети з його суб'єктивним і об'єктивним властивостями є важлива частина сторони і умов існування газети.
ГЛАВА 1. З історії вивчення газетного мови
В«Якщо кожному зрозуміла політична роль газети, якщо легко здогадатися про соціальному сенсі газет як джерела поширення фактів і ідей, то питання про власне-літературній словесної природі газети ніким і ніяк ще не поставлено В»/ 1, с.11/Так ще в 1929 році було сказано про значення і роль газетного мови. Через сорок років/1957 м./знову було сказано, що В«численні проблеми газетного мови: його природа, сутність, специфіка, призначення, склад, стилістична характеристика до цих пір залишаються невирішеними. Не визначені роль і місце газетної мови в системі російської мови, не розроблена стилістика газетних жанрів. До теперішнього часу відсутня науково-обгрунтована методика аналізу мови газети В»/ 1, с.11 /.
Роль мови в газеті настільки специфічна, особлива, що повз неї не проходять дослідники усіх боків газети від поліграфічного/технологічного друкування/до політико-ідеологічної. Однак погляд га газетний мову звертається тільки по необхідності, на його лише окремі риси - зазвичай на ті, які створюють перешкоди і тому привертають до себе увагу. Але при цьому дослідники багато прояснюють у розумінні газетного мови як слова й мови.
В останні роки газетний мова стала активно вивчатися у зв'язку з викладанням російської мови як іноземного. Газетний мова розглядається як частина В«газетної культуриВ», в пристосованості друку до інтересів масового читача, до його освітньому рівню.
Загальним якістю газетного мови визнавалися книжність, художньо-літературна традиція, книжкові мовні звороти. Але оскільки преса тримає курс на читача-масовика, а не на читача-книжника, то художня та літературна частина російського газетного мови стають В«дефектамиВ», а усунути В«дефектиВ» можна лише корінним спрощенням мови газети.
В«Орієнтування на нового читача повинна спричинити революцію в мові ... Робітникові і селянину необхідна мова близька до розмовної. Останній відрізняється образністю, порівняннями виробничого характеру, простотою і ясністю .. Наш газетний мова має, таким чином, мати ухил до розмовної мови мас ... Треба скласти словник підлягають заміні слів ... Треба уникати по можливості слів і виразів, що допускають різні тлумачення. Особливо це відноситься до всяких виразів, які допускають різні пересуди й хитромудрі тлумачення В»/ 1, с.12/Так у 1927 році розумілася реформа спрощення мови.
Ідея спрощеного газетного мови розвивалася під приводом негайного прилучення напівграмотних мас до культури через спрощення цієї культури, але таке спрощення об'єктивно затемняло завдання виховання і культурного зростання мас. Запереченням такої спрощеної реформі мови звучала вимога не стільки пристосувати літературна мова до масового малокультурних читачеві, стільки пристосувати його самого до культурно-мовних досягнень російської нації. Що ніяка маніпуляція з газетним мовою, ніяка популяризація його не допоможе, поки масовий читач не отримає освіту: В«справа не в розумінні слова, а в незнанні його власного значення. Справа йде не про заміну слова словом, а про повідомленні читачеві найбільшої кількості знань В»/ 2, с.13 /.
Газетний мова, як система втілення літературної мови в масову мова, не може реформуватися по В«керівної воліВ». Розмовний, побутовий мова не може бути достатнім в газеті, але в той же час він, цей розмовна мова, був би і надлишковим. Газетний мову від того газетний, що склався традиційними формами використання мови відповідно до цілей, умов і змістом газети. Тому варто було б і описати газетний мову на цій базі, але в ті 20-ті роки дослідники і критики газетного мови зазвичай предметом аналізу брали те, що викликає негативну оцінку, знаходячись на позиції В«виправлення недоліківВ».
В«Сучасний газетний мову поганий/по-перше, неправильний, по-друге, шаблон, по-третє малопонятен/В»/1, с.14 /. У бажанні виявити конкретні риси газетного мови вони бачили шкідливу спробу пропаганди законів газети, які диктують прийом В«у кричущому протиріччі з основними законами російської мови В».
Особливо слід зауважити, що тут згадуються приклади звернення до газетного мови фахі...
