План
Введення
Глава 1. Поняття ЗМІ
В§ 1. Історія та поняття ЗМІ
В§ 2. Види ЗМІ
В§ 3. Інтеграція ЗМІ в суспільну свідомість
Глава 2. Роль ЗМІ в житті суспільства
В§ 1. Культура ЗМІ
В§ 2. Вплив ЗМІ на поведінку в суспільстві
В§ 3. Глобалізація ЗМІ та її вплив на світову громадськість
Висновок
Список літератури
Введення
Стан житті людини на сьогоднішній день така, що він живе в суспільстві, приймає або не приймає громадську думку. Суспільне думка, як правило, все-таки не відбувається нізвідки, і буває кимось якщо не сформовано, то направлено в потрібне русло. Багато хто вважає, що знають про те, що це думка "нав'язане зверху", що вся "демократія" - це всього лише слово в статті конституції і що "свобода слова" може обернутися справжньою в'язницею.
На сьогоднішній день можна з упевненістю сказати, що інформаційне суспільство - це окремий світ, окрема всесвіт, яка керує нашими думками, намагається підлаштувати під себе нашу свідомість і забезпечити собі подальшу матеріальну базу у вигляді нинішньої аудиторії.
Виходячи з цих фактів тему, що стосується ролі Засобів масової інформації (ЗМІ) в суспільному житті слід вважати актуальною не тільки сьогодні, але і в наступні часи.
В роботі планується розглянути поняття ЗМІ, приділити увагу розгляду історії становлення ЗМІ. Також буде приведено коротка класифікація наявних ЗМІ. Окрему увагу буде віддано розгляду телебачення як одному з провідних Засобів масової інформації. Цікаво відзначити, що багатьма дослідниками в процесі роботи над поняттям ЗМІ та ролі цього явища в суспільному житті згадується і активно використовується термін "Маніпуляція свідомістю". У суспільстві чомусь прийнято негативне ставлення до цього явища, але існує позитивний вплив на суспільство в процесі маніпуляції його свідомістю, яке спрямоване виключно на досягнення результатів і на прогрес. Про це теж слід пам'ятати.
Також в роботі буде розглянуто процес інтеграції ЗМІ в суспільна свідомість і розглянута сфера впливу ЗМІ на суспільство сьогодні - з точки зору самих ЗМІ, оцінюючи їх культуру і внесок у суспільну діяльність, і з точки зору суспільства на дії ЗМІ.
Робота складається з Введення, двох розділів і висновку. В роботі використані періодичні видання, Правові засади діяльності ЗМІ, наукова література вітчизняних та зарубіжних автором.
У процесі роботи визначаються як позитивні так і негативні сторони впливу ЗМІ на суспільство.
Метою роботи є показати важливість ЗМІ у сучасному інформаційному світі і важливість розуміння того, що хоч ця інформація найчастіше інтегрована в масову свідомість, але її потрібно і можна контролювати.
Глава 1. Поняття ЗМІ
Для того щоб приступити до розгляду ролі ЗМІ в суспільного життя, впливу ЗМІ на суспільну життя, варто ознайомитися безпосередньо з самим поняттям ЗМІ. Що це за явище, з яким стикається кожен день кожна людина ...
В§ 1. Історія та поняття ЗМІ
Сьогодні людство живе в століття високих інформаційних технологій, завдяки чому інформаційна освіченість і поінформованість суспільства стає повсякденною, майже буденною.
Людина щодня отримує масу нової інформації, деколи навіть не замислюючись про її джерелі - телебачення, радіо, друкована продукція, реклама, інтернет - усе це джерело тієї чи іншої інформації, яка щодня впливає на вибір людини - починаючи від того, який йогурт він з'їсть на сніданок, закінчуючи вибором глави держави.
Згідно з Федеральним законом "Про засоби масової інформації "від 06.06.2023 № 87-ФЗ, масова інформація - це" призначені для необмеженого кола осіб друковані, аудіо-, аудіовізуальні та інші повідомлення та матеріали ". [1] Іншими словами - це будь-яка інформація, до якої можна вільно отримати доступ на території держави, який встановив цей закон. Але, наприклад, книга, розмова на кухні, або запис дитячого ранку не є такою. В чому ж різниця? Згідно з цим же законом, під засобом масової інформації розуміється періодичне друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограма, кінохронікальних програма, інша форма періодичного поширення масової інформації. Таким чином, можна сказати, що Средcтва масової інформації (скорочено ЗМІ, також можуть бути визначені як Мас-медіа) - це організаційно-технічні комплекси, які забезпечують швидку передачу і масове тиражування словесної, образної та музичної інформації і мають при цьому наступні ознаки:
Масовість (1000 і більше екз. для газет, журналів та розсилок);
Періодичність, яка не повинна бути менше одного разу на рік;
Примусовість: одне джерело сигналу припускає наявність великої аудиторії.
Природно, законодавчо існують різні форми обмеження у використанні ЗМІ, неприпустимість зловживання у використанні ЗМІ, наприклад, не допускається використання засобів масової інформації в цілях здійснення кримінально караних діянь, для розголошення відомостей, що становлять державну або іншу спеціально охоронювану законом таємницю, для поширення матеріалів, що містять публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічно виправдовують тероризм, інших екстремістських матеріалів, а також матеріалів, що пропагують порнографію, культ насильства і жорстокості.
Все це обумовлюється в законі і відповідних підзаконних актах.
Іншими словами, в мовленні ЗМІ дозволено все, що не заборонено. Але для того щоб отримати статус ЗМІ, інформаційне видавництво проходить перевірку, отримує ліцензію і т.п. Стати джерелом масової інформації не так просто. За відносно ще недовгою історією телебачення, довгий час основним ЗМІ була друкована продукція. Можна сказати, що історія ЗМІ почалася з першого друкованого інформаційного листка. А точніше, з середини 15 століття, коли Гуттенберг запустив свій друкарський верстат. Першим виданням були релігійні та церковні книги. Але одночасно з ними стали з'являтися рукописні торгові листки, а потім друковані бюлетені, що містили спочатку комерційну інформацію або оголошення. Досить швидко в Європі з'явилися прообрази бюро новин. Ці бюро поставили на потік поширення друкованої продукції рекламного характеру. Власниками таких бюро стають господарі друкарень, підприємливі поштмейстера великих кінно-поштових станцій. У той час на перехрестях торгових шляхів можна було отримати не завжди достовірну, але найрізноманітнішу інформацію: про врожай, про ціни на товари, про погоду, про моді, про безпеку на дорогах, про хід військових дій і багато іншого різноманітної інформації. У торговельних портах, на ринках, поштових станціях акумулювалася інформація, там було джерело новин, там було життя.
Росія теж прагнула не відставати, а в чомусь навіть і наслідувати західним сусідам. Перша російська газета "Куранти" (друге назву "Вістові листи") з'явилася в 1621 році. Але вона була рукописної, а крім того, це була "газета навпаки", оскільки не призначалася для широкого читача. Та освічена коло читачів в Росії того часу був дуже вузький. Джерелом інформації для "Курантів" служили доповіді послів, торговельних та інших ділових людей, а також спеціально направлених за кордон "дозорних людей" - свого роду спецкорів, завданням яких було дізнаватися про військових і мирних події в Європі. Першими спеціальними кореспондентами в історії російських ЗМІ були Кузьма Симонов, Василь Гусєв, Петро Крузіорн і Гебдон. [2]
Розгромна в 2 січня 1703 газета "Ведомости" ("Відомості про військових та інших справах, гідних знання і пам'яті, що трапилися в Московській державі і в інших навколишніх країнах ") була державним виданням. Той факт, що газета вийшла в світ згідно з указом Петра I, істотно відрізняв її від зарубіжних ЗМІ, які виникали по приватній ініціативи і служили не державним, а в основному торгово-ком...
